Ухвала

від 25.09.2013 по справі 801/6192/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6192/13-а

25.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Воробйової С.О. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "КАТП Джанкой" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 09.07.2013 у справі № 801/6192/13-а

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул.Крилова, буд.133, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "КАТП "Джанкой" (вул.Леніна, буд.46, с.Побєдне, Джанкойський район, Автономна Республіка Крим, 96167)

про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 20127,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "КАТП "Джанкой" про стягнення 20127,00 грн. адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооператива "КАТП "Джанкой" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 20127,00 грн. - задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «КАТП "Джанкой» до держбюджету Джанкойського району 50070000 20127,00 грн. адміністративно - господарських санкцій.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач - Сільськогосподарський виробничий кооператив "КАТП Джанкой" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 25 вересня 2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

До початку судового засідання позивач надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.19 Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875 зі змінами та доповненнями (далі Закон) для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Відповідно вимог ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використають найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Ст. 18 Закону № 875 передбачає: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використають найману працю зобов'язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, у порядку встановленому КМУ.

Відповідно п. 4 ст. 20 Закону України № 803 «Про зайнятість населення» зі змінами та доповненнями: підприємства, установи і організації незалежно від фори власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходження як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісячно подають цим центрам адміністративні данні у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

На підставі вищевикладених норм Закону - відповідач на протязі 2012 року повинен був надати 12 звітів ф. 3 - ПН «Звіт про наявність вакансій», але відповідним чином цього не зробив.

Як вбачається з письмової відповіді Джанкойського міськрайонного центру зайнятості № 01 - 07/850 від 05.06.2013, у період 01.01.2012 - 01.01.2013 СВК «КАТП "Джанкой» надав звіти ф. З - ПН «Звіт про наявність вакансій» з відміткою про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів у наступні місяці 2012 року - січень, лютий, березень, вересень, жовтень.

Крім того, у вказаному листі зроблена відмітка, що у квітні, травні, червні, липні, серпні, листопаді та грудні 2012 року звіти не надавались.

Тобто, підприємство звітувало лише на протязі 5 місяців у звітному 2012 році, а на протязі 7 місяців (квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад та грудень) проявило бездіяльність.

Матеріалами справи встановлено, що згідно даних звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007 №42, відповідач повинен був забезпечити у 2012 році працевлаштування інвалідів на 4 робочих місцях, фактично працевлаштовані 3 осіб.

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідач не надав суду доказів виконання встановленого нормативу працевлаштування інвалідів на 2012року.

З урахуванням викладеного, відповідач був повинен до 15 квітня 2013 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 20127,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "КАТП Джанкой" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 у справі № 801/6192/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 у справі № 801/6192/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко