Рішення

від 01.10.2013 по справі 906/1150/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" жовтня 2013 р. Справа № 906/1150/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс" (м. Полтава)

до Коростенського комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційна дільниця" (м. Коростень Житомирської області)

про стягнення 15170,21 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованість згідно договору поставки №МС-0000000382 від 24.01.2012р. у сумі 15170,21 грн., в тому числі основного боргу 10455,30 грн., пеня -761,66 грн., 3% річних - 169,29 грн., штраф - 2091.06 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами - 1692.90 грн.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До господарського суду 30.09.2013р. від позивача на виконання ухвали господарського суду від 27.08.2013р. про надання додаткових доказів по справі надійшли6 оригінал рахунок-фактура №МС-000003520 від 14.12.12р., копія претензії №104 від 10.07.2013р., оригінал повідомлення про вручення претензії., копія відповіді на претензію №18 від 19.07.2013р., довідка про те, що станом на 25.09.2013р. акти звірки взаєморозрахунків ТОВ "Мегават Сервіс" не отримував та кошти на рахунок не надходили.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На адресу суду 22.08.13р. повернулись ухвали господарського суду від 14.08.13р. та від 27.08.13р., які направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою: 115000 Житомирська область м. Коростень, вул. Грушевського, 25, із відміткою відділення зв'язку "інші причини, що не дали змоги виконати".

Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.

Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також, ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами (ст.75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.12р. між сторонами був укладений договір поставки № МС-0000000382 (а.с.10-11).

Відповідно п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідача) прийняти електротехнічну продукцію (товар).

Відповідно п. 2.5 договору, товар вважається переданим постачальником та прийнятий покупцем по кількості та якості після підписання відповідних накладних на товар. Датою поставки товару вважається виконання умов, зазначених в п.2.1-2.5 даного договору. Датою відвантаження товару є дата, зазначена в накладній на товар (п.2.6 договору)

Згідно п.2.8 договору, покупець здійснює розрахунок за поставлений товар протягом 25 (двадцяти п'яти) календарних днів, з дня підписання супровідних документів на прийнятий товар. Розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковій формі (перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника), шляхом внесення покупцем грошових коштів безпосередньо до каси постачальника (готівкова форма розрахунку) чи в будь-який інший спосіб, не заборонений діючим законодавством.

Згідно видаткової накладної № МС-0002734 від 24.12.12р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 10455,30 грн. (а.с.12).

10.07.13р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 104, яка вручена відповідачу 16.07.13р. (а.с.14), позивач просив перерахувати суму боргу в розмірі 10455,30 грн. на поточний рахунок ТОВ "Мегават Сервіс" (а.с. 13).

Листом № 18 від 19.07.13р. голова ліквідаційної комісії Коростенського комунального підприємства "Шляхово-експлуатаціна дільниця" визнав заборгованість. Повідомив, що на підприємстві, яке ліквідується, існує велика сума кредиторської заборгованості. В разі прийняття рішення власником підприємства (міською радою) про можливість виділення коштів на погашення існуючої заборгованості, зобов'язався в першу чергу оплатити борг перед позивачем.

Однак, станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становила 10455,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 10455,30 грн.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

За порушення умов договору, позивачем нарахована пеню та штраф.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.6.2 договору, у випадку несвоєчасної або не повної сплати покупцем вартості поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого товару. При цьому, пеня нараховується протягом усього часу існування заборгованості. У разі порушення встановленого строку за поставлений товар (партію товару) більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів покупець, крім пені, також сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

З урахуванням того, що положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань, які згідно розрахунку позивача (правильність якого перевірена судом) становлять, відповідно, 761,66 грн. та 2091,06 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1692,90 грн. та 3% річних в сумі 169,29 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 6.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування чужими грошовими коштами (відповідно до ст. 536 ЦК України) у розмірі 30% від суми боргу за кожен день такого прострочення.

Так, згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У зв'язку з викладеним, вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами та 3% річних судом задовольняються.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 10455,30 грн. боргу, 761,66 грн. пені, 169,29 грн. 3% річних, 1692,90 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2091,06 грн. штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Коростенського комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційна дільниця" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Грушевського, буд. 25, код 03344042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс" (36008, м. Полтава, вул. Полюсна, 12, кв. 77, код 37386876) - 10455,30 грн. боргу, 761,66 грн. пені, 169,29 грн. 3% річних, 1692,90 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2091,06 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.10.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)