Рішення

від 02.10.2013 по справі 530/2166/13-ц

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/2166/13-ц

Номер провадження 2/530/782/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., при секретарі Бедюх Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків справу за позовом

ОСОБА_1 до Батьківської сільської ради, треті особи Відділ Держземагенства у Зіньківському районі, Реєстраційна служба Зіньківського РУЮ про визнання права власності на земельну ділянку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Зіньківський районний суд Полтавської області з позовом до Батьківської сільської ради, треті особи Відділ Держземагенства у Зіньківському районі, Реєстраційна служба Зіньківського РУЮ про визнання права власності на земельну ділянку (пай).

В позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки, ОСОБА_2, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 18 грудня 2011 року Батьківською сільською радою, Зіньківського району, Полтавської області.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Батьківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, загальною площею 5,4893 га. та земельної ділянки розташованої на території Батьківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 0,85 га.

Згідно довідки Батьківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, померлий ОСОБА_2 до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. В даному домоволодінні других членів родини не зареєстровано. Пережившої дружини у померлого не має.

Заповідального розпорядження на випадок своєї смерті батько позивачки, ОСОБА_2, не склав.

У встановлений законом строк позивачка звернулася до приватного нотаріуса Зіньківського нотаріального округу Полтавської області із заявою про прийняття спадщинеи та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно як спадкоємець за законом. Але вирішити це питання не вдалося, оскільки на запит нотаріуса відділ Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області не надав Витяг з реєстру Державного земельного кадастру, посилаючись на відсутність відомостей про земельні ділянки, які належали померлому ОСОБА_2, у реєстрі. На підставі вище викладеного позивачці було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. А це означає, що відомості про земельні ділянки, спадкодавця ОСОБА_2 не внесені до Державного реєстру земель, тобто на картографічних документах Державного реєстру земель відсутнє позначення наявності таких ділянок на відповідній території, і позивачка не має змоги отримати ні витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, ні витягу з поземельної книги, адже вона не є власником земельних ділянок. Зважаючи на вище вказане позивачка, ОСОБА_1, не має іншого шляху окрім звернення до суду для вирішення даного питання.

У відповідності до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою... .

Як передбачено нормою ст. 2 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 10 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218, ЦК України спадщина здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1, ч.5. ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину, яка незалежно від часу прийняття належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини..

Відповідно до ч. 5 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою... .

Згідно з положеннями ст. 1277 ЦК ( 435-15 ) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення: зокрема, територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Згідно з ст.5 Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Відповідно до ст.10 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Пленуму Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заслухавш позивачку, ОСОБА_1, яка підтримала позовні вимоги, зачитавши заяву відповідача та третьої особи, які просили справу слухати за їх відсутності проти позовних вимог не заперечували та розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд знаходить, що заявлені вимоги обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, яке видане 18 грудня 2011 року Батьківською сільською радою, Зіньківського району, Полтавської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки розташованої на території Батьківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, загальною площею 5,4893 га. призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 004586, виданого 02 грудня 2003 року Зіньківським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 320, кадастровий номер земельної ділянки 5321380700:00:008:0004 та земельної ділянки розташованої на території Батьківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 0,85 га призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, належної ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 0007214, виданого 21 грудня 1999 року Батьківською сільською радою, Зіньківського району, Полтавської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 16, кадастровий номер земельної ділянки відсутній.

Факт родинних відносин позивачки та спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1, серії НОМЕР_2, виданим 06 серпня 1968 року Батьківською сільською радою, Зіньківського району Полтавської області.

Відповідно до рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2012 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, укладений 25 липня 1993 року Батьківською сільською радою Зіньківського району Полтавської області, актовий запис № 4.

Як вбачається з довідки № 02-20/278 від 12.09.2013 року виданої Батьківською сільською радою Зіньківського району Полтавської області, померлий ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. Других членів родини не зареєстровано. Пережившої дружини у померлого не має.

При зверененні позивачки до приватного нотаріуса Зіньківського нотаріального округу по питанню отримання свідоцтва про право на спадщину їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій на підставі відсутності відомостей про земельні ділянки у Державному реєстрі земель.

Як стверджує, позивач, на час розгляду справи, спадкоємці за законом 1, 2, 3, 4, 5 черги у померлого ОСОБА_2 відсутні, заповіт не складався.

У відповідності до ст.. 213 ЦПК України суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалюючи рішення на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні та керуючись ст. ст. 376, 392 ЦК України, ст. ст. 3, 10,15,30, 57-61, 212-223 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Батьківської сільської ради, треті особи Відділ Держземагенства у Зіньківському районі, Реєстраційна служба Зіньківського РУЮ про визнання права власності на земельну ділянку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., мешканкою АДРЕСА_2, право власності на земельну ділянку розташовану на території Батьківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, загальною площею 5,4893 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 004586, виданого 02 грудня 2003 року Зіньківським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 320, кадастровий номер земельної ділянки 5321380700:00:008:0004 та земельну діляну розташовану на території Батьківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 0,85 га призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, належної ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 0007214, виданого 21 грудня 1999 року Батьківською сільською радою, Зіньківського району, Полтавської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 16, кадастровий номер земельної ділянки відсутній, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його оголошення.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р. Должко