17/342
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"14" грудня 2006 р. Справа № 17/342
м. Чернігів «14 »грудня 2006р.
Суддя Кушнір І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.
Представника позивача: Стоян В.А. –головний держподатінспектор, дов.№3488/10/10 від 29.11.2006р.;
Представника відповідача: не з'явився.
матеріали справи №17/342
За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі
16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. К.Маркса, 24
До ВІДПОВІДАЧА: Комунального підприємства Биринської сільської ради
16034, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Бирине
Про стягнення 340,82 грн. за рахунок активів
СУТЬ СПОРУ :
ДПІ у Новгород-Сіверському районі пред'явлено позов до КП Биринської сільської ради про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 339,72 грн. штрафних санкцій та 1,10 грн. комунального податку за рахунок активів.
Відповідач відзив на позовну заяву або письмові пояснення суду не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення поштового відправлення №254083 та №270380 свідчить про вручення ухвали та повісток 20.11.2006р. та 01.12.06р. відповідно). За таких обставин, неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника Позивача та дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ :
Комунальне підприємство Биринської сільської ради зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності розпорядженням Новгород-Сіверської райдержадміністрації №40 від 30.01.2004р.
КП Биринської сільської ради зареєстроване в ДПІ у Новгород-Сіверському районі як платник податків та зборів з 25.02.2004р. за №1/10.
Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст. 11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно п.3 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”:
«Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.»
Відповідачем дані вимоги не виконані.
Станом на момент подання позову, за Відповідачем рахується податковий борг по сплаті штрафних санкцій з єдиного податку в сумі 339,72 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0007701530/0 від 11.01.2006р., яке було отримане представником Відповідача особисто 11.01.2006р.
Крім того, за Відповідачем рахується податковий борг з комунального податку в сумі 1,10 грн. за лютий 2006 року, який виник на підставі розрахунку Відповідача №6759 від 31.07.2006р.
Згідно п.1.3. ст.1 Закону №2181:
“Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.”
Згідно до п.5.1. ст.5 Закону №2181:
«Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.»
Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181:
“Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.”
Доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення до суду чи органів державної податкової служби Відповідач не надав, а тому сума, визначена у податковому повідомленні-рішенні, є узгодженою.
Позивачем були сформовані та направлені рекомендованими листами з повідомленнями податкові вимоги: перша за №1/17 від 26.01.2006р. та друга за №2/40 від 09.03.2006р., які були отримані Відповідачем 01.02.06р. та 13.03.06р. відповідно.
Враховуючи, що вищевказаний податковий борг самостійно Відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону №2181 в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:
“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”
Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з Комунального підприємства Биринської сільської ради (16034, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Бирине, код 32715644) на користь місцевого бюджету:
- 339 грн. 72 коп. штрафних санкцій з єдиного податку (р/р34213378600337, отримувач: місцевий бюджет Биринської сільської ради: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22824537).
- 1 грн. 10 коп. комунального податку (р/р33214828600337, отримувач: місцевий бюджет Биринської сільської ради: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22824537).
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 338812 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні