Рішення

від 23.09.2013 по справі 910/11900/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11900/13 23.09.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ МЮЗИК СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВИТКИ Ю ЕЙ"

про стягнення 34274,72 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Єфімова К.С., довіреність б/н від 12.02.2013;

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ МЮЗИК СЕРВІС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВИТКИ Ю ЕЙ" про стягнення 66499,96 грн. заборгованості за субагентським договором №06/03/12 від 06.03.2012, а саме: 55606,40 грн. - основного боргу, 222,42 грн. - інфляційних втрат та 1078,61 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору №06/03/12 від 06.03.2012 надавав позивачу послуги з реалізації та розповсюдження квитків, втім всупереч умов даного договору, перерахував не всю суму коштів отриманих від реалізації даних квитків позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.07.2013.

29.07.2013 відповідач, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що оскільки заборгованість позивача перед відповідачем за надані ним послуги за субагентським договором складала 55308,40 грн., в той час як заборгованість відповідача перед позивачем складала 88964,80 грн. відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 33656, 40 грн. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти стягнення з нього 8000,00 грн. витрат позивача на правову допомогу, посилаючись на їх недоведеність та безпідставність.

В судових засіданнях 29.07.2013 та 05.08.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалися перерви.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.08.2013 справу № 910/11900/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/11900/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.08.2013 справу № 910/11900/13 передано судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №910/11900/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

23.09.2013 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 34274,72 грн., яка складається з основного боргу в сумі 33656,40 грн., інфляційних втрат в сумі 120,50 грн. та 3% річних в сумі 497,82 грн.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 34274,72 грн., з яких основний борг - 33656,40 грн., інфляційні втрати - 120,50 грн., 3 % річних - 497,82 грн.

В судовому засіданні 23.09.2013 представник позивача підтримав вимоги викладені в позовній заяві з врахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2013 не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до зворотного поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки представника суд не повідомив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився в судове засідання, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення за наявними матеріалами, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 23.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ МЮЗИК СЕРВІС" (субагент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВИТКИ Ю ЕЙ" (агент) укладено субагентський договір №06/03/12, відповідно до умов якого агент доручає субагенту від імені та за рахунок агента організувати розповсюдження та реалізацію квитків на зазначені агентом заходи, використовуючи електронну систему реалізації й замовлення квитків субагента, а агент зобов'язується виплачувати субагентові винагороду в строки й розмірах, передбачених цим договором/або додатками до нього (п.1.1 договору).

Сторони погодили, що субагент надає агентові місячний звіт про продаж квитків. У звіті вказуються надані субагентом послуги з поширення квитків і рух грошових коштів. Даний звіт субагент надає агенту по факсу або по електронній пошті протягом 5 робочих днів після закінчення календарного місяця, а агент протягом 5 робочих днів після одержання звіту повинен його письмово затвердити й надіслати по факсу або електронній пошті, або відхилити й висунути претензії в письмовій формі. Якщо замовник протягом 5 робочих днів після надання звіту його не підписує й не надає претензій з приводу інформації, що міститься в ньому, вважається, що замовник зі звітом згідний і його затвердив (п.5.2.1, 5.2.2 договору).

За умовами п. 5.2.3 договору якщо інше не передбачено договором не пізніше 5 робочих днів після узгодження звіту субагент перераховує агенту залишок грошей за заходи минулого місяця, та поштою висилає оригінал звіту в двох примірниках, рахунок-фактуру за послуги, що були надані субагентом у звітному періоді.

Діє даний договір з моменту його підписання сторонами протягом одного року, при цьому вважається пролонгованим на 1 (один) рік, якщо ні одна із сторін договору у письмовій формі не повідомила іншу сторону про розірвання даного договору.

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, цей договір є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з 01.03.2012 по 31.05.2012 на підставі субагентського договору реалізував 1757 квитків на суму 416980,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт № 03.12.01 від 31.03.2012, № 04.12.01 від 30.04.2012 та №05.12.01 від 31.05.2012, що підписані обома сторонами без зауважень та заперечень.

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором щодо перерахування отриманих коштів від реалізації квитків на визначений позивачем захід, належним чином не здійснив, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за договором у сумі 33656,40 грн., яка не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

14.11.2012 позивач направив відповідачеві претензію № 1-11/12 з вимогою погасити наявну заборгованість до 14.12.2012, втім відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення (ст. 305 ГК України).

Так, за умовами ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. При цьому, ст.1006 ЦК України визначено, що повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

А зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного та повного перерахування отриманих від реалізації квитків коштів на рахунок позивача підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 33656,40 грн.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі даної норми чинного законодавства нараховано та заявлено до стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 3% річних за період з 23.12.2012 по 20.06.2013 у сумі 497,82 грн. та інфляційні втрати в сумі 120,50 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, а доводи відповідача викладені у відзиві спростовуються поданою позивачем заявою про зменшення позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Разом з цим, позивач просить також стягнути із відповідача 8000,00 грн. витрат на юридичну допомогу, посилаючись на договір б/н від 21.02.2013 про надання юридичних послуг та платіжне доручення № 1322 від 15.03.2013.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум , що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь - яких представників.

Тоді як, позивачем не надано доказів того, що ТОВ «Центр оформлення права власності» з яким укладено договір б/н від 21.02.2013 про надання юридичних послуг є адвокатським об'єднанням, а Лашин Антон Станіславович чи Єфімова Ксенія Сергіївна, які приймали участь у розгляді даної справи - адвокати.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, сплачених позивачем за надання юридичних послуг ТОВ «Центр оформлення права власності» у розмірі 8000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВИТКИ Ю ЕЙ" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 52, офіс 604; ідентифікаційний код 37535258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ МЮЗИК СЕРВІС" (03057, м. Київ, вул. Желябова, буд. 8/4; ідентифікаційний код 37024865) 33656 (тридцять три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 40 коп. основного боргу, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 82 коп. - 3 % річних, 120 (сто двадцять) грн. 50 коп. - інфляційних втрат та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.2013.

Суддя Т.В. Васильченко