Постанова від 02.10.2013 по справі 809/3020/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа № 809/3020/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника заявника - Маліновської М.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку статті 183-3 КАС України адміністративну справу

за поданням: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного підприємства "ДВС"

про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 778,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30.09.2013 року о 14:40 год. Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - заявник ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася до суду у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України із поданням про стягнення коштів з Приватного підприємства "ДВС" (надалі - відповідач, ПП "ДВС") за податковим боргом у сумі 778,06 грн.

Внесене подання мотивоване тим, що ПП "ДВС" в порушення вимог статті 57 Податкового кодексу України не сплачено податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0007231502 від 01.04.2013 року, у сумі 773,74 грн. та нарахованої пені у сумі 4,32 грн.

Представник заявника у судовому засіданні подання підтримала з підстав, викладених у поданні. Зазначила, що податкове повідомлення-рішення № 0007231502 від 01.04.2013 року та податкову вимогу форми "Ю" за № 896-19 від 30.07.2013 року ПП "ДВС" не оскаржувало ні в адміністративному, ні у судовому порядку. Просила подання задовольнити, податковий борг у сумі 778,06 грн. стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відповідач повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Копію ухвали про відкриття провадження у справі за поданням від 30.09.2013 року, інформацію про права та обов'язки, а також повістку про виклик до суду направлено відповідачу за адресою місця знаходження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Водночас, враховуючи вимоги статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачені скорочені строки розгляду справ за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання, секретарем судового засідання у відповідності до вимог частини 3 статті 33 цього Кодексу адміністративного судочинства України 30.09.2013 року, 01.10.2013 року та 02.10.2013 року судовий виклик відповідача здійснювався шляхом надіслання тексту повістки про виклик до суду через засоби телефонного зв'язку за номером (50-36-05), що вказаний у поданні та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, з незалежних від суду причин відповідачу не передано телефонограму із текстом повістки про виклик до суду (а.с.23, 24).

Враховуючи вищевикладене, судом у відповідності до вимог абзацу 3 частини 8 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подання, заслухавши представника заявника, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що внесене ДПІ у м. Івано-Франківську подання є обґрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2003 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ПП "ДВС", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с.7-8) та взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2013 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість ДПІ у м. Івано-Франківську Шереметою М.В. на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року платника податку на додану вартість - ПП "ДВС", за результатами якої складено акт за № 2689/1592/33645620 від 01.04.2013 року. У даному акті зафіксовано факт несвоєчасного подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (а.с.12).

З акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 2689/1592/33645620 від 01.04.2013 року також вбачається, що згідно з наявною в базах даних інформацією до платника податку на додану вартість - ПП "ДВС" на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України було застосовано штраф у сумі 1 020,00 грн.

Згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначати суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що першим заступником керівника ДПІ у м. Івано-Франківську Михайловською О.Б. на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 2689/1592/33645620 від 01.04.2013 року, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення за № 0007231502 від 01.04.2013 року, згідно якого ПП "ДВС" за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020,00 грн. (а.с.14).

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Івано-Франківську супровідним листом від 01.04.2013 року за № 7475/10/1592-227/2614 направило ПП "ДВС" податкове повідомлення-рішення за № 0007231502 від 01.04.2013 року. При цьому судом встановлено, що вказана кореспонденція надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження останнього, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Однак, кореспонденція повернулася на адресу ДПІ у м. Івано-Франківська з відміткою працівника поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.11, 13).

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац 1).

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац 3).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення за № 0007231502 від 01.04.2013 року вручено відповідачу.

У судовому засіданні встановлено, що дане податкове повідомлення-рішення ПП "ДВС" не оскаржено, а отже нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020,00 грн. є узгодженою та підлягала сплаті відповідачем у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Однак, судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку та наявною переплатою за ПП "ДВС" залишається непогашеними 773,74 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано ПП "ДВС" податкову вимогу форми "Ю" за № 896-19 від 30.07.2013 року на суму 979,96 грн. Дану податкову вимогу отримано уповноваженою особою відповідача (Дриндак) 07.08.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копію повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишено без реагування (а.с.16).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач вказану податкову вимогу не оскаржував, доказів протилежного суду не подано.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано ПП "ДВС" пеню у розмірі 4,32 грн., яка обліковується по особовому рахунку вказаного платника податків за платежем - податок на додану вартість, що підтверджується витягом з вказаного особового рахунку (а.с.9).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року, у сумі 773,74 грн. та нарахована пеня у сумі 4,32 грн. є податковим боргом відповідача, який ним на час звернення заявника до суду з даним поданням не сплачено. Наявність податкового боргу підтверджується довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську від 24.09.2013 року про борг за платежами ПП "ДВС" (а.с.10), обліковою карткою даного платника податків (а.с.9) та іншими матеріалами справи.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання врегульовано статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 183-3 цього Кодексу подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виникнення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням, що виник після надіслання податкової вимоги, за умови закінчення 60 днів з дня надіслання податкової вимоги, а також у разі збільшення податкового боргу, виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення граничного строку, визначеного для добровільної сплати узгодженого грошового зобов'язання до відповідного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним поданням до адміністративного суду, визначеного частиною 3 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України щодо стягнення з відповідача коштів за податковим боргом у сумі 778,06 грн., почався о 00.01 год. 29.09.2013 року.

Згідно частини 11 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Таким чином, суд вважає, що заявником внесено подання протягом двадцяти чотирьох годин з моменту закінчення шістдесятиденного строку, встановленого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, завершення перебігу якого є обставинами, що зумовлюють звернення до адміністративного суду з вказаним поданням.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на час розгляду даного подання доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не подано, суд приходить до висновку, що подання ДПІ в м. Івано-Франківську про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 778,06 грн. з рахунків ПП "ДВС" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову, прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

подання задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ДВС" (76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея, 41/202, код ЄДРПОУ - 32361007) в дохід Державного бюджету України з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг у сумі 778 (сімсот сімдесят вісім) грн. 06 коп.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 03.10.2013 року.