Постанова

від 25.09.2013 по справі 1-308/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-308/11

Провадження №1/761/70/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Антонюк М.С.

при секретарі Зайчук В.В.

з участю прокурора Клюшніченка Д.Ю.

захисника - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженного, непрацюючого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого;

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він являючись засновником приватного підприємства «Асмара» (код ЄДРПОУ 34190476) та займаючи посаду директора зазначеного підприємства, відповідно до рішення власника від 20.02.2006, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.02.2006 за №10741020000015375, юридична та фактична адреса: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, в березні 2006 року неналежно виконував свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному веденні податкового обліку та звітності, а також неналежному здійсненні контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 3 539 330 грн., чим завдав збитків державі у особливо великих розмірах.

Так, ПП «Асмара» відповідно до Статуту здійснювало оптову торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами, а також надавало посередницькі послуги. Від здійснення зазначеної господарської діяльності ПП «Асмара» в березні 2006 року отримало валовий дохід на загальну суму 17 696 900 грн., у т.ч. ПДВ - 3 539 380 грн. При цьому, в наданій до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податковій декларації з ПДВ за березень 2006 року, ПП «Асмара» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 3 539 330 грн. Разом з тим, відповідно до виписки з розрахункового рахунку №26006011830281 в Київській Філії ВАТ КБ «Промекономбанк» (МФО 380032) ПП «Асмара» у період з 01.03.2006 по 03.05.2007 не перераховувало коштів підприємствам-контрагентам за здійснення вказаної господарської діяльності. Для забезпечення розрахунків з підприємствами-контрагентами, ПП «Асмара» у зазначений період використано прості векселі, бланки яких у кількості 50 шт. видані вказаною банківською установою.

ОСОБА_2, займаючи посаду директора ПП «Асмара» та достовірно знаючи, що він зобов'язаний здійснювати керівництво зазначеним підприємством, а також створювати необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку і забезпечувати фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігати оброблені документи, регістри і звітність протягом встановленого терміну, через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків включив валовий дохід у розмірі 17 696 900 грн. до податкової декларації з ПДВ за березень 2006 року, який відобразив в рядку 5 «Загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду». Отриманий податок на додану вартість у розмірі 3 539 380 грн. директор ПП «Асмара» ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки включив до складу податкового кредиту та відобразив у зазначеній податковій декларації в рядку 17 «Податковий кредит», колонки Б «Дозволений податковий кредит».

Внаслідок неналежного ставлення до своїх службових обов'язків ОСОБА_2 сформований у березні 2006 року податковий кредит у розмірі 3 539 380 грн. - без підтверджуючих первинних документів, який був безпідставно відображений у податковій декларації з податку на додану вартість ПП «Асмара» за вказаний період.

Відповідно до акту №231/1/23-2/34190476 від 01.12.2007 про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП «Асмара» (код ЄДРПОУ 34190476) за період з 01.01.2006 по 31.03.2006, складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ПП «Асмара» за березень 2006 року, в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), безпідставно завищено податковий кредит, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2006 року на суму 3 539 380 грн.

Згідно з вимогами до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) - відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення - п.1 ст.9 Закону.

Таким чином, ОСОБА_2 неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, вчинив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, тобто обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 після закінчення з'ясування судом всіх обставин справи та перевірку їх доказами в доповненнях до судового слідства заявив про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, оскільки на момент набуття чинності вказаним законом він був визнаний інвалідом ІІІ групи, а на даний час є інвалідом ІІ групи. При цьому пояснив, що йому роз'яснено та зрозуміло, що дана підстава для закриття кримінальної справи не є реабілітуючою, та він не бажає доводити перед судом свою невинуватість, а тому просить закрити провадження у справі і звільнити його від кримінальної відповідальності.

Захисник підтримав заявлене клопотання та просить суд його задовольнити.

Прокурор не заперечував проти застосування амністії до підсудного ОСОБА_2 та закриття провадження у справі.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, допитавши підсудного та свідків, дослідивши матеріали справи, суд знаходить можливим закрити провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_2, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Закон України «Про застосування амністії в Україні» (у редакції Закону від 02 червня 2011 року), за яким амністією визнається повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно яких не набрали законної сили, не містить застережень про втрату чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» із 01 січня 2012 року, а також Закон України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року не містить застережень про його незастосування у зв'язку із новою редакцією Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Таким чином, враховуючи положення ст. 5 КК України, при вирішенні питань про застосування амністії за діяння, які були вчиненні до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року включно, підлягають застосуванню положення цього закону, якщо це поліпшує становище особи.

Згідно ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року підлягають звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, а також за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, особи, які на день набрання чинності цим законом в установленому порядку визнані інвалідами першої, другої чи третьої групи.

Згідно ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.9 вказаного Закону застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечують проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, який просив суд застосувати амністію відносно нього, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має ряд тяжких захворювань, притягується до кримінальної відповідальності за злочин середньої тяжкості, та на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року в установленому законом порядку визнаний інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 374828, проведеного 26.08.2010 року.

Підстав, передбачених Законом України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, за яких до ОСОБА_2 неможливо було б застосувати амністію, судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 на підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1 п. «г», 6, 7, 8, 9, 10, 12 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, ст. 5 КК України, п.11 Перехідних положень КПК України 2012 року, суд

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України закрити на підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , обраний у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя