Рішення

від 24.07.2013 по справі 654/1798/13-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/1798/13-ц

Провадження № 2/654/565/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді - Охтень А.А.,

при секретарі - Томенчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та розірвання договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом обґрунтовуючи його тим, що вона відповідно до державного акту серії ЯД № 741095 є власником двох земельних ділянок. У 2009 році між нею та відповідачкою було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,81 га., строком на 49 років. Пунктом 9 даного договору було визначено розмір орендної плати, однак в порушення вказаної умови відповідачка не здійснює оплату за користування землею, що є підставою для розірвання договору. На підставі цього, просила суд винести рішення яким стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти за оренду земельної ділянки за 2012 рік в сумі 5945,82 грн. та пеню за порушення строків внесення орендної плати в сумі 939,44 грн., а також розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача судові витрати.

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 в яких просить визнати недійсним договір оренди землі від 25.09.2009 року. В обґрунтування своїх вимог вказує, що підпис виконаний в спірному правочині належить не їй і про існування даного договору їй до моменту пред'явлення до неї позову відомо не було. Посилаючись на ст. 215 ЦК України просила задовольнити її вимоги та стягнути витрати на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги уточнив, відмовився від стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по сплаті орендної плати та пені за порушення строків внесення орендної плати про що надав письмову заяву. В решті позовні вимоги підтримав на підставах викладених в позові та просив суд їх задовольнити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши представника позивача за первісним позовом, дослідивши та вивчивши матеріали справи, з'ясувавши та перевіривши обставини спірних правовідносин, судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Предметом розгляду справи є правовідносини сторін пов'язані з передачею та отримання в оренду земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон), відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України та ст. 1 Закону, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Із матеріалів справи судом було встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 741095 зареєстрованого за № 1АА 002386-010872100009 від 29 січня 2008 року ОСОБА_1 належить дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 6522384500:06:001:0004 та 6522384500:06:001:0005.

14 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі за яким земельна ділянка загальною площею 12,81 га. передавалась у строкове (49 років) платне користування відповідачу по справі.

Земельна ділянка була передана в натурі громадянці ОСОБА_2 межі якої закріплені межовими знаками та погоджені з суміжними власниками та землекористувачами, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому та передачі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до ст. 13 Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону передбачено істотні умови договору оренди землі, однією з яких зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3202,05 на рік. що становить 4,67% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в період з 20 жовтня по 01 листопада поточного року на протязі дії договору.

Пунктом «в» ст. 96 Земельного кодексу України передбачено обов'язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

З матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача судом було з'ясовано, що відповідачка належним чином не виконала вищевказаний пункт угоди внаслідок чого грошові кошти у вигляді орендної плати за 2012 рік позивачу сплачені не були.

Положеннями ст. 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою, згідно п. «д» ст. 141 ЗК України, зокрема є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки внаслідок несплати орендарем орендної плати є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, на думку суду є необґрунтованими, а тому підлягають залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання договору недійсним ОСОБА_2 вказувала, що підпис виконаний у угоді сторін виконаний не нею, а іншою невідомою особою. На підтвердження цієї обставини просила суд призначити у справі почеркознавчу експертизу.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до методики проведення почеркознавчої експертизи у випадку задоволення клопотання про її призначення суд повинен надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка ідентифікується. Експериментальні зразки почерку відбираються в два етапи безпосереднього в приміщенні суду та посвідчуються суддею.

Однак, вищевказані вимоги для проведення експертизи виконати не вдалось із-за відсутності в судових засіданнях ОСОБА_2, яка неодноразово та належним чином викликалась на розгляд справи.

За таких обставин позивачем по зустрічному позову не було надано, а судом не здобуто доказів передбачених ст. 57 ЦПК України на підтвердження заявлених зустрічних вимог, в зв'язку з чим в їхньому задоволенні слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 16, 60, 88, 154, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .

Розірвати договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6522384500:06:001:0004 та 6522384500:06:001:0005 загальною площею 12,81га укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.09.2009р., зареєстрований у відділі Держземагенства в Голопристанському районі за № 4АА002380-040972100004.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн.. 40 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. А. Охтень