Постанова

від 18.12.2006 по справі 3/317а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/317а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "18" грудня 2006 р.                                                  Справа № 3/317а

« 18 »    грудня  2006 року                                                                справа № 3/317а

12 год. 35 хв.

За позовом     Повного товариства „АлАн Губарєвих” Ломбард” м.Чернігів,  проспект Миру, 32

до  Державної податкової інспекції у м.Чернігові м.Чернігів, вул.Кирпоноса, 28           

про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення            

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання   Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача:  Чепурний О. Г. –директор ПТ „АлАн”

Губарев О. М. –засновник підприємства, доручення від 14.11.2006р.

Швидкий О. В. –представник ПТ „АлАн Губарєвих” Ломбард”, довіреність від 02.10.2006р.

від відповідача: Дзюба Л. М. –старший держподатінспектор юридичного відділу ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 30674/10/10-010 від 30.12.2005р.

Юрченко О. Б. –головний держподатревізор-інспектор сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 29727/10/10-010 від 15.12.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

          Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 04.10.2006р. №  0001411720/0, яким Повному товариству „АлАн Губарєвих” Ломбард”  визначено суму податкового зобов'язання  по податку з доходів фізичних осіб в сумі 17573,19 грн. в т.ч. ( 5857,73 грн. - основний платіж,  11715,46 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).  

ПТ „АлАн Губарєвих” Ломбард” свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства, а саме тим, що відповідачем безпідставно  донараховано 5857,73 грн. податку з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні ( фінансові ) санкції у розмірі 11715,46 грн.

При цьому, позивач посилається на те, що за позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов”язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі в момент закінчення договору у ломбарду немає в наявності коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятого рішення і відповідність його чинному законодавству. Податковий орган вважає, що  підприємство, як податковий агент, з суми наданої фізичній особі позики ( у разі неповернення останньою в ломбард ) повинно було утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок вищеназваних осіб і надати відомості у звіті –довідці за Ф № 1-ДФ.

Суд,  вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

На підставі направлень Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 995 від 31 серпня 2006 року, № 1014 від 06 вересня 2006 року, № 1042 від 14 вересня 2006 року, вимог ст.11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII „Про державну податкову службу в Україні”, із змінами та доповненнями, та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб”єктів господарювання працівниками ДПІ у м.Чернігові та ДПА в Чернігівській області проведена  виїзна планова перевірка Повного товариства „АлАн Губарєвих” Ломбард” ( код ЄДРПОУ –14236054 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 30.06.2006р.

          В результаті проведеної перевірки  було виявлено порушення позивачем  п.1.2, п.1.3, п.п.”ж” п.1.3, п.1.9, п.1.15 ст.1; п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4; п.7.1 ст.7; ст.8; п.12.1 ст.12; п.п.9.12.1 п.9.12, п.п.”а” п.19.2 ст.19; п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку з доходів фізичних осіб, про що було складено акт перевірки  № 752/22-14236054 від 25.09.2006р.

На підставі акту перевірки від 25.09.2006р. №752/22-14236054 відповідачем, Державною податковою інспекцією у місті Чернігові,   прийнято  податкове повідомлення-рішення від 04.10.2006р. №  0001411720/0, яким Повному товариству „АлАн Губарєвих” Ломбард”  визначено суму податкового зобов'язання  по податку з доходів фізичних осіб в сумі 17573,19 грн. в т.ч. ( 5857,73 грн. - основний платіж,  11715,46 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).   

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати його нечинним.

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду підприємство відповідно до Закону України від 12.07.2001р. № 2664-III “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” надавало фізичним особам фінансові послуги у вигляді надання коштів у кредит ( позику ) під заставу рухомого майна на визначений строк та під процент згідно договорів застави /позики/страхування, які іменуються „заставними білетами”.

В акті перевірки вказано, що після закінчення вказаного у договорі строку, якщо фізична особа не повертала ломбарду суму позики разом з процентами підприємство на підставі визначених договором позики умов реалізовувало закладене майно, яке на праві власності належить заставодавцю ( фізичній особі ) за ціною, вищою ніж надана фізичній особі позика, з врахуванням нарахованих процентів, пені та витрат на зберігання ломбардом майна, однак, як вбачається, безпосередньо, з матеріалів перевірки та встановлено в судовому засіданні, реалізація ломбардом предметів застави була проведена за грошову суму, яка не перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці правильності надання позик та їх погашення встановлено, що ломбардом не утримано податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13 % з сум коштів, наданих фізичним особам  у кредит ( позику ) під заставу рухомого майна на визначений строк та під процент згідно договорів застави /позики/страхування, які іменуються „заставними білетами”.

Таким чином, на думку податкового органу, підприємство, як податковий агент, з суми наданої фізичній особі позики ( у разі неповернення останньою в ломбард ) повинно було утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок вищеназваних осіб і надати відомості у звіті –довідці за Ф № 1-ДФ.

          Відповідно до пункту 1.2 статті 1  Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”,  дохід фізичної особи визначено як  суму  будь-яких  коштів,  вартість  матеріального  і нематеріального майна,  інших активів,  що мають вартість,  у тому числі цінних паперів або деривативів,  одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках,  визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

          За приписами  пункту  12.1   статті   12 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”,  дохід  платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного  податкового  періоду  оподатковується  за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

          При цьому доходи (прибутки),  зазначені у цій статті, кінцево оподатковуються при їх виплаті (пункт 12.6).

          Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.07.2001р. № 2664-III "Про фінансові послуги  та державне   регулювання  ринків  фінансових  послуг"  ломбарди належать до фінансових установ,  видом діяльності яких  є надання фінансових послуг, у тому числі надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.

          За приписами Цивільного кодексу УРСР (стаття 374) та  Цивільного  кодексу  України (статті 589,  1046) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає  у  власність другій   стороні  (позичальнику)  грошові  кошти  або  інші  речі, визначені  родовими   ознаками,   а   позичальник   зобов'язується повернути  позикодавцеві  таку  суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої ж якості.

          Одним із  способів  забезпечення   зобов'язань   за   позикою (кредитом) є застава, умови якої повинні бути обумовлені сторонами у договорі позики.

          Водночас Законом України "Про заставу" (статті 19,  25)  та  статтею  589  Цивільного  кодексу України   встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов'язків  перед ломбардом під час закінчення строку дії договору позики кредитор,  зокрема ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними  обов'язками  на  предмет застави,  тобто реалізувати такий предмет застави та за рахунок одержаних  від  цього  продажу коштів  покрити  повністю свої витрати,  в тому числі на утримання заставленого майна, проценти, відшкодування збитків тощо.

          Тобто позика  (фінансовий  кредит)  є  грошовою  сумою,   яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики не може розглядатися як дохід фізичної особи, яка одержала таку позику.

          Положення вказаних норм кореспондуються зі змістом  підпункту 4.3.23 пункту  4.3  статті 4 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”, відповідно до якого до складу загального місячного або річного  оподатковуваного  доходу  платника податку,  зокрема,  не включається сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської установи,  яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку.

          За   позиковими операціями  ломбард  не  є  податковим агентом,  оскільки у данному випадку  він  не  може  виконувати  обов'язок  щодо   нарахування, утримання  та  перерахування  податку  до  бюджету від імені та за рахунок платника податку,  тому що під час видачі позики вона не є доходом  позичальника,  а  при  невикупі заставленої речі в момент закінчення договору ломбард не має  коштів  позичальника,  з  яких належало б утримати податок.

          Враховуючи викладене, в даному  випадку  у фізичної особи - позичальника, яка не виконала договірні обов'язки з викупу застави і в якої залишилася сума позики,  виникає дохід у вигляді суми такої позики лише після звернення ломбардом стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави.

          Таким чином,  дохід фізичної особи,  одержаний від ломбарду у зв'язку  з  невиконанням нею своїх обов”язків за договорами позики щодо  викупу  заставлених  речей,  є  доходом,  одержаним  не  від податкового   агента,  і  тому  підлягає  оподаткуванню  у  складі загального  річного  оподатковуваного   доходу   такого   платника податку,  в  порядку,  визначеному  у  підпункті  8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”, відповідно  до  якого  такий  платник  податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію,  відобразити в  ній  суму  зазначеного доходу та сплатити з неї відповідний податок.

В своїй позовній заяві позивач ставить питання про визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення повністю, однак, обґрунтовує свої позовні вимоги лише в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб при наданні позики в 2006 році, проти нарахування  податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік – 11,21 грн. та за 2005 рік –5,59 грн. не заперечує.

          При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню частково.

          Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати  нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 04.10.2006р. №  0001411720/0 в частині нарахування Повному товариству „АлАн Губарєвих” Ломбард” податкового зобов'язання  по податку з доходів фізичних осіб в сумі 17522,74  грн. в т.ч. ( 5840,93 грн. - основний платіж,  11681,81 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ), відмовивши в решті позову.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Повного товариства „АлАн Губарєвих” Ломбард” ( м.Чернігів, проспект Перемоги, 32 ) 1000 грн. витрат на правову допомогу та 3,40 грн. судового збору.

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех

          Повний текст постанови підписаний