Рішення

від 30.09.2013 по справі 906/1132/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" вересня 2013 р. Справа № 906/1132/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Пелешко П.Г. дов. №94 від 17.09.2013р.; Буковська Л.П. дов. №91 від 17.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Новоград-Волинського заготівельно - відгодівельного кооперативу (с.Івашківка, Новоград-Волинського району, Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо" (с.Дубовий Гай, Овруцького району, Житомирської області)

про стягнення 57073,61грн. (згідно заяви від 18.09.2013р.)

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 59314,01грн., з яких: 48455,06грн. заборгованості, 10858,95грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу №7 від 11.05.2011р. та договором №278 на закупку худоби від 07.02.2013р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договорами строк.

24.09.2013р. на адресу суду за вх. №14963 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з додатками, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 48455,06грн. боргу, 8618,55грн. пені, 57,80грн. витрат за витяг з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В судовому засіданні 30.09.2013р. суд прийняв до розгляду заяву позивача в порядку ст. 22 ГПК України.

30.09.2013р. на адресу суду за вх. №15186 (вих. №30/9 від 30.09.2013р.) факсимільним зв`язком від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, в зв`язку з неможливістю направити свого представника для участі в судовому засіданні.

В судовому засіданні 30.09.2013р. суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про перенесення судового засідання, оскільки викладені у клопотанні обставини нічим не підтверджені. Разом з тим, можлива відсутність працівника/представника сторони-юридичної особи не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства, тому юридична особа не позбавлена можливості забезпечити свої інтереси шляхом участі в судовому засіданні іншого представника. Разом з тим, сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркування стосовно обставин спору, тому суд, зважаючи на строк розгляду справи, визначений ст.69 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2013р. надала копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.09.2013р. оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2013р. не з`явився, вимоги ухвали суду від 17.09.2013р. не виконав, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 64).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Новоград-Волинським заготівельно - відгодівельним кооперативом - продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо" - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу №7 від 11.05.2011р. (а.с. 7,9), позивач поставив відповідачу товар (худобу) на загальну суму 124593,06грн.

Крім того, відповідно до укладеного між сторонами договору №278 від 07.02.2013р. (а.с. 8), позивач поставив відповідачу товар (худобу) на загальну суму 42862,00грн.

Отримання відповідачем товару підтверджується приймальними квитанціями та товарно-транспортними накладними (а.с. 10-17), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв товар, а, отже, у нього виникло зобов'язання його оплатити.

В пункті 2.7 договору №278 від 07.02.2013р. сторони встановили, що оплата за худобу проводиться по цінам домовленості на момент здачі худоби на м'ясокомбінат з відстроченням платежу на 10 банківських днів.

Позивач направив відповідачу претензію від 04.06.2013р. за №62 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39,40) про сплату боргу.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 48455,06грн., з яких: 5593,06грн. заборгованості по договору №7 від 11.05.2011р. та 42862,00грн. заборгованості по договору №278 від 07.02.2013р.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.5.3 договору №7 від 11.05.2011р., за несвоєчасну оплату отриманого товару на протязі трьох банківських днів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки грошових коштів.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 15.05.2011р. по 04.07.2013р. в сумі 8618,55грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми пені (а.с. 49), а саме при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем не було враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, позивачем не враховано умови п.5.3 договору №7 від 11.05.2011р., щодо відповідальності за несвоєчасну оплату отриманого товару на протязі трьох банківських днів.

Таким чином, нарахування пені повинно було здійснюватись за період з 17.05.2011р. по 16.11.2011р. (включно) за 184 дні.

Відповідно до п.1 Постанови Правління Національного банку України від 09.08.2010р. №377 "Про регулювання грошово-кредитного ринку", установлено з 10 серпня 2010 року облікову ставку в розмірі 7,75% річних.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 17.05.2011р. по 16.11.2011р. (включно) за 184 дні:

- за період з 17.05.2011р. по 23.05.2011р. (111593,06 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ, яка встановлена у зазначений період) : 365 (кількість днів у 2011 році) х 7 (кількість прострочених днів) = 331,72грн.;

- за 24.05.2011р. (101593,06 х 15,5% : 365 х 1) = 43,14грн.;

- за 25.05.2011р. (91593,06 х 15,5% : 365 х 1) = 38,89грн.;

- за період з 26.05.2011р. по 31.05.2011р. (81593,06 х 15,5% : 365 х 6) = 207,89грн.;

- за період з 01.06.2011р. по 16.06.2011р. (71593,06 х 15,5% : 365 х 16) = 486,44грн.;

- за період з 17.06.2011р. по 05.07.2011р. (60593,06 х 15,5% : 365 х 19) = 488,89грн.;

- за період з 06.07.2011р. по 18.08.2011р. (50593,06 х 15,5% : 365 х 44) = 945,33грн.;

- за період з 19.08.2011р. по 02.11.2011р.(40593,06 х 15,5% : 365 х 76) = 1310,10грн.;

- за період з 03.11.2011р. по 16.11.2011р. (35593,06 х 15,5% : 365 х 14) = 211,61грн.

Таким чином, сума пені за період з 17.05.2011р. по 16.11.2011р. (включно) складає 4064,01грн.

Разом з тим, з розрахунку позивача (а.с. 49) вбачається, що позивач нарахував пеню у період з 17.05.2011р. по 16.11.2011р. (включно) в сумі 3636,87грн.

Встановивши, що за період з 17.05.2011р. по 16.11.2011р. (включно) сума пені має бути більшою, ніж та, яка нарахована позивачем, тому суд задовольняє позов в цій частині в сумі 3636,87грн. за період з 17.05.2011р. по 16.11.2011р. (включно).

Отже, у стягненні 4981,68грн. пені слід відмовити.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 52091,93грн., з яких: 48455,06грн. заборгованості, 3636,87грн. пені. В частині стягнення 4981,68грн. пені необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Крім того, керуючись ст.44 ГПК України та враховуючи, що ухвалою господарського суду від 08.08.2013р. позивача зобов'язано надати суду довідку (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про наявну в ньому інформацію щодо відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо", суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати в сумі 57,80грн., пов'язані з наданням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо", що підтверджується платіжним дорученням №592 від 12.09.2013р. (а.с. 59).

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, 655, 692 ЦК України, ст.193, п.6 ст. 232 ГК України, керуючись ст.ст.22, 41, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву Новоград-Волинського заготівельно - відгодівельного кооперативу від 18.09.2013р. за вх. №14963 про зменшення позовних вимог та вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо" на користь Новоград-Волинського заготівельно - відгодівельного кооперативу - 48455,06грн. боргу, 8618,55грн. пені, 57,80грн. витрат за витяг з ЄДРПОУ.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо", 11103, Житомирська область, Овруцький район, с.Дубовий Гай, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 34799239 на користь Новоград-Волинського заготівельно - відгодівельного кооперативу, 11776, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Івашківка, вул. Нінеля Голуба, 2, ідентифікаційний код 00448551 - 48455,06грн. заборгованості, 3636,87грн. пені, 1568,74грн. витрат по сплаті судового збору, 57,80грн. витрат по оплаті витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

4. В частині стягнення 4981,68грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.10.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2,3-сторонам (рек. з повід.).