Ухвала

від 30.09.2013 по справі 1715/17186/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді Василевича В.С.

Суддів Буцяка З.І., Шеремет А.М.

при секретарі Пиляй І.С.

з участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 12 червня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, приватного малого підприємства фірми «Лайф» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 12 червня 2013 року позов у даній справі задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та приватного малого підприємства фірми «Лайф» на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзенн Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції «Райффайзенн Банк Аваль» заборгованість по кредитних договорах в сумі 1 6684460 грн., 32 коп. та відшкодування судових витрат в сумі 1820, 00, а всього 1 670280 грн. 32 коп.

Стягнуто з приватного малого підприємства фірми « Лайф» на користь науково-дослідного експертно криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 900 грн. 00 коп. ( дев'ятсот грн. 00 коп.).

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводить про незаконність рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Провадження № 22-ц 787/ 1634 /13 рік Голов. В 1 інст. - Крижова О.Г.

Доповідач - Василевич В.С.

Вважає, що суд не перевірив правильність нарахування суми відсотків та пені, з матеріалів справи та з рішення суду першої інстанції не вбачається, за який саме період та за якою ставкою нараховано пеню. Позивачем не надано детального розрахунку суми відсотків за користування кредитом.

Крім того, при наявності підстав, судом не застосовано положень ч.3 ст. 551 ЦК України та не зменшено необґрунтований та завищений розмір неустойки.

Вказує, що суд, всупереч вимогам ст. 169 ЦПК України, відмовив у задоволенні клопотання про відкладення справи, чим порушив право відповідача на правову допомогу.

По наведених підставах просить скасувати рішення в частині нарахування відсотків та пені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитні договори № 014/89-07/1121 від 09.07.2008 року та № 014/89-07/1024 від 23.05.2008 року, відповідно до яких Банк надав відповідачу кредит в сумі 44 000, 00 дол. США та 175 500, 00 дол. США із сплатою 14, 75 % та 14, 5% річних строком до 08.07.2011 року та 22.05.2018 року з погашенням відповідно до графіка погашення.

Для забезпечення вказаних кредитних договорів були укладені договори поруки між Банком та Приватним малим підприємством фірмою «Лайф» № 014/89-07/1024/2 від 23.05.2008 року та № 014/89-07/1121/2 від 09.07.2008 року.

Згідно наданих позивачем розрахунків, загальна заборгованість ОСОБА_2 становить 209 158, 88 дол. США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 01.11.2011 року становить 1668460, 32 грн. (а.с. - 8,17,24).

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконали, на час розгляду справи в добровільному порядку наявний борг за кредитними договорами не погасили, відсутність своєї вини у невиконанні зобов'язання не довели, тому наявними є підстави для задоволення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не перевірив правильність розрахунків по нарахованих відсотках та пені не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до встановлених ст.10, ст.60 ЦПК України засад змагальності сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не спростував доводів відповідача про неправильність розрахунку, в чому полягає його неправильність не вказав, в якому розмірі згідно з його розрахунками підлягає стягненню заборгованість по відсотках та пені теж не зазначив.

Окрім того, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Такої заяви відповідач не подавав.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав до його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307,ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді Буцяк З.І.

Шеремет А.М.