Рішення

від 25.09.2013 по справі 910/15464/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/15464/13 25.09.13 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Сай А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом                          Товариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦЕМЕНТ» стягнення простроченої заборгованості за договором поставки товару № 029 від 31.03.2011 року у розмірі 118  480 гривень 04 копійки Представники: від Позивача: не з'явились; від Відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю «Промцемент» (надалі також – «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦЕМЕНТ» (надалі також – «Відповідач») про стягнення простроченої заборгованості за договором поставки товару № 029 від 31.03.2011 року у розмірі 118  480 гривень 04 копійки. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 31 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промцемент» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦЕМЕНТ» укладено Договір поставки товару № 029. Згідно видаткової накладної та залізничної накладної Позивачем Відповідачу був відвантажений цемент в кількості три залізничні вагони на загальну суму 168  480 гривень 00 копійок. Після цього Відповідач частково сплатив заборгованість за поставку товару. Таким чином, станом на 30 липня 2013 року заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем товар складає 118  480 гривень 04 копійки. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15464/13, розгляд справи призначено на 04.09.2013 року. 02.09.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача надійшли документи на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.08.2013 року. 04.09.2013 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21 серпня 2103 року. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 року відкладено розгляд справи на 25.09.2013 року. 04.09.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача надійшло Клопотання, відповідно до якого останній просив Суд розгляд справу № 910/15464/13, розгляд якої призначено на 25.09.2013 року, слухати за відсутності представника Позивача. В судове засідання 25.09.2013 року представники сторін не з'явились. Представник Відповідача про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12 вересня 2103 року. За таких обставин, незважаючи на те, що представники сторін у судове засідання 25 вересня 2013 року не з'явились, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -     ВСТАНОВИВ 31 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промцемент» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦЕМЕНТ» («Покупець») укладено Договір поставки товару № 029 (надалі - Договір). Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та заплатити за цемент різних марок (ДСТУ Б В.2.7.-46-96) за цінами та в кількості, вказаній в затверджених Сторонами специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків та є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до пункту 4.1. Договору, оплата за товар здійснюється покупцем на підставі додатків до Договору, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до Додатку № 3 до договору поставки № 029, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар на загальну суму 168  480 гривень 00 копійок. Як вбачається з Видаткової накладної № П-00000513 від 24 квітня 2013 року, Позивач поставив Відповідачу цемент на загальну суму 168  480 гривень 00 копійок та зобов'язав Відповідача сплатити 24  131 гривню 676 копійок відшкодування залізничного тарифу. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач частково сплатив заборгованість за поставку товару. Таким чином, станом на 30 липня 2013 року заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем товар складає 118  480 гривень 04 копійки. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Внаслідок укладення Договору поставки товару № 029 між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України). Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується матеріалами справи, а саме: Видатковою накладною № П-00000513 від 24 квітня 2013 року та Залізничною накладною. Відповідно до копій Звітів про дебіторські та кредиторські операції, Відповідач сплатив Позивачу 24  131 гривню 64 копійки відшкодування залізничного тарифу та 50  000 гривень 00 копійок за поставлений цемент. Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої  зобов'язання за вказаним Договором. Таким чином,  враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦЕМЕНТ» про стягнення простроченої заборгованості за договором поставки товару № 029 від 31.03.2011 року у розмірі 118  480 гривень 04 копійки є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -     В И Р І Ш И В 1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент» - задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦЕМЕНТ» (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, будинок 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 34584606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент» (87302, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Заводська, б.1, код ЄДРПОУ 33320134) 118  480 (сто вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 04 копійки. 3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦЕМЕНТ» (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, будинок 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 34584606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент» (87302, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Заводська, б.1, код ЄДРПОУ 33320134) 2  369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) гривень 60 копійок судового збору. 4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Дата складання та підписання повного тексту рішення 27 вересня 2013 року. Суддя                                                                                                    О.В. Чинчин