Постанова

від 17.09.2013 по справі 255/4814/13-а

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

255/4814/13-а

Провадження № 2а/255/217/2013

Справа 255/5934/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Лисенко Л.В., Лещенко М.В., Ангеліній Н.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача Реєстраційної служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку - Чирах О.В.,

представників відповідача ОСББ «Добродія» - Суслової І.О., Маншиліної Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» про скасування ( припинення ) державної реєстрації та визнання недійсним запис щодо державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» про скасування ( припинення ) державної реєстрації та визнання недійсним запис щодо державної реєстрації, посилаючись на наступні обставини.

03 січня 2013 року апеляційним судом Донецької області було постановлено рішення, яким рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2012 року було скасовано, визнано недійсним рішення установчих зборів від 10.10.2009року щодо створення об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія». Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» підставою для створення та державної реєстрації ОСББ є установчі збори. Порядок скликання та проведення зазначених зборів встановлений в ст. 6 вказаного Закону, відповідно до якої, скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менше як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативної групи не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі та вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце та час проведення зборів та проект порядку денного. Час та місце проведення обираються зручним для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх власників або їх уповноважених осіб. У голосуванні беруть участь власники (їх уповноважені особи), які присутні на установчих зборах. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував в протоколі із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Рішення вважається прийняти, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу. Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників. У разі відсутності кворуму ініціатор призначає нову дату, місце і час проведення установчих зборів. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Як вбачається з рішення Апеляційного суду Донецької області від 13.01.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Добродія» та виконкому Калінінської районної у місті Донецьку раді, про визнання недійсним рішення установчих зборів, було встановлено, що порядок скликання та проведення установчих зборів 10.10.2009року за адресою: спортивна площадка біля дому АДРЕСА_1, не відповідає вимогам Закону України«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», що відповідно є порушенням законодавства, та стало підставою для визнання рішення установчих зборів від 10.10.2009року недійсним.

В обґрунтування цього рішення апеляційним судом покладено наступні факти з ясовані у судовому засіданні: на порушення ст. 6 Закону України «Про об єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі -Закону) повідомлення про проведення установчих зборів не направлялося в письмовій формі і не вручалося кожному власнику під розписку; станом на 10 жовтня 2009року в будинку АДРЕСА_1 було 315 співвласників будинку. Проте на установчих зборах присутні були 80 осіб; на порушення ст. 6 Закону в рішенні відсутній особистий підпис кожного, хто голосував із зазначенням результату голосування. Підтвердженням зазначеного є підпис ОСОБА_7 мешканки квартири 23, яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, установчі збори не були уповноважені прийняти рішення щодо створення ОСББ «Добродія».

Згідно ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»,

для створення об'єднання скликаються установчі збори, установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

У відповідності до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСББ проходить державну реєстрацію згідно з порядком передбаченим Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема: 1) перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; 2) перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; 3) внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; 4) оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація ОСББ проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням ОСББ.

До документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації Законом встановлені такі вимоги: 1) вони повинні бути викладені державною мовою; 2) реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена; 3) установчі документи (статут) ОСББ повинні містити відомості, передбачені законом; 4) установчі документи ОСББ викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження.

Для проведення державної реєстрації ОСББ уповноважена особа має подати державному реєстратору такі документи: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (форма 1); 2) примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення ОСББ (протокол установчих зборів ОСББ); 3) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи; 4) два примірники установчих документів (статуту ОСББ) та список членів ОСББ. Так як, одним з основних документів для проведення державної реєстрації ОСББ, які необхідно подати державному реєстратору уповноваженою особою, є рішення засновників про створення об'єднання, в даній справі це відповідно рішення установчих зборів від 10.10.2009року року, який у судовому порядку визнаний недійсним, у зв'язку з порушенням порядку скликання та проведення установчих зборів, що передбачений Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», тому реєстрація ОСББ «Добродія» підлягає скасуванню.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Частинами першою та шостою статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставами для постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Просив суд скасувати (припинити) державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» (ідентифікаційний код юридичної особи 37040452), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с. 2-4 ).

29.08.2013 року позивач ОСОБА_1 надав заяву про зміну та доповнення до позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсним запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія», адреса: АДРЕСА_1, реєстраційній службі Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення державної реєстрації об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія», адреса: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності кожний окремо підтримали адміністративний позов та заяву про зміну та доповнення позовних вимог, надали пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та заяві про зміну та доповнення до позовних вимог та просили суд задовольнити вимоги та скасувати (припинити) державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» (ідентифікаційний код юридичної особи 37040452), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія», адреса: АДРЕСА_1, реєстраційній службі Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення державної реєстрації об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія», адреса: АДРЕСА_1.

Представник реєстраційної служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку Чирах О.В., яка діє на підставі довіреності заперечувала проти позовних вимог позивача ОСОБА_1 та просила відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Представники відповадча ОСББ «Добродія» Суслова І.О. та Маншиліна Т.В., які діють на підставі довіреностей в судовому засіданні просили суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши поясненя сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, основною умовою судового захисту є порушення суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу особи.

Пунктом 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який було отримано 18.04.2013 року, про що свідчить відповідний штапм суду ( а. с. 2 ).

Згідно частинами 1,2 статті 99 КАС України адміністратвний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб»єктам владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб»єкту владних повноважень право на пред»явлення передбачених законом вимог.

Частиною 2 статті 99 КАС України ( в редакції, яка діяла до 30 липня 2010 року ) для звернення до адмінінстративного суду за захистом прав, свобод та інтересвів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. Коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За частиною 1 статті 100 КАС України ( в редакції, яка діяла до 30 липня 2010 року ) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

30 липня 2010 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року зазначений статтею 99 КАС України строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що про порушення своїх прав дізналася значно раніше ніж зазначенно статтею 99 КАС України, де строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців, в якій повинно особою бути подано позов, але ним було раніше подано позов до суду за захистом свого порушеного права до Калінінського районного суду м. Донецька про визнання недійсним рішення установчих зборів від 10.10.2009 року щодо створення об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія», визнання недійсним статуту об»єднання та про припинення діяльності об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія», але саме 03 січня 2013 року з рішення апеляційного суду Донецької області, яким було в частині визнання недійсним статуту об»єднання та про припинення діяльності об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» провадження у справі закрито та роз»яснено ОСОБА_1, що такі вимоги розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що строк звернення з позовом до адміністративного суду в розумінні зі 99 КАС України у позивача не пропущено, а адмінінстративний позов подано в межах строку.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з вищевказаними вимогами вважає, що збори щодо створення об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» були проведені з порушеннями, що в подальшому відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» стало підставою для створення та державної реєстрації ОСББ «Добродія».

03 січня 2013 року апеляційним судом Донецької області було постановлено рішення, яким рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2012 року було скасовано, визнано недійсним рішення установчих зборів від 10.10.2009 року щодо створення об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія». Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» підставою для створення та державної реєстрації ОСББ є установчі збори. Порядок скликання та проведення зазначених зборів встановлений в ст. 6 вказаного Закону, відповідно до якої, скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менше як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Як вбачається з рішення апеляційного суду Донецької області від 03.01.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Добродія» та виконкому Калінінської районної у місті Донецьку раді, про визнання недійсним рішення установчих зборів, було встановлено, що порядок скликання та проведення установчих зборів 10.10.2009 року за адресою: спортивна площадка біля дому АДРЕСА_1, не відповідає вимогам Закону України«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», що відповідно є порушенням законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, позивач ОСОБА_1 вважає, що оскільки судовим рішенням встановлено, що було порушення щодо порядку скликання та проведення установчих зборів 10.10.2009 року за адресою: спортивна площадка біля дому АДРЕСА_1, то судом повинен бути визнаний недійсним запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія», адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон № 755) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України України № 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцїв - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційній дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до п.2 ст.4 Закону Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на

відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з

Єдиного державного реєстру.

Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи у відповідності до пункту 3 статті 8 Закону про реєстрацію.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 755, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Згідно із частиною другою цієї статті, законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Частиною третьою статті 3 Закону про реєстрацію встановлено, що об'єднання громадян, благодійні організації, політичні партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону про реєстрацію, передбачено, шо закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, юридичні особи, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому Законом про реєстрацію з урахуванням особливостей, що передбачені для них відповідним (спеціальним) законом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку- визначає Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будик-Закон N 2866), а також Порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 N 1521 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставами для постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов»язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Згідно ст. 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання ліквідується у разі, зокрема, прийняття судом рішення про ліквідацію об'єднання.

Відповідно до п. 19 Порядку, реєстрація об'єднання скасовується органом державної реєстрації у разі його ліквідації на підставах, передбачених статтею 28 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Позивачем не наведено підстав, зазначених у ст. 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", які мають наслідком скасування державної реєстрації ОСББ.

З огляду на положення законодавства суд зазначає, що ані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ані Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не передбачено право фізичної особи щодо звернення до суду з позовами визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про юридичну особу.

До того ж, в судовому засіданні з боку позивача не надано жодного належного та допустимого доказу порушення його прав у зв»язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах шодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії ); безсторонньо ( неупереджено ); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідкамидля прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія ); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування. їхні посадові і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновків про недоведеність позовних вимог, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» про скасування ( припинення ) державної реєстрації та визнання недійсним запис щодо державної реєстрації, з огляду на відсутність порушень норм діючого законодавства відповідачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст.ст. 2, 17, 60, 71, 72, 99, 100, 104, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добродія» про скасування ( припинення ) державної реєстрації та визнання недійсним запис щодо державної реєстрації, - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22 вересня 2013 року.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов