Постанова

від 19.12.2006 по справі 32/378-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/378-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2006                                                                                   Справа № 32/378-06  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В. Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

від позивача - Квітка М.О.

від відповідача - Хоменко О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Виробниче об'єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2006р. по справі   

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трест-Укрмонтажхімзахист”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Державного підприємства “Виробниче об'єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6781,95гр.

В С Т А Н О В И В :

    У вересні 2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Трест-Укрмонтажхімзахист” (далі Трест) про стягнення з державного підприємства “Виробниче об'єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” (далі ПМЗ) 16481,95гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, укладеним сторонами 8.12.2005р. та не в повному обсязі оплатив виконані Трестом роботи. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9700,8гр. та пеню за несвоєчасний розрахунок в сумі 6781,95гр.

    Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (а.с.33-34) та посилаючись на те, що відповідач добровільно оплатив роботи, просив стягнути лише пеню в сумі 6781,95гр.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 26.10.2006р. (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено частково : на користь позивача стягнуто пеню в розмірі 3337,15гр.

    Не погодившись з рішенням, ПМЗ звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та зменшити розмір пені до 149,1гр. При цьому апелянт послався на те, що умови договору щодо розміру пені не відповідають вимогам закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

    У своєму відзиві Трест зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що сторони 8.12.2005р. уклали договір №09-61 (а.с.5-8) в п.8.3 якого передбачено відповідальність за порушення строків оплати виконаних робіт у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми договору за кожний день прострочення грошового зобов'язання.

    Факт порушення відповідачем обв'язку своєчасної оплати виконаних робіт встановлено матеріалами справи та не заперечується самим ПМЗ.

    Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. В той же час, відповідно ч6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Таким чином, чинним законодавством припускається можливість включення до договору таких умов, щодо відповідальності за невиконання грошового зобвоязання, які визначаються не обліковою ставкою НБУ та можуть перевищувати розмір пені, встановлений вищезгаданим Законом.

    Оскільки сторони добровільно уклали договір на зазначених у ньому умовах, не скористались своїм правом внести до нього зміни, здійснили дії по його виконанню, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за порушення умов договору відповідач повинен нести відповідальність у розмірі, визначеному п.8.3 договору.

   Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.     

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу державного підприємства “Виробниче об'єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2005р. –без змін.

    Головуючий                                                                                                    А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                             О.В. Чус

Суддя                                                                                                             Л.В. Чоха