Постанова

від 01.10.2013 по справі 5024/910/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

            ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "01" жовтня 2013 р. Справа № 5024/910/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Л.В. Лавриненко, В.Б. Туренко, при секретарі судового засідання – А.М. Ільченко, представники сторін в судове засідання не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.08.2013р. про припинення провадження у справі № 5024/910/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" про визнання права власності, встановив: 20.06.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" про визнання права власності на 2136,15 тонн зерна пшениці 5-го класу, яке зібрано з земельних ділянок загальною площею 909,42га, що розташовані в с.Василівка Новотроїцького району Херсонської області на полях нва015, нва021, нва023, нва054, нва059-060, нва055-062, нва070, нва081, нва089, нва101. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 189, 328, 331, 775 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" з посиланням на те, що позивачем набуто право власності на зерно пшениці, засіяного на раніше орендованих ним земельних ділянках, договори оренди яких рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15.10.2010р. визнано недійсними. Натомість відповідачем не визнається право власності позивача на спірне майно, свідченням чому є звернення останнього до господарського суду з позовом щодо витребування з незаконного володіння ТОВ "Вішва Ананда" на користь ТОВ "Айленд" 2136,15 тон зерна пшениці 5-го класу. Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.08.2012р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012р., позовні вимоги задоволено, визнано за позивачем право власності на спірне майно з тих мотивів, що позивач є власником речі (насіння), яке принесло плоди у вигляді врожаю пшениці, позивач здійснив повний технологічний цикл від посіву до збору врожаю пшениці, на законних підставах користувався земельними ділянками у період засівання насінням озимої пшениці на площі 909,42га, а тому є власником врожаю у розумінні статті 189 Цивільного кодексу України незалежно від того, що не мав правового титулу користування землею на момент збору врожаю. Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2013р. вищезазначені судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна інстанція вказала про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про визнання за позивачем права власності на спірне майно, оскільки суди не перевірили площу засіяних полів, чи був засіяний позивачем саме придбаний ним посівний матеріал, з якого сорту засіяної пшениці позивач зібрав врожай, тобто чи саме зібрана позивачем пшениця є плодом засіяних позивачем сортів. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.08.2013р. провадження у справі припинено на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. Підставою для припинення провадження у справі суд зазначив недоведеність позивачем в порядку вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України факту наявності спірного майна. Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ "Айленд" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд місцевому господарському суду. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції повинен був надати належну правову оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам та вирішити спір по суті, а не припиняти провадження у справі. В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися. Копію ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження і копію ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р. про виправлення описки апеляційною інстанцією надіслано на поштові адреси, наявні в матеріалах справи. У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Також згідно із вимогами пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. №28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та оригіналу ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р. про виправлення помилки проставлено відповідні штампи суду з відміткою про відправлення цих документів відповідно 17.09.2013р. та 20.09.2013р. у двох примірниках. Про відправлення зазначеної ухвали свідчить також реєстр №1 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням за 17.09.2013р. та реєстр №1 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням за 20.09.2013р. З урахуванням викладеного, а також встановленого частиною 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, що складає п'ятнадцять днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін. Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15.10.2010р. № 2-436/10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 30.11.2010р., задоволено позов прокурора Новотроїцького району, заявленого в інтересах 310 громадян – власників земельних ділянок, що знаходяться в межах Василівської сільської ради, та розірвано укладені між ними та ТОВ "Вішва Ананда" договори оренди землі земельних ділянок. Вказаним рішенням встановлено, що між зазначеними вище власниками земельних ділянок та ТОВ "Вішва Ананда" у даній справі в 2006 році укладено договори оренди землі строком на 49 років. В період землекористування у 2008-2009 роках товариство на орендованих земельних ділянках будь-яких дій по обробленню землі не проводило, що стало наслідком дострокового розірвання договорів в судовому порядку. Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.10.2011р. у справі №5024/1712/2011, залишеним без постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2012р., встановлено, що позивач у 2010 році до моменту розірвання договорів оренди землі здійснив посів озимої пшениці на площі 909,42 га орендованої у громадян землі, що відобразив у Звіті, поданому до відділу статистики 28 жовтня 2010 року. Після розірвання договорів оренди землі позивач власними засобами та за власний рахунок протягом 9-10 липня 2011 року зібрав врожай озимої пшениці на площі 909,42 га в загальній кількості 2136,15 тон. Зібраний урожай пшениці згідно до протоколу випробувань № 1164 від 14.09.2011 р., здійснених випробувальною лабораторією Херсонської обласної державної хлібної інспекції, відповідає пшениці п'ятого класу. Таким чином, позивач з попередньо орендованих земельних ділянок у перелічених вище громадян зібрав врожай озимої пшениці в кількості 2136,15 тон. Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Отже, факт щодо посіву озимої пшениці та збирання врожаю пшениці п'ятого класу у кількості 2136,15т встановлені вищевказаним рішенням господарського суду. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України). Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 Цивільного кодексу України). Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи із змісту вищезазначених норм цивільного законодавства, позивач, звертаючись з позовом про визнання права власності на майно, повинен надати докази наявності спірного майна, свого права власності на це майно, а також того, що це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи, що в матеріалах справи на момент розгляду даного позову по суті відсутні докази щодо фактичної наявності спірного майна, а саме 2136,15тон зерна пшениці 5-го класу, яке зібрано з земельних ділянок загальною площею 909,42 га, що розташовані в селі Василівка Новотроїцького району Херсонській області на полях нва015, нва021, нва023, нва054, нва059-060, нва055-062, нва070, нва081, нва089, нва101, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд – постановив: Ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.08.2013р. про припинення провадження у справі №5024/910/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили. Повний текст постанови підписано 03.10.2013р. Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук           Суддя                                                                                Л.В. Лавриненко           Суддя                                                                                В.Б. Туренко