Рішення

від 26.09.2013 по справі 910/14061/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14061/13 26.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1»

Про стягнення 446 412,55 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кулініч А.П. - представник за довіреністю № б/н від 17.07.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором відповідального зберігання № 01-11 від 01.03.12. в розмірі 446 412,55 грн. (418 000,00 грн. - сума основного боргу; 23 602,68 грн. - пеня; 4 809,86 грн. - 3% річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.13. порушено провадження у справі № 910/14061/13; розгляд справи призначено на 13.08.13. о 15-10.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем за Договором відповідального зберігання № 01-11 від 01.03.12. по сплаті наданих послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» виникла заборгованість, що і зумовило нарахування пені та 3% річних.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.08.13., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/14061/13 передано для розгляду судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.13. суддею Сіваковою В.В. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.09.13. о 11-40.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 29.08.13 справу № 910/14061/13 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.13. суддею Ващенко Т.М. справу № 910/14061/13 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 26.09.13. о 10-40.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.13. підтримав позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.13. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 910/14061/13 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 148956 від 12.08.13.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/14061/13.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.03.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» (далі - Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» (далі - Зберігач) було укладено Договір відповідального зберігання № 01-11 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1. Договору) Поклажодавець передає на зберігання товар, а Зберігач зобов'язується зберігати переданий товар та повернути його Поклажодавцеві у схоронності на умовах, визначених даним Договором.

На зберігання згідно актів-приймання передачі передається таке майно: кран баштовий MDE 128 № 9899223; кран баштовий MDE 178 № 9831124 (п. 1.2. Договору).

Згідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Приписами п. 2.1. Договору визначено, що прийняття Зберігачем товару на зберігання оформлюється актом приймання-передачі у відповідності до вимог чинного законодавства України. Товар вважається переданим Поклажодавцем Зберігачу з моменту підписання акту приймання-передачі.

01.03.12. на виконання п. 2.1 Договору, сторони склали акти приймання на відповідальне зберігання № 1 та № 2, згідно з якими Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання наступне майно: кран баштовий MDE 128 № 9899223, кран баштовий MDE 178 № 9831124. Дані акти підписані першими посадовими особами підприємств та скріплені печатками.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору та законодавства України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» не було в повному обсязі проведено розрахунки перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» по сплаті наданих послуг за вищевказаним Договором, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 446 412,55 грн., а саме: 418 000,00 грн. - сума основного боргу; 23 602,68 грн. - пеня; 4 809,86 грн. - 3% річних.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд відзначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Приписами Договору, зокрема п. 8.1. визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що Договір укладений строком на один календарний рік включаючи дату передачі товару на зберігання.

Частиною 1 ст. 946 Цивільного кодексу України визначено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вартість послуг по зберіганню товару складає 209 000,00 грн. (за кожен кран), в т.ч. ПДВ та має бути сплачена Поклажодавцем Зберігачу до сплину строку зберігання товару (п. 1.3. Договору) .

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.2.3. Договору, Поклажодавець зобов'язується оплатити Зберігачу суму в розмірі, що встановлена спірним Договором, в якості плати за зберігання. Оплата здійснюється Поклажодавцем, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Зберігача, який зазначений в Договорі.

Статтею 953 Цивільного кодексу України встановлено, що Зберігач зобов'язаний на першу вимогу Поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Зберігач зобов'язується повернути товар Поклажодавцю протягом одного робочого дня після надання останнім письмової вимоги про повернення товару. При цьому, в разі повернення товару в частині, що була обумовлена вимозі Поклажодавця, плата за зберігання товару згідно даного Договору відповідно зменшується, що фіксується у відповідному Додатку до Договору (п.4.1. Договору).

Згідно п. 4.3 Договору приймання та передача товару проводиться згідно актів приймання-передачі (повернення).

В матеріалах справи містяться акти повернення товару з відповідального зберігання № 1 та № 2 від 28.02.13.

Відповідно до вищевказаних актів, Зберігач повернув, а Поклажодавець прийняв кран баштовий MDE 128 № 9899223, та кран баштовий MDE 178 № 9831124.

Пунктом 2 актів повернення товару визначено, що заборгованість Поклажодавця (відповідача) за послуги із зберігання вищевказаного майна становить 209 00,00 грн. в т.ч. 34 833, 33 грн. ПДВ.У відповідності до даних актів загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 418 000,00 грн.

Дані акти підписані першими посадовими особами підприємств та скріплені печатками.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» претензією вих. № 62 від 01.07.13. звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» з вимогою сплати заборгованість в розмірі 418 000,00 грн. Відповідачем була отримана дана претенція, про що свідчить відповідний запис на ній, який скріплений печаткою організації.

Як вбачається з матеріалів справи, дана претензія залишена відповідачем без розгляду.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті наданих послуг по відповідальному зберіганню не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього по сплаті наданих послуг становить 418 000,00 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 418 000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь на підставі п. 7.4 Договору пеню у розмірі 23 602,68 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Приписами ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Суд відзначає наступне, що згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що його розмір вірно вирахувано позивачем, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 602,68 грн. пені.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 4 809,86 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що його розмір вірно вирахувано позивачем, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 809,86 грн. 3% річних.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» доведено обґрунтованість позовних вимог, Господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» (04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, буд. 7; ідентифікаційний код 32775813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт Інвест» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30; ідентифікаційний код 35000450) 418 000 (чотириста вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. - сума основного боргу, 23 602 (двадцять три тисячі шістсот дві) грн. 68 коп. - пені, 4 809 (чотири тисячі вісімсот дев'ять) грн. 86 коп. - 3% річних, 8 928 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 26 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.13.

Суддя Т.М. Ващенко