Рішення

від 19.09.2013 по справі 908/2518/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/72/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2013 Справа № 908/2518/13

За позовом : Приватного підприємства «УГЛЕСОРТ», м. Донецьк

До відповідача : Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Від позивача: Булахтін І.О., довіреність б/н від 05.08.2013р.

Від відповідача: Ніколенко М.М., довіреність 3574 від 28.12.2012р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1805099 грн. 66коп. заборгованості за договором поставки № 20/2012/1444 від 20.07.2012р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, договором поставки № 20/2012/1444 від 20.07.2012р.

Ухвалою суду від 24.07.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 08.08.2013р. Судове засідання відкладалось до 16.09.2013р. Ухвалою суду від 27.08.2013р. судове засідання переносилось на 19.09.2013р.

Ухвали суду були відправлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві. Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Відповідач не визнав заявлені позовні, надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вказує на те, що позивач не підтверджує жодними письмовими доказами свої доводи вчасності надання відповідачеві повного пакету документів, необхідних для розрахунку, відповідно умов договору постачання, та не додає їх до матеріалів справи.

Судовий процес ведеться без застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Розгляд справи закінчено 19.09.2013р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2012 року між ПП «УГЛЕСОРТ» (далі-позивач) та ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі-відповідач) було укладено договір поставки №20/2012/1444.

Відповідно договору № 20/2012/1444 від 20 липня 2012р., який укладено між Приватним підприємством «УГЛЕСОРТ» (постачальник) та ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (покупець) постачальником було взято на себе зобов'язання поставити на адресу покупця вугільну продукцію в асортименті, обсягах, за ціною та на умовах обумовлених сторонами у специфікаціях до договору № 20/2012/1444 від 20 липня 2012р., а покупець повинен належним чином прийняти вугільну продукцію та сплатити за нею протягом двадцяти календарних днів від дати поставки на підставі документів, зазначених у п. 2.4. договору, якщо інше не обумовлено додатками до договору.

За період з 04 грудня 2012р. по 28 лютого 2013р. ВАТ «Запоріжсталь» було поставлено вугільну продукцію марок АК та АО на загальну суму 1999708,01грн.

Відповідно п. 2 специфікацій №№ 6, 7 та п. З специфікації № 8 до договору №20/2012/1444 від 20 липня 2012р., ВАТ «Запоріжсталь» зобов'язане сплатити на користь постачальника вартість поставленого вугілля в строки, відповідно, 35 та 30 банківських днів від дати поставки та приймання продукції на підставі надання документів, згідно п.2.4. договору.

Датою поставки є дата на залізничній накладній станції відправлення, що співпадає із датами на видаткових накладних і рахунках-фактурах.

Поставлене за видатковою накладною №РН-000428 від 04.12.2012р. /рахунок № СФ-0000541 від 04.12.2012р./ вугілля було оплачене відповідачем (з урахуванням коригування за кількістю на суму 1846,80 грн.) покупцем частинами: 25.02.2013р. в сумі 28400,00 грн., та 09.04.2013р. в сумі 48413,20 грн. (із загального платежу -51148,00 грн.)

За видатковою накладною №РН-000430 від 05.12.2012р. /рахунок № СФ-0000543 від 05.12.2012р./ покупцем було проведено оплати: 09.04.2013р. зарахована частина в сумі 2734,80 грн. (залишок попередньої оплати за рахунком № СФ-0000541) та 29.05.2013р. в сумі 115060,35 грн.. загалом перераховано 117795,15 грн.

Залишок несплаченої суми по рахунку № СФ-0000543 від 05.12.2012р. складає 36212,85 грн. (154008,00 грн. - 117795,15 грн.).

Не оплаченою залишилась продукція, яку відвантажено постачальником, за період з 13 грудня 2012р. по 28 лютого 2013р., в сумі 1768886,81 грн. та частково за поставку 05грудня 2012р. в сумі 36212,85 грн.

Загалом, борг за грошовими зобов'язаннями ВАТ «Запоріжсталь» перед ПП «Углесорт», відповідно до умов договору, складає 1805099,66 грн.

Заперечення відповідача щодо ненадання пакету документів спростовується позивачем, поскільки пакет документів за здійсненими поставками, переліком згідно п. 2.4. договору, було направлено відповідачу цінними листами з описом вкладення 01.02.2013р., 26.02.2013р., 05.03.2013р. та 29.04.2013р. (копії описів вкладення в цінний лист додаються).

Відповідно до умов договору №20/2012/1444 від 20 липня 2012р. позивачем було висунуто претензію (вих. № 509 від 31.05.2013р.) щодо виконання відповідачем узятих на себе грошових зобов'язань.

Відповіді на претензію позивачем не отримано.

Загальна заборгованість по договору поставки № 20/2012/1444 від 20.07.2012р. склала 1805099 грн. 66 коп.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 1805099 грн. 66 коп., заявлена до стягнення обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, як такі, що спростовуються наданими позивачем доказами. Відповідач суду не надавав та не довів належними допустимими доказами свої заперечення, викладені в відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «УГЛЕСОРТ» до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", 69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 72 (п/р 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849, ЄДРПОУ 00191230) на користь Приватного підприємства «УГЛЕСОРТ», 83016, м. Донецьк, вул.. Кірова, 17 (п/р 26006001000115 в ПАТ «АПЕКС-БАНК», м. Київ, МФО 380720, ЄДРПОУ 32289921) 1805099 (один мільйон вісімсот п'ять дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. основного боргу, 36101 (тридцять шість тисяч сто одна) грн. 99 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет