Постанова

від 23.09.2013 по справі 801/7660/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2013 р. 16:08 Справа №801/7660/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промсейс»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Рудько Р.І. - пред-к, дов. від 18.09.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промсейс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим (далі відповідач), в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.07.2013 р. № 0006982203 та № 0006992203 .Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України , що призвело до необґрунтованого нарахування податкових зобов'язань, протиправного застосування штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні 18.09.2013р. наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві, представник відповідача заперечував про позову, просив надати час для оформлення відзиву. Розгляд справи було відкладено .

У судове засіданні 23.09.2013р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про його відкладення не надав, представник позивача надав додаткові докази по справі наполягав на задоволенні позову, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представника позивача, беручи до уваги обізнаність сторін про день та час проведення судового засідання , відсутність клопотань про його відкладення , закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст. 122 КАС України, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС» за лютий 2012р. та відображення їх у податкової звітності , за результатами якої 20.06.2013р. був складений акт № 3905/22.3/20695814 .

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України , в наслідок чого донараховано податку на прибуток у сумі 65887,5 грн., порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ,в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 62750 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 25.07.2013 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0006982203 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 65887,5 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 32944 грн. , та № 0006992203, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 62750 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31375 грн.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань по податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту по ПДВ виникає у разі здійснення,зокрема, операцій з:придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду .

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №3905/22.3/20695814 від 20.06.2013р. зазначив, що в наслідок неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС» з причин відсутності цього суб'єкта господарювання за юридичною адресою, стає зрозумілим ,що в наслідок не підтвердження наявності можливостей для проведення ним господарювання , діяльність зазначеного суб'єкта господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ним договори не мають реального товарного характеру. Крім того, відповідач вважає безпідставним віднесення до складу витрат , понесених платником податків в період часу,що перевірявся, коштів, сплачених ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС» за ніби то надані ним послуги .

Судом встановлено,що основними видами діяльності позивача є розвідувальне буріння , діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах.

Позивач уклав 04.01.2012р. та 10.01.2012р. зі Східно-українською геофізичною розвідувальною експедицією відповідно договір №1 про надання послуг по супроводженню польових робіт на свердловині №4 Заплавської площі та договір №1/02-2012 на проведення обробки матеріалів ПМВСП свердловин ЗГ-1 та ЗГ-2 , 15.02.2012р. уклав з ТОВ «Комплексні геолог-геофізичні рішення договір №1/02-2012 на проведення обробки матеріалів ПМ ВСП в свердловині Заплавської площі, 09.02.2013р. укладено з ТОВ «Навтогазпроект» договір про надання послуг по уточненню структурних забудов Молчановського газоконденсатного родовища.

Матеріали справи свідчать про те,що позивач з метою виконання прийнятих на себе по зазначених договорам зобов'язань уклав з ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС» договір ПМС №1 на виконання робіт щодо математичного вивчення сейсмоданих від 07.02.2012р договір ПМС №2 на виконання робіт щодо математичної обробки сейсмоданих по свердловинам ЗГ-1 та ЗГ-1 від 09.02.2012р., договір ПМС №3 на виконання робіт щодо математичної обробки сейсмоданих по свердловині Заплавської площени від 10.02.2012 р. , договір ПМС №4 на виконання робіт щодо математичної обробки сейсмоданих на Молчановському газоконденсатному родовищі від 14.02.2012р.

Надані позивачем документи свідчать про те,що роботи , вказані у наведених вище договорах, ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС» виконані, прийняти платником податків, ним оплачена їх вартість ( в тому числі перераховано ПДВ).

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того,що зазначені в договорах ПМС №1 від 07.02.2012р., ПМС №2 від 09.02.2012р., ПМС №3 від 10.02.2012р., ПМС № 4 від 14.02.2012р., роботи не виконувались ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС» .

На думку суду зазначення в акті перевірки існування правовідносин між з ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС»та ТОВ «Стрім Строй» ,ТОВ «Аркада ІК», відповідно до ст.70 КАС України не можуть бути належними доказами не виконання першим робіт, зазначених у наведених вище договорах, укладених з позивачем.

Вивчивши надані позивачем документи, суд, вважає доведеним факт отримання позивачем від ТОВ «СПЕЦФУНДАМЕНТБУД-ПЛЮС» в період часу,що перевірявся , послуг в обсягах, відображених ним в бухгалтерській та податковій звітності , використання результатів цих послуг для ведення в подальшому господарської діяльності , правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу валових витрат, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом, викладені в акті перевірки №3905/22.3/20695814 від 20.06.2013р. , не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.09.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 30.09.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим від 25.07.2013р. № 0006982203 та № 0006992203.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промсейс» (м.Смферополь, вул.. Чехова 8, к.54 , код ЄДРПОУ 20695814 ) 1929,57 ( одна тисяча дев'ятьсот двадцять дев'ять грн.57 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.