Постанова

від 23.09.2013 по справі 813/5131/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року № 813/5131/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Кожана А.В., представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Лео-Рембуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лео-Рембуд» (далі-Підприємство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС (далі-ДПІ) та з врахуванням уточнень від 05.09.2013р. просить визнати протиправними дії ДПІ по проведенні позапланової перевірки за наслідком якої складено акт від 26.06.2013р. № 890/22-10/35721336 в якому викладені необґрунтовані висновки; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області привести дані обліку Підприємства у відповідність з даними податкових декларацій, що були ним подані за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з Інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» відомості, внесені на підставі акта від 26.06.2013р. № 890/22-10/35721336 «Про результати документальної позапланової перевірки Підприємства з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «БК «АРС», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «Інтергал Ай Ті» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.» та відновити стан платника, який мав місце до їх внесення.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав та пояснив, що протиправність дій по проведенні перевірки полягала в тому, що податковий орган не вправі був таку проводити за наслідком отримання матеріалів перевірок контрагентів Підприємства ТзОВ «БК «АРС», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «Інтергал Ай Ті» під час перевірки яких не використовувались первинні бухгалтерські документи. Зазначив, що взаємовідносини Підприємства та вищезгаданих контрагентів мали реальний характер, роботи та товари, що придбавались були використані у господарській діяльності Підприємства. Дані обставини підтверджуються дослідженими перевіркою первинними бухгалтерськими та податковими документами, на підставі яких правомірно було сформовано як валові доходи і витрати, так і податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість (далі-ПДВ), в наслідок чого отримано прибуток, з якого сплачено податок до бюджету. Зазначив, що оскільки ДПІ за наслідком проведеної перевірки не виносило податкові повідомлення-рішення, а обнульовано показники валових доходів і витрат, так і податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ, а тому стан платника повинен бути відновлений.

В судовому засіданні в порядку ст.55 КАС України допущено заміну Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що Підприємство відображено в бухгалтерському та податковому обліку операції з ТзОВ «БК «АРС», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «Інтергал Ай Ті», які не мали власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, що виключає можливість взятих на себе зобов'язань згідно укладених з Підприємством договорів. Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарської діяльності Підприємства з вищезгаданими контрагентами позивач отримав право на податкову вигоду. Просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Лео-Рембуд» зареєстроване 05.02.2008р. виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.02.2008р. №14151020000019326. Код ЄДРПОУ 35721336. Взято на податковий облік в органах ДПІ 07.02.2008р. за №9218, станом на день підписання матеріалів перевірки перебував на обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС. У періоді, що перевірявся, Підприємство було платником ПДВ та податку на прибуток.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «БК «АРС» код ЄДРПОУ 37264634, ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» код ЄДРПОУ 36757122, ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» код ЄДРПОУ 37635291, ТзОВ «Лідерком» код ЄДРПОУ 35197074, ТзОВ «Інтергал Ай Ті» код ЄДРПОУ 37403616, ТзОВ «АРСТ рейд» код ЄДРПОУ 37451200, за період з 01.01.2010р. - 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт від 26.06.2013р. №890/22-10/35721336 у висновках якого зазначено, що Підприємством порушено ст.3, ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997р. за № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із внесеними змінами та доповненнями) та п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення: витрат 4677066.0 грн., в т.ч. за: 1кв. 2011р. на суму 124842.0 грн., 2кв.2011р. на суму 839313.0 грн., 3кв.2011р. на суму 495147.0 грн., 4кв.2011р. на суму 3217764.0 грн. по операціях з ТзОВ «БК «АРС»; ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»; ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «Лідерком»; ТзОВ « Інтергал Ай Ті»; ТзОВ «АРС Трейд»; доходів 4677066.0 грн., в т.ч. за: 1кв. 2011р. на суму 124842.0 грн., 2кв.2011р. на суму 839313.0 грн., 3кв.2011р. на суму 495147.0 грн., 4кв.2011р. на суму 3217764.0 грн. в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТзОВ «БК «АРС»; ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»; ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «Лідерком»; ТзОВ « Інтергал Ай Ті»; ТзОВ «АРС Трейд», ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення: податкового кредиту на загальну суму 935412.0 грн., в т.ч. за: березень 2011р. на суму 24968.0 грн., квітень 2011р. на суму 20133.0 грн., травень 2011р. на суму 71695.0 грн., червень 2011р. на суму 76035.17 грн., липень 2011р. на суму 3300.0 грн., вересень 2011р. на суму 95729.0 грн., жовтень 2011р. на суму 217828.0 грн., листопад 2011р. на суму 166075.0 грн., за грудень 2011р. на суму 259649.0 грн. по операціях з ТзОВ «БК «АРС»; ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»; ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «Лідерком»; ТзОВ « Інтергал Ай Ті»; ТзОВ «АРС Трейд»; податкового зобов'язання на загальну суму 935412.0 грн., в т.ч. за: березень 2011р. на суму 24968.0 грн., квітень 2011р. на суму 20133.0 грн., травень 2011р. на суму 71695.0 грн., червень 2011р. на суму 76035.17 грн., липень 2011р. на суму 3300.0 грн., вересень 2011р. на суму 95729.0 грн., жовтень 2011р. на суму 217828.0 грн., листопад 2011р. на суму 166075.0 грн., за грудень 2011р. на суму 259649.0 грн. в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТзОВ «БК «АРС»; ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»; ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «Лідерком»; ТзОВ « Інтергал Ай Ті»; ТзОВ «АРС Трейд».

За наслідком проведеної перевірки, у висновках акта якої ДПІ прийшла до переконання про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій між Підприємством та його контрагентами, ДПІ знято валові витрати і валовий дохід та податковий кредит і податкові зобов'язання з ПДВ.

Не погоджуючись з діями ДПІ, Підприємство звернулося до суду за захистом порушених прав.

При прийняті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, встановлено що відповідно до акта №1622/22.8/37264634 від 13.05.2013р. складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна Компанія «АРС» (ПН 37264634) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010р. по 31.03.2013р.» встановлено що підприємство припинено (лiквiдовано, закрито) у зв'язку з цим проведення зустрічної звірки не можливе. Згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Буд-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2011р. по 30.04.2012р.» від 17.05.2013р. №1691/22.8/37635291 встановлено, що підприємство припинено, але не знято з обліку, встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 17.05.2013р. немає можливості, таким чином, провести перевірку своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.10.2011р. по 30.04.2012р., не є можливим. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс контракшен менеджмент» (код за ЄДРПОУ 36757122) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року.» від 17.05.2013р. №1699/22.8/36757122 встановлено, що підприємство припинено, але не знято з обліку, провести перевірку відображення в обліку та звітності операцій по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, не є можливим. Згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерком» (код ЄДРПОУ 35197074) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року» від 17.05.2013р. №1698/22-8/35197074 встановлено, що підприємство припинено, але не знято з обліку, встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 17.05.2013р. немає можливості, підтвердити господарські відносини з платниками податків за період діяльності з 01.09.2011р. по 29.02.2012р., не виявляється можливим. Згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Ай Ті» (код за ЄДРПОУ 37403533) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.11.2011р. по 31.10.2012р.» від 23.05.2013р. №1788/22.8/37403533 встановлено, що вручити наручно запит №24567/10/22.8-10 від 23.05.2013р. про надання пояснень та їх документальних підтверджень, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.11.2011 року по 31.10.2012 року не є можливим, оскільки особи відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості, в зв'язку з чим перевірка проведена в приміщенні ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. В ході перевірки фінансово-господарська діяльність ТзОВ «АРС Трейд» встановлено, що господарська діяльність здійснюється поза межами правового поля, вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

На підставі даних обставин податковий орган прийшов до переконання про укладення Підприємством з вище переліченими контрагентами правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Зазначені висновки базуються на висновках актів про неможливість проведення зустрічної звірки, складених ДПІ, про порушення норм податкового законодавства та відсутність у них необхідних засобів для здійснення господарської діяльності.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протяг звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у то числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

На підтвердження господарських відносин з контрагентами за 2010-2012 роки та правомірності формування валових витрат і валового доходу, декларування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ Підприємство надало до суду: договори № 024 від 01.07.2011р., №014 від 05.08.2011р., №012 від 05.08.2011р., №011 від 05.08.2011р., №10 від 05.08.2011р., №008 від 01.07.2011р., №007 від 03.06.2011р.,№006 від 02.06.2011р., №010104 від 01.04.2011р., №020104 від 01.04.2011р., №012 від 02.07.2011р., №0035 від 03.07.2011р., №0042 від 03.12.2011р., №0044 від 03.12.2011р., №0043 від 03.12.2011р., №010 від 03.10.2011р., №010 від 02.03.2011р., №020311 від 09.03.2011р., №0040 від 03.12.2011р., №0039 від 03.12.2011р., №0038 від 03.12.2011р., №0036 від 04.11.2011р., №0035 від 04.11.2011р., №0021 від 04.10.201р., №0023 від 04.10.2011р., №0022 від 04.10.2011р., №0023 від 22.09.2011р., №0022 від 22.09.2011р., №0020 від 22.09.2011р., №0024 від 22.09.2011р., про проведення окремих видів та комплексів підрядних робіт та поставки укладених з постачальниками - ТзОВ «БК «АРС»; ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»; ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «Лідерком»; ТзОВ « Інтергал Ай Ті»; ТзОВ «АРС Трейд» та договори, укладених з підприємствами - замовниками ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» та Філією ТОВ «НЕСТЛЕ України» «Нестле Бізнес Сервіс в Європі», ТзОВ «Нестле Україна»; відповідні видаткові та податкові накладні; довіреності на отримання товару та журнал їх реєстрації; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти звірки взаємних розрахунків; акти на списання ТМЦ (комісійні); виписки банку на підтвердження оплати за придбаний товар та послуги.

Як пояснив представник позивача угоди з контрагентами укладались для забезпечення виконання договорів про виконання будівельних робіт з Замовниками Підприємства - ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» та Філією ТОВ «НЕСТЛЕ України» «Нестле Бізнес Сервіс в Європі», ТОВ «Нестле Україна», необхідність укладення таких угод була пов'язана зі строками надання робіт на виконання укладених Підприємством як Виконавцем з Замовниками по договорах.

Факт виконання будівельних робіт підтверджується, наявною у матеріалах справи Ліцензіями на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури Серія АВ №407422 від 24 червня 2008р. та Серії АВ №589300 від 13.07.2011р., виданих Підприємству та Ліцензіями контрагентів Підприємства. Як вбачається з додатків до Ліцензій, роботи за вищезгаданими договорами входять до переліку робіт погоджених даними Ліцензіями.

Надані Підприємству роботи, які були передані Замовникам таких робіт засвідчується належним чином оформленими актами виконаних робіт, як первинно обліковими документами, в яких чітко вказуються якого саме виду надаються послуги (виконуються роботи), розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт) та покликання, що ці послуги (роботи) надаються на виконання умов договору, укладеного між Підприємством та його контрагентами, і є достатньою підставою для твердження про відповідність цих документів вимогам Закону №996, та є підставою для внесення змін у бухгалтерський та податковий облік по наданих послугах (виконаних роботах), підтверджених відповідними актами.

Як вбачається з акта перевірки, розрахунки за виконані роботи по вищезгаданих Договорах проводились сторонами у безготівковій формі; з журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рах. №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 361 «Розрахунок з вітчизняними покупцями» вбачається, що роботи надані Підприємству були проведені по бухгалтерському обліку.

Роботи та придбаний товар, які були предметом Договорів, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт Підприємство отримало податкові накладні, в яких є посилання на вищезгадані Договори та номенклатура робіт в яких відповідає переліку робіт визначеному в актах виконаних робіт та у видаткових накладних, укладених на їх виконання, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти Підприємства не знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів. Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Відповідно до п.3 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та в якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Підприємством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Підприємство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 2008 року, роботи, які визначені у досліджених судом Договорах, узгоджуються з предметом діяльності Підприємства. До матеріалів справи долучені Ліцензії з переліком відповідних видів робіт та Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №373.10.46-45.21.1 на виконання зварювальних, газополум'яних робіт, робіт на висоті терміном з 06.11.2010р. по 05.11.2013 року, посвідчення працівників Підприємства, в підтвердження належного кваліфікаційного рівня для виконання досліджуваних судом робіт.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з акта перевірки Підприємства від 26.06.2013р. № 890/22-10/35721336 в основу висновків щодо нікчемності правочинів з ТзОВ «БК «АРС»; ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»; ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «Лідерком»; ТзОВ «Інтергал Ай Ті» покладено акти про неможливість проведення зустрічної звірки. Оскільки такі підприємства або ж припинені, або ж не встановлено їх місце перебування, податкові органи прийшли до переконання про укладення нікчемних правочинів, без дослідження ДПІ жодних первинних документів цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг), використовуючи лише облікові справи вищезгаданих контрагентів.

Однак, на переконання суду, використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у контрагентів відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Щодо висновків податкового органу про безтоварність операцій з контрагентом ТзОВ «АРС Трейд» з підстав порушення кримінальна справа по обвинуваченню ряду фізичних осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч. 1 ст.366 КК України то суд зазначає, що відповідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, проте відповідачем такі не надані.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Підприємством у ТзОВ «БК «АРС»; ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»; ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс»; ТзОВ «Лідерком»; ТзОВ « Інтергал Ай Ті»; ТзОВ «АРС Трейд» вищевказаних робіт та товарів мали реальний характер.

Слід зауважити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Як це зазначив Верховний суд України в Ухвалі від 02.06.2010р. у справі за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до фізичних осіб, третьої особи акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання незаконними дій посадових осіб товариства, захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

З урахуванням того, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності та враховуючи помилковість висновків Акта про неможливість проведення зустрічних звірок суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний привести дані обліку Підприємства у відповідність з даними податкових декларацій, що були ним подані за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. та вилучити відомості з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з Інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок», який введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197, внесені на підставі акта від 26.06.2013р. № 890/22-10/35721336 і відновити стан платника, який мав місце до їх внесення.

Подібну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Щодо вимоги позивача про визнання дій ДПІ протиправними по проведенні перевірки то суд зауважує що така до задоволення не підлягає, оскільки ні підстав протиправності дій ДПІ ні доказів в їх обґрунтування позивачем суду не надано.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень провівши коригування валових витрат і валового доходу та податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги частково.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства 17,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 51, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області привести дані обліку Приватного підприємства «Лео-Рембуд» у відповідність з даними податкових декларацій, що були ним подані за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з Інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» відомості, внесені на підставі акта від 26.06.2013р. № 890/22-10/35721336 «Про результати документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Лео-Рембуд» з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «БК «АРС», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «Інтергал Ай Ті» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.» та відновити стан платника Приватного підприємства «Лео-Рембуд», який мав місце до їх внесення.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Лео-Рембуд» 17,20 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 01.10.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.