Постанова

від 30.09.2013 по справі 904/5759/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2013 року Справа № 904/5759/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.

суддів: Євстигнеєва О.С., Науменка І.М. (Зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати від 30.09.2013 р.)

секретар судового засідання: Литвин А.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Мустафін В.І. представник, довіреність №6 від 13.08.13 р., Величко Н.А. представник, довіреність №2 від 22.05.13;

від відповідача: Бруснік Т.Г. представник, довіреність №015/1-4281 від 19.09.13 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Системавтоматика", м.Кривий Ріг

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за виконані роботи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Системавтоматика"" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" заборгованість у розмірі 28 773,00грн., пеню в сумі 4 085,71 грн., а також 821,28грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на порушення відповідачем умов договору на розробку проектно-технічної документації №3/12 від 07.02.2012р., укладеного між сторонами, щодо повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 р. у справі № 904/5759/13 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 28 773,00 грн., 821,28грн. - 3% річних та 1 511,79грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано посиланням на те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за договором, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання є підставою для стягнення 3 % річних на підставі ст.625 ЦК України.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 4 085,71 грн. господарським судом відмовлено, оскільки це не передбачено умовами договору.

Не погодившись з даним рішенням, приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині стягнення 3% річних в сумі 821,28 грн. та 1 511,76 грн. судового збору скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважає, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі безпідставні та необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Системавтоматика"" (підрядник) та приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (замовник) було укладено договір на розробку проектно-технічної документації №3/12, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання розробити проектно-технічну документацію (в тому числі Технічне завдання) "Комплексу систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій на об'єкті ПрАТ "КЗГО".

Відповідно до п.8.3. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.05.2012р., договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.08.2012р.

За п.2.1. договору вартість робіт, доручених до виконання підряднику, визначається відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (додаток №2) та калькуляції (додаток № 1), що є невід'ємними частинами договору. Договірна ціна виконання робіт за договором складає 23 977,50грн., крім того ПДВ 20% - 4 795,50грн. Усього вартість робіт за договором становить 28 773,00грн.

При завершенні робіт підрядник передає замовнику акт здачі - приймання виконаних робіт з додатком до нього комплекту науково-технічної та іншої документації, передбаченої технічним завданням і умовами договору (п.4.2. договору).

Згідно п.4.3. договору замовник протягом 30 діб з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт і звітних документів, вказаних в п. 4.2. даного договору, повинен надіслати підряднику підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або направити мотивовану відмову.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт по розробці робочої документації №12/07/1 від 10.07.2012 р. на суму 28 773,00грн., підписаного сторонами без зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням п.2.5. договору, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи 30.07.2013 р.

Всупереч наведеному, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оплату за виконані роботи в сумі 28 773,00 грн. не здійснив, доказів сплати заборгованості не надав.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконану роботу в сумі 28 773,00 грн. та 3% річних в сумі 821,28 грн.

З урахуванням приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч.1 ст.547 ЦК України, господарський суд правомірно відмовив позивачу в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 4 085,71 грн., оскільки умовами спірного договору не передбачено стягнення пені за порушення виконання зобов'язання.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на ч.6 ст.232 ГК України, яка визначає максимальний період часу, за який можуть бути нараховані штрафні санкції, оскільки передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання та не є санкціями.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на порушення судом першої інстанції його права на належний судовий захист, у зв'язку з залишенням без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи з підстав знаходження його представника у відрядженні, оскільки п.1 ч. ст.77 ГПК України передбачає право суду відкласти розгляд справи при нез'явленні у засідання однієї із сторін, а не його обов'язок.

Частково задовольнивши позовні вимоги, господарський суд, з урахуванням ч.5 ст.49 ГПК України, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 511,79 грн.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до намагань звільнитись від відповідальності за спірним договором, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 р. у справі № 904/5759/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена в повному обсязі 03.10.2013 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.С.Євстигнеєв

І.М.Науменко