Ухвала

від 28.12.2006 по справі 08/5962а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08/5962а

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                       м. Черкаси

"28" грудня 2006 р. 16 год. 50 хв.                                                Справа №08/5962а                                                                                                                   

       Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Коваленка В.І.,

секретаря  судового  засідання Сиволовської О.І.   

за участю представників:

від  позивача –Майстренко Т.В., Школьної І.П. за довіреностями,

від  відповідача –Косточки Т.В., Задорожної І.В. за довіреностями,

розглянувши матеріали справи за позовом Золотоніської районної санітарно –епідеміологічної станції до державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області  про визнання рішення нечинним

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про визнання рішенням № 154 від 20.11.2006р.  винесеного відповідачем недійсним. Обгрунтовуючи вимогу позивач вказав, що рішенням № 154  Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 20.11.2006р. за результатами перевірки дотримання державної дисципліни цін Золотоніської районною санітарно-епідеміологічною станцією встановлено порушення у вигляді стягнення  додаткової плати понад затверджені тарифи при наданні платних послуг та застосовані економічні санкції у вигляді стягнення до бюджету суми порушення в розмірі 34921 грн. 51 коп. та штрафу в розмірі  69843 грн. 02 коп. Вказане рішення прийняте на підставі акту перевірки №001650 від 25.10.2006р.

Позивач вважає, що вказані вище акт та рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області необґрунтовані оскільки види послуг, що надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за тарифами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.2003р. не відносяться до операцій, які звільняються від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, і відповідно повинні обкладатись податком на додану вартість.

Позивач зазначив, що висновки відповідача, що зроблені в акті стосовно того, що затверджені тарифи містять податок на додану вартість суперечать чинному законодавству, а саме Закону України „Про податок на додану вартість”. А тому твердження відповідача про безпідставність збільшення розміру затверджених тарифів на 20%, що є порушенням державної дисципліни цін в результаті якого позивач додатково одержав 34921 грн. 51 коп. є хибним і застосування економічних санкцій –незаконним.

          Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об'ємі.

Відповідач проти позову заперечив та у відзиві на позов вказав, що перевіркою встановлено, що Золотоніської районною СЕС при застосуванні тарифів на платні послуги були збільшені розміри затверджених постановою тарифів на 20%, що відповідно до Закону України „Про ціни та ціноутворення” є порушенням державної дисципліни цін. Зайво одержано коштів в сумі 34921 грн. 51 коп. Факт порушення зафіксовано в акті №001650 Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 25.10.2006р.

Відповідач вказав, що статтею 35 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” №4004 від 24.02.1994р., передбачено, що кошти до спеціального фонду державного бюджету установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я відраховуються за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населення. Відповідно до ст.35 вказаного Закону, Кабінет Міністрів України затвердив „Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату” в постанові Кабінету Міністрів України №1544  від 15.10.2002р. та „Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідемічної служби” та постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. №1351.

Відповідач зазначив, що в порушення вищевказаних законодавчих актів, позивач під час надання платних послуг згідно постанови Кабінету Міністрів України №1351 з 01.02.2005р. по  11.05.2006р. додатково встановлював 20% націнку до затверджених тарифів та в результаті цього додатково одержав необґрунтованої виручки в сумі 34921 грн. 51 коп. Постановою Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.2003р. затверджено фіксовані тарифи з урахуванням податків і зборів, в тому числі з податком на додану вартість. Посилання позивача на те, що податок повністю перераховується в доход бюджету –не є доказом правомірності дій позивача, вказує відповідач т. я. надмірне стягнення (подвійне стягнення) ПДВ, стягнення плати за виконання перевезення вантажів без відповідних дозволів, завищення тарифу при наданні послуг –є порушенням державної дисципліни цін. Тому збільшення розмірів тарифів, затверджених зазначеною постановою, відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” є порушенням державної дисципліни цін.

Крім того відповідача зазначив, що у відповідності до п.1.4 „Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами”, що затверджена спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. №298/519 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 18.12.2001 р. №1047/6238), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті, зокрема:

- нарахування непередбачених націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеним нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг.

По справі оголошувалась перерва з 21 по 28 грудня 2006р. на підставі ст. 150 КАС України.

Вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному об'ємі. В процесі вирішення спору встановлено, що рішенням № 154 Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 20.11.2006р. встановлено порушення дотримання державної дисципліни цін Золотоніською районною санітарно-епідеміологічною станцією у вигляді стягнення  додаткової плати понад затверджені тарифи при наданні платних послуг та застосовані економічні санкції у вигляді стягнення до бюджету суми порушення в розмірі 34921 грн. 51 коп. та штрафу в розмірі  69843 грн. 02 коп. Вказане рішення відповідачем прийняте відповідно до відомостей, що містяться в акті перевірки №001650 від 25.10.2006р.

Види послуг, що надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за тарифами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1351  від 27.08.2003р. не відносяться до операцій, які звільняються від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, і відповідно повинні обкладатись податком на додану вартість.

Відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР із послідуючими змінами і доповненнями вказаний закон –це спеціальний Закон, який визначає коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування окремих операцій та порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень ст.6 Закону об'єкти оподаткування, визначені ст.3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20%. Податок становить 20% бази оподаткування (вартісний показник), визначеної ст.4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону поставки послуг здійснюється за договірними чи контрактними цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Таким чином суд приходить до висновку, що, висновки відповідача, які зроблені в акті стосовно того, що затверджені тарифи містять податок на додану вартість суперечать чинному законодавству, а саме Закону України „Про податок на додану вартість”. А тому твердження відповідача про безпідставність збільшення розміру затверджених тарифів на 20%, що є порушенням державної дисципліни цін в результаті якого позивач додатково одержав 31151 грн. 49 коп. є хибним і застосування економічних санкцій –незаконним.

Золотоніська районна санітарно-епідеміологічна станція є бюджетною установою, яка керується в своїй діяльності вимогами Закону України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" № 4004 від 24.02.94 року. Відповідно до ст. 35 вищевказаного Закону фінансування органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно Закону України „Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.(ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування"). Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування в тім числі згідно ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування".

Також встановлено, що відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із наступними змінами і доповненнями, Золотоніська районна санітарно-епідеміологічна станція зареєстрована як платник податку на додану вартість в Золотоніський об'єднаній державній податковій інспекції. Податок на додану вартість є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Суд вважає, що посилання Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на проект постанови Кабінету Міністрів України, як на нормативний документ, та на пояснювальні записки і інформаційно-аналітичні довідки до проекту, що підтверджують, на думку останнього, наявність податку на додану вартість в затверджених тарифах, є безпідставним, так як вищевказані документи взагалі не можуть розглядатись, як належні і допустимі докази в судовому процесі відповідно до вимог ст. 34 ГПК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд приймає до уваги, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. В постанові Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.2003р. "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" зазначено, що відповідно до ст. 35 Закону України „Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" затверджуються тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, і зазначена ціна є в гривнях, жодні інші посилання стосовно ціни відсутні.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про ціни і ціноутворення" № 507-ХІ1 від 03.12.1990р. державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Статтею 5 Закону України „Про ціни і ціноутворення" визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Цією ж статтею визначено коло товарів і послуг на які встановлюються державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи.

Відповідно до п.п. 4.4.2 п.4 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Відповідно до листа-роз'яснення Державної податкової адміністрації України від 15.09.2003 р. № 8101/5/15-2416 Міністерству охорони здоров'я України щодо порядку оподаткування податком на додану вартість робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за тарифами, затвердженими постановою КМУ № 1351 від 27.08.03 року „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби", в якому зазначено, що тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, без урахування податку на додану вартість, і при здійсненні зазначених операцій ціни необхідно подавати цей податок у відповідності до вимог Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість".

Висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області щодо додаткового встановлення 20% націнки Золотоніською районною санітарно-епідеміологічною станцією до затверджених тарифів (згідно з Постановою НБУ № 620 від 10.12.2004 року тариф - це система ставок, що визначає розмір оплати за послуги, тобто ціна послуг)також спростовуються самим визначенням націнки, як надбавки до роздрібних цін на споживчі товари, що продаються в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування. Націнка призначена для покриття витрат на реалізацію продукції (товарів), обслуговування споживачів та отримання прибутку. Твердження Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, стосовно того, що тарифи, затверджені Постановою КМУ № 1351 є граничними, помилкове.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що види послуг, що надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби та затверджені постановою КМУ України № 1351 від 27.08.03 року, згідно вимог Закону України „Про податок на додану вартість" не відносяться до операцій, які звільняються від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, і, відповідно, мають обкладатися податком на додану вартість. До ціни зазначених операцій необхідно додавати податок на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, позивач, як платник податку на додану вартість, в своїй діяльності щодо визначення вартості робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за тарифами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.03 року керувався виключно нормами Закону України "Про податок на додану вартість", тому визначав суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету як чисту суму податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду (п.п. 7.7.1 Закону) та у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, подавав органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію та сплачував належні суми ПДВ до бюджету (п.п. 7.7.2 Закону).

Задовольняючи позовні вимоги суд приймає до уваги, що Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки від 03.12.2001 року № 298/519 містить вичерпний перелік порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції. Жодне з порушень зазначених в даному переліку не відповідає дійсним  та фактичним обставинам справи.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача в доход бюджету підлягає стягненню 3 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 94, 160 –163 Кодексу Адміністративного судочинства України суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Визнати нечинним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області  №154 від 20 листопада 2006р. про стягнення з позивача до бюджету суми порушення в розмірі 34921 грн. 51 коп. та штрафу в розмірі 69843 грн. 02 коп.

          Стягнути з державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 22809222 на користь Золотоніської районної санітарно –епідеміологічної станції, яка знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Суворова, 11, із зарахуванням на р/р 35217001000926 в УДК Черкаської області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 02009755 –3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

         Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Суддя                                                                             В.І. Коваленко