П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Харків 02 жовтня 2013 р. Справа № 820/7462/13-а Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Укренергострой" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів України про визнання дій неправомірними, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП Укренергострой" (надалі за текстом ТОВ "НПП Укренергострой", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів України(надалі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів України, відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів України по складанню акту перевірки від 28.02.2013 р. № 769/2220/33677118; покласти на Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів України зобов'язання відкликати з бази даних акт перевірки від 28.02.2013 р. № 769/2220/33677118. В обгрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що відповідно до наказу № 245 від 14.02.2013 р. та на підставі направлень на перевірку № 268, 269 від 14.02.2013 р. та № 300 від 21.02.2013 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Укренергострой» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» (код ЄДРПОУ 37884426 ) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та ТОВ «ВК «Віконні системи (номер ЄДРПОУ 37884426) за період з 01.12.2011р. по 31.10.2012 р. та їх подальшої участі у фінансово-господарських операціях. За результатами перевірки було складено акт від 28.02.2013 р. № 769/2220/33677118. Згідно висновків, викладених у акті перевірки, встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138,187, 198 ПК України за період з 01.12.2011 року по 31.10.2011 року, що призвело до завищення доходу на загальну суму 6100299 грн. та витрат – на загальну суму 5751877 грн., податкових зобов`язань на суму 120059 грн, , та завищення податкового кредиту на суму 1150376 грн. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість та у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.12.2011 по 31.10.2012 ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт С (податковий номер 37884426, ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи (податковий номер 33972398), та реалізованими покупцями – не є дійсним. Встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності суб'єкта господарювання у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям (безтоварність операція) по взаємовідносинам ТОВ «НПП «Укренергострой» за період з 01.12.2011 по 31.10.2012 з ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт С» (податковий номер 37884426, ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи (податковий номер 33972398) та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до подальших покупців.» Вказаний висновок податковим органом здійснено з огляду на інформацію: акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, акт про проведення перевірки, отримані ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від інших податкових органів. Позивач зазначив, що чинним законодавством не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів. Той факт, що контрагентами підприємства нібито порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку та інші умови провадження господарської діяльності, не дає підстави для висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій з боку ТОВ «НПП «Укренергострой» як добросовісного платника податку. На думку позивача, виходячи з сукупності норм Конституції України та Податкового кодексу України платник податків, не може нести відповідальність за дії контрагентів, відповідно до принципу індивідуальної відповідальності особи, що також підтверджуються судовою практикою України та практикою Європейського суду з прав людини. А тому висновок податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарської операції з покупцями ТОВ «НПП «Укренергострой» є безпідставним, а дії по складанню акту перевірки від 28.02.2013 р. № 769/2220/33677118 з урахуванням таких висновків є неправомірними. В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд про їх задоволення в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові. Представник відповідача в наданих до суду письмових запереченнях на позов та в судовому засіданні виклав свою правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів. Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження. Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів. Вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані судом та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів. ТОВ «НПП"Укренергострой» 06.10.2005 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код суб'єкта господарювання 33677118. Позивач взятий на податковий облік в ДПІ Московського района м. Харкова 10.10.2005 року, реєстраційний номер 1052/261. З 15.02.2013 р. по 22.02.2013 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НПП «Укренергострой» (код ЄДРПОУ 33677118) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» (код ЄДРПОУ 37884426 ) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та ТОВ «ВК «Віконні системи (номер ЄДРПОУ 37884426) за період з 01.12.2011р. по 31.10.2012 р. та їх подальшої участі у фінансово-господарських операціях. (далі за текстом - Акт перевірки). Відповідно висновків даного Акту, перевіркою встановлені порушення з боку ТОВ «НПП «Укренергострой» : встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138,187, 198 ПК України за період з 01.12.2011 року по 31.10.2012 року, що призвело до завищення доходу на загальну суму 6100299 грн. та витрат – на загальну суму 5751877 грн., податкових задов.`язань на суму 120059 грн., та завищення податкового кредиту на суму 1150376 грн. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість та у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.12.2011 по 31.10.2012 ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт С (податковий номер 37884426, ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи (податковий номер 33972398), та реалізованими покупцями – не є дійсним. Неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності суб'єкта господарювання у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям (безтоварність операція) по взаємовідносинам ТОВ «НПП «Укренергострой» за період з 01.12.2011 по 31.10.2012 з ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт С» (податковий номер 37884426, ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи (податковий номер 33972398) та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до подальших покупців.» Пунктом 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за N 984, передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Стаття 83 ПК України встановлено, що матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені Податковим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. З акту перевірки вбачається, що в основу висновків податкового органу про наявність порушень з боку ТОВ «НПП «Укренергострой» покладено висновки акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.01.2013 р. №38/22-8/37884426 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Стандарс-С (код ЄДРПОУ 37884426) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Річ Альянс» код ЄДРПУО 37450227) за період з 01.04.2013 р. по 30.09.2012 року, та акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 р. № 7212/224/33972398 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ««ВК «Віконні системи» код ЄДРПОУ 37884426 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 р., ТОВ «Олимп» за вересень 2011 р., ПП «СВ Гермас» за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2022 року, ТОВ «Хімагросервіс» за січень 2011 р., ТОВ «Кофепродакшн» за січень 2011 р., ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., ПВП «Форест» за червень 2011 р., отриманий в електронному вигляді з ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Між тим, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за N 984 встановлено, що акт документальної перевірки повинен містити чіткий, об'єктивний, систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства з боку платника податків. Факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що підтверджують наявність зазначених фактів. Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З наданих позивачем до суду первинних документів вбачається, що вони містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права. Документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. Частиною 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Суд відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом норм ПК України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Щодо юридичної відповідальності суд зазначає, що основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Однак в акті перевірки відсутні будь-які дані, з посиланням на первинні документи ТОВ «НПП «Укренергострой», які б підтверджували наявність порушення з боку позивача. Акт перевірки включає в себе детальній виклад актів інших податкових органів, які не стосуються правовідносин ТОВ «НПП «Укренергострой» з його контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» (код ЄДРПОУ 37884426 ) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та ТОВ «ВК «Віконні системи (номер ЄДРПОУ 37884426) за період з 01.12.2011р. по 31.10.2012 р., та детальній виклад норм чинного законодавства. Таким чином, висновки, що покладені податковим органом в основу акту перевірки від 28.02.2013 р. №769/2220/33677118 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» (код ЄДРПОУ 37884426 ) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та ТОВ «ВК «Віконні системи (номер ЄДРПОУ 37884426) за період з 01.12.2011р. по 31.10.2012 р. є безпідставними, а обраний відповідачем у спірних правовідносинах спосіб реалізації владної управлінської функції є неправомірним та прямо суперечить закону. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України зазначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86). Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів законності оскаржуваних дій. Викладене в акті перевірки судження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, ані акт перевірки, ані матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення платником податків виявлених податковим органом порушень. Положеннями ст.ст. 72,74 ПК України встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, яка може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. З документів, наданих податковим органом, вбачається, що акт перевірки від 28.02.2013 р. №769/2220/33677118 внесений до Бази даних податкового органу та може бути використаний для виконання податковим органом покладених на нього функцій. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки належним чином обґрунтовані законодавчою базою, підтверджені належними беззаперечними доказами. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укреренергострой» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій - задовольнити в повному обсязі. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо формування висновків акту перевірки ТОВ «НПП «Укренергострой» від 28.02.2013 р. №769/2220/33677118 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» (код ЄДРПОУ 37884426 ) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та ТОВ «ВК «Віконні системи (номер ЄДРПОУ 37884426) за період з 01.12.2011р. по 31.10.2012 р. та їх подальшої участі у фінансово-господарських операціях. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області зобов'язання відкликати з бази даних акт перевірки від 28.02.2013 р. №769/2220/33677118 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» (код ЄДРПОУ 37884426 ) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та ТОВ «ВК «Віконні системи (номер ЄДРПОУ 37884426) за період з 01.12.2011р. по 31.10.2012 р. та їх подальшої участі у фінансово-господарських операціях. Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, 61001, вул. Плеханівська, 29, м. Харків, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Укренергострой» (р/р 26008052302788, МФО 351533) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя Супрун Ю.О. .
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2013 |
Оприлюднено | 07.10.2013 |
Номер документу | 33903820 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Супрун Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні