Рішення

від 01.10.2013 по справі 924/1132/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2013 р.Справа № 924/1132/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом приватного підприємства "Олів Лайн" м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - СБ" м. Хмельницький

про стягнення 14606,27 грн., з яких 14327,81 грн. основного боргу, 228,62 грн. пені, 49,84 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

позивача: Хлипавка Б.В. - за довіреністю від 09.09.2013 р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14606,27 грн., з яких 14327,81 грн. основного боргу за поставлений згідно договору поставки від 18 березня 2013 року №1/445 товар , 228,62 грн. пені, 49,84 грн. 3% річних, посилаючись на умови договору поставки від 18 березня 2013 року №1/445 та ст. ст. 527, 625 , 631, 692 ЦК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі, вказуючи на те, що відповідач на даний час заборгованість за поставлений товар не сплатив.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач враховуючи положення ст. 64 ГПК України, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 10.09.2013р, 26.09.2013р.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між приватним підприємством "Олів Лайн" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-СБ" (Покупець) 18 березня 2013 року укладено договір поставки №1/445, згідно умов якого постачальник зобов'язується в порядку та в строки, визначені цим договором, поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна якого вказані в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Підписані накладні, засвідчують факт передачі-приймання товару ( п. 1.1. договору).

Відповідно до умов п.п. 2.2.2, 2.2.4 договору на покупця покладено обов'язок своєчасно; належним чином здійснювати приймання Товару, з підписанням уповноваженими особами всіх необхідних документів щодо приймання-передачі кожної партії товару; оплачувати кожну партію товару , в порядку передбаченому даним договором

Згідно зі р. 5 Договору, ціна за кожну одиницю та партію товару визначається в накладних та включає ПДВ і вартість доставки покупцю. Загальна вартість товару згідно даного договору формується виходячи з накладних, які є невід'ємною частиною та накопичувальним елементом цього договору. Оплата кожної партії товару здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати отримання партії товару згідно замовлення покупця. За взаємною згодою сторони можуть прийняти іншу форму оплати, в т.ч. вексельну, яка починає діяти з моменту підписання сторонами додаткової угоди до даного договору.

Відповідно до п.6.2 договору в разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості партії товару, він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Сторони встановлюють строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання 1 (один) рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано ( п.6.3 договору) .

Договір вступає в дію з дня його підписання сторонами і діє до „ 31 " грудня 2013 року, але в будь-якому випадку - до моменту його остаточного виконання (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний, скріплений печатками сторін .

Приватним підприємством "Олів Лайн" поставлено ТОВ "Фортуна-СБ" товар на загальну суму 17296,13 грн., що підтверджується видатковими накладними №ОЛ-000000002965 від 18.03.2013 року на суму 8968,32 грн.; №ОЛ-000000003608 від 02.04.2013 року на суму 743,04 грн., №ОЛ-000000004525 від 22.04.2013 року на суму 2805,70 грн., №ОЛ-000000004849 від 29.04.2013 року на суму 1492,99 грн., №ОЛ-000000004872 від 30.04.2013 року на суму 1800,00 грн., №ОЛ-000000006537 від 11.06.2013 року на суму 1486,08 грн.

ТОВ "Фортуна-СБ" частково оплатив отриманий товар на суму 2968,32 грн., що відображено у виписці з банківського рахунку від 31.07.2013р.. Решту вартості товару відповідач не сплатив, утворивши борг в сумі 14327,81 грн.

Сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 10.07.2013 року, в якому відображено наявність заборгованості відповідача в сумі 17296,13 грн. .

У зв'язку із несплатою відповідачем боргу в добровільному порядку, позивач звернувся д суду з позовом про стягнення з ТОВ "Фортуна-СБ" основного боргу в розмірі 14327,81 грн., а також 228,62 грн. пені та 49,84 грн. 3% річних .

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно зі ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України, встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 18.03.2013р. укладено договір поставки №1/445, згідно умов якого позивач зобов'язується поставляти відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна якого вказані в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач згідно видаткових накладних №ОЛ-000000002965 від 18.03.2013 року на суму 8968,32 грн.; №ОЛ-000000003608 від 02.04.2013 року на суму 743,04 грн., №ОЛ-000000004525 від 22.04.2013 року на суму 2805,70 грн., №ОЛ-000000004849 від 29.04.2013 року на суму 1492,99 грн., №ОЛ-000000004872 від 30.04.2013 року на суму 1800,00 грн., №ОЛ-000000006537 від 11.06.2013 року на суму 1486,08 грн. поставив відповідачу товар , на загальну суму 17296,13 грн. Однак відповідач вчасно та в повному обсязі отриманий товар не оплатив, утворивши борг в сумі 14327,81 грн. Доказів про оплату товару на суму 14327,81 грн. суду не подано. Тому, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 14327,81 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, відповідно до ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 49,84 грн. 3% річних за період з 15.07.2013 року по 22.08.2013 року. Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок суд вважає , що позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за період з 15.07.2013 року по 22.08.2013 року.

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України, виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення заборгованості покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

З огляду на зазначене, аналізуючи наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивачем правомірно згідно поданого розрахунку нараховано пеню в розмірі 228,62 грн.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню.Доказів , які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Олів Лайн" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-СБ" м. Хмельницький про стягнення 14606,27 грн., з яких 14327,81 грн. основного боргу, 228,62грн. пені, 49,84 грн. 3% річних задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-СБ" м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1, кв. 2 (код 37674021) на користь приватного підприємства "Олів Лайн" м.Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б (код 31956348) 14327,81 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять сім грн. 81 коп.) основного боргу, 228,62 грн. (двісті двадцять вісім грн. 62 коп.) пені, 49,84 грн. (сорок дев'ять грн. 84 коп.) 3% річних, 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 02.10.2013 року

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1- до справи; 2- позивачу (м.Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б); 3,4- відповідачу (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1, кв. 2 та м. Хмельницький, проспект Миру, 99/9Д)