Рішення

від 16.09.2013 по справі 910/14355/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14355/13 16.09.13

за позовом : Гевелюка Миколи Миколайовича, м.Тетіїв, код 2238415611

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», м.Київ, ЄДРПОУ 21538933

про визнання недійсними рішень

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Гевелюк М.М. - за посв., Мамедова О.Л. - по дов.;

від відповідача: Стемковська О.О. - по дов.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 14.08.2013р. оголошувалась перерва до 11.09.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Гевелюк Микола Миколайович, м.Тетіїв звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», м.Київ про визнання недійсними з моменту прийняття рішень спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», що затверджені протоколом від 24.03.2007р., про:

- придбання пакету акцій Відкритого акціонерного товариства «Укренерготранссервіс», код ЄДРПОУ 32852101, в кількості 3 425 000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 7 000 000 грн., за ціною 7 000 000 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ЕЛЕКТРОНІКС»;

- наділення Діжечко В.А. повноваженнями для підписання з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ЕЛЕКТРОНІКС» договору купівлі-продажу акцій Відкритого акціонерного товариства «Укренерготранссервіс», код ЄДРПОУ 32852101, в кількості 3 425 000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 7 000 000 грн., за ціною 7 000 000 грн.;

- надання Діжечко В.А. повноважень на підписання платіжних доручень на оплату акцій Відкритого акціонерного товариства «Укренерготранссервіс», код ЄДРПОУ 32852101, в кількості 3 425 000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 7 000 000 грн., на суму 7 000 000 грн.;

- придбання двох простих векселів у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ-2000», код ЄДРПОУ 30966444, на суму 10 000 000 грн., вартістю 10 000 000 грн. з подальшим продажем за ціною, що вища від ціни придбання;

- надання Діжечко В.А. повноважень на підписання договору купівлі-продажу двох простих векселів у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ-2000», код ЄДРПОУ 30966444, на суму 10 000 000 грн., вартістю 10 000 000 грн.;

- надання повноважень Діжечко В.А. для підписання платіжних доручень на придбання двох простих векселів у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ-2000», код ЄДРПОУ 30966444, на суму 10 000 000 грн., вартістю 10 000 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірні рішення були прийняті спостережною радою Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» у складі 4 членів. При цьому, один з членів спостережної ради займав на той час посаду державного нотаріуса, що суперечить вимогам закону та свідчить про відсутність необхідного кворуму спостережної ради відповідача. Вказані обставини, за твердженням позивача, є підставою для визнання рішень спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», що затверджені протоколом від 24.03.2007р., недійсними.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, що надійшов до суду 12.08.2013р., заперечив проти задоволення позову та зазначив, що на засіданні спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» 24.03.2007р. були присутні усі 5 членів ради, що свідчить про наявність кворуму.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.09.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За змістом ст.1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Частиною 1 ст.24 Закону України «Про господарські товариства» в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, встановлено, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про господарські товариства» у відповідній редакції акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.10 зазначеного Закону України учасники товариства, у тому числі, акціонери, мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом України; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно з сертифікатом акцій №102904/299 позивач, Гевелюк Микола Миколайович, є власником 1 акції Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», номінальною вартістю 3,50 грн.

За приписами ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п.38 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

За приписами п.39 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При цьому, при вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Отже, діючим законодавством учаснику надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує його права та охоронювані законом інтереси, у випадку недотримання встановленої процедури скликання такого органу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, приймаючи до уваги викладені вище положення законодавства, при зверненні до суду з розглядуваним позовом, позивачем повинно бути доведено порушення вимог закону або установчих документів Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» під час скликання та проведення засідання спостережної ради товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів.

Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою визнання недійсними рішень від 24.03.2007р. спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» позивачем визначено відсутність необхідного кворуму при прийнятті спірних рішень. При цьому, за твердженням позивача, уповноваженими приймати участь у засіданні були лише три члени спостережної ради з чотирьох присутніх, виходячи з того, що всупереч вимогам закону член ради Алейнік Л.О. займала на той час посаду державного нотаріуса.

При цьому, враховуючи, що оскаржувані позивачем рішення спостереженої ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» за своєю суттю є актом органу управління відповідача, а отже мають породжувати для акціонерів товариства певні юридичні наслідки, господарським судом прийняті до уваги посилання позивача на порушення спірними рішеннями його прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.46 Закону України «Про господарські товариства» в редакції, що була чинна 24.03.2007р., в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління. В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення ради акціонерного товариства (спостережної ради) обов'язкове.

Частиною 4 вказаного Закону України у відповідній редакції передбачено, що статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Пунктом 9.3.1 статуту Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів товариства від 21.03.2000р. та яка була чинна на момент прийняття спірних рішень, передбачено, що спостережна рада представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної чинним законодавством та даним статутом, контролює і регулює діяльність правління.

Згідно з п.9.3.2 статуту відповідача у відповідній редакції спостережна рада обирається загальними зборами строком на 5 років з числа акціонерів.

Відповідно до протоколу №8 від 25.03.2004р. загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» членами спостережної ради товариства було обрано Гевелюка М.М. (голова ради), Алейнік Л.О., Кравченко А.В., Майборода І.Ф., Папіженко П.К.

В силу положень п.9.3.3 статуту відповідача в редакції від 21.03.2000р. спостережна рада товариства погоджує проведення операцій розпорядження нерухомим майном закритого акціонерного товариства, балансова варість якого не перевищує 99% риночної вартості власності товариства.

Пунктом 9.4.12 вказаного статуту визначено, що голова правління у межах свої компетенції згідно з чинним законодавством та цим статутом підписує договори, контракти, угоди, сума яких перевищує 100 000 грн., за погодженням спостережної ради товариства.

Як свідчать матеріали справи, 24.03.2007р. відбулось засідання спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», на якому відповідно до порядку денного, зокрема, було вирішено: придбати пакет акцій Відкритого акціонерного товариства «Укренерготранссервіс», код ЄДРПОУ 32852101, в кількості 3 425 000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 7 000 000 грн., за ціною 7 000 000 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ЕЛЕКТРОНІКС»; наділити Діжечко В.А. повноваженнями для підписання з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ЕЛЕКТРОНІКС» договору купівлі-продажу акцій Відкритого акціонерного товариства «Укренерготранссервіс», код ЄДРПОУ 32852101, в кількості 3 425 000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 7 000 000 грн., за ціною 7 000 000 грн.; надати Діжечко В.А. повноваження на підписання платіжних доручень на оплату акцій Відкритого акціонерного товариства «Укренерготранссервіс», код ЄДРПОУ 32852101, в кількості 3 425 000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 7 000 000 грн., на суму 7 000 000 грн.; придбати два прості векселі у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ-2000», код ЄДРПОУ 30966444, на суму 10 000 000 грн., вартістю 10 000 000 грн. з подальшим продажем за ціною, що вища від ціни придбання; надати Діжечко В.А. повноваження на підписання договору купівлі-продажу двох простих векселів у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ-2000», код ЄДРПОУ 30966444, на суму 10 000 000 грн., вартістю 10 000 000 грн.; надати повноваження Діжечко В.А. для підписання платіжних доручень на придбання двох простих векселів у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ-2000», код ЄДРПОУ 30966444, на суму 10 000 000 грн., вартістю 10 000 000 грн.

Відповідно до п.9.3.9 статуту відповідача рішення прийняті на засіданні спостережної ради товариства оформляються протоколом, який підписується головою та секретарем спостережної ради товариства.

Сторонами були представлені до матеріалів справи дві відмінні одна від одної копії протоколу засідання спостережної ради відповідача, яке відбулось 24.03.2007р., а також в судовому засіданні надані оригінали вказаних протоколів для огляду.

За змістом протоколу б/н від 24.03.2007р. засідання спостережної ради, що був наданий позивачем, на засіданні спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» 24.03.2007р. були присутні чотири члени вказаного органу, а саме: Гевелюк М.М. (голова ради), Майборода І.Ф., Алейнік Л.О., Папіженко П.К., підписи яких містяться у наданому документі.

Разом з цим, з протоколу б/н від 24.03.2007р. засідання спостережної ради, який було представлено відповідачем, вбачається, що в засіданні приймали участь усі п'ять членів спостережної ради, а саме: Гевелюк М.М. (голова ради), Алейнік Л.О., Кравченко П.П., Майборода І.Ф., Папіженко П.К., про що свідчать підписи вказаних осіб на досліджуваному документі.

Крім того, надані сторонами протоколи підписані головою та секретарем спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ».

Як зазначалось, відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши надані позивачем та відповідачем копії та оригінали відмінних один від одного протоколів б/н від 24.03.2007р. засідання спостережної ради, оцінивши їх відповідно до вимог ст.ст.32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не приймає до уваги протокол, що був наданий позивачем до матеріалів справи.

При цьому, господарський суд виходить зі змісту п.9.3.10 статуту відповідача в редакції від 21.03.2000р., відповідно до якого голова спостережної ради організовує ведення протоколу. Ведення книги протоколів засідань спостережної ради і переписку у справах спостережної ради здійснює секретар спостережної ради. Книга протоколів має бути у будь-який час надана членам спостережної ради. На їх вимогу повинні бути видані засвідчені витяги з книги протоколів.

З огляду на викладені вище положення статуту, за висновками суду, протокол, який оформлюється за результатами засідання спостережної ради, складається та зберігається саме у господарському товаристві, в якому таке засідання проводилось, тобто в Закритому акціонерному товаристві «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ».

Постановою від 25.02.2013р. господарського суду міста Києва по справі №43/75-15/7-б визнано Закрите акціонерне товариство «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «При визнання боржника банкрутом або відновлення його платоспроможності» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Ліквідатором є фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку (ч.1 ст.41 Закону України «При визнання боржника банкрутом або відновлення його платоспроможності»).

Відповідно до ч.2 ст.41 вказаного Закону України ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Враховуючи обсяг повноважень, які надані законом ліквідатору юридичної особи, господарським судом прийнято до уваги пояснення відповідача про те, що наданий ним протокол б/н від 24.03.2007р. був знайдений арбітражним керуючим-ліквідатором відповідача у приміщенні Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», де вказаний протокол зберігався.

В свою чергу, за змістом пояснень позивача, які були надані в судовому засіданні, а також викладені в клопотанні б/н від 10.09.2013р., протокол б/н від 24.03.2007р. в редакції позивача зберігався у члена спостережної ради Папіженка П.К.

За висновками суду, зазначені доводи позивача не підтверджують справжність наданого ним протоколу, оскільки чинним законодавством та положеннями статуту відповідача не передбачено видачі оригіналу протоколу засідання спостережної ради її членам, у тому числі, на зберігання. Зокрема, виходячи зі змісту положень п.9.3.10 статуту на вимогу будь-якого члена спостережної ради йому повинен бути виданий засвідчений витяг з книги протоколів, проте не сам протокол.

При цьому, господарським судом враховані пояснення представника відповідача про неможливість представити книгу протоколів засідань спостережної ради, яку відповідно до п.9.3.10 статуту відповідача веде секретар спостережної ради, з огляду на відсутність такої книги на підприємстві та непередання її попереднім керуючим санацією Гевелюком М.М. новому ліквідатору Сиротенку О.О.

Достовірність змісту протоколу б/н від 24.03.2007р., який було надано відповідачем, також підтверджується наявністю у вказаному протоколі відбитку печатки Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», який проставлено на підписах п'яти членів спостережної ради. В той же час, на протоколі, який представлено позивачем, печатка товариства на підписах відсутня.

Окрім того, судом прийнято до уваги, що протокол б/н від 24.03.2007р., що наданий відповідачем, міститься також в матеріалах справи №50/627 за позовом Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» про визнання недійсним договору №Б-04/06/1/1 від 06.04.2007р. купівлі-продажу акцій та справи №32/574-20/144 за позовом Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» про визнання договору №Б-36-05/1 від 17.04.2007р. купівлі-продажу векселів недійсним, що раніше розглядались господарським судом м.Києва та були досліджені під час розгляду даної справи.

При цьому, протокол б/н від 24.03.2007р. в редакції відповідача було додано до матеріалів вказаних справ Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000», проте позивачем Закритим акціонерним товариством «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», представником якого на той час був Гевелюк М.М., не було висловлено заперечень щодо редакції представленого протоколу.

Тобто, дійсність протоколу б/н від 24.03.2007р. в редакції відповідача в черговий раз підтверджується також тими обставинами, що саме в такій редакції вказаний протокол був наявний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» як контрагентів за правочинами, що були укладені на підставі оспорюваного рішення спостережної ради.

Наразі, господарський суд зауважує, що законом та статутом не передбачено вимог щодо прошивання протоколу, який складений за результатами засідання спостережної ради, у зв'язку з чим судом не приймаються до уваги посилання Гевелюка Миколи Миколайовича на відсутність його підпису як голови спостережної ради на надписі «прошито та пронумеровано», який міститься на протоколі б/н від 24.03.2013р., що представлений відповідачем.

За таких обставин, враховуючи, що судом прийнято до уваги представлений відповідачем протокол б/н від 24.03.2007р., господарським судом встановлено, що 24.03.2007р. в засіданні спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» приймали участь усі її п'ять членів, а саме: Гевелюк М.М. (голова ради), Алейнік Л.О., Кравченко П.П., Майборода І.Ф., Папіженко П.К.

Разом з цим, господарський суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірної участі в засіданні спостережної ради 24.03.2007р. Алейнік Л.О., виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.89 Господарського кодексу України посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Частиною 3 ст.89 Господарського кодексу України визначено, що посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.

Згідно з ч.2 ст.23 Закону України «Про господарські товариства» в редакції, чинній на момент проведення засідання спостережної ради 24.03.2007р., посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), - голова та члени ради товариства (спостережної ради).

За приписами ч.3 ст.23 вказаного Закону України у відповідній редакції посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату , а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Таким чином, законодавцем обмежено коло осіб, які можуть бути посадовими особами органів управління господарського товариства.

Як вбачається з листа вих.№08-60/125 від 12.03.2013р. Головного управління юстиції у м.Києві за змістом матеріалів архівної особової справи Алейнік Любов Олексіївна працювала на посаді державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної контори в період з 05.09.2005р. по 14.12.2011р.

Тобто, судом встановлено, що всупереч вимогам ст.23 Закону України «Про господарські товариства» 24.03.2007р. Алейнік Л.О. приймала участь в засіданні спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» в якості члена вказаного органу управління, одночасно займаючи посаду державного нотаріуса. Як наслідок, присутність на засіданні спостережної ради 24.03.2007р. державного нотаріуса Алейнік Л.О. не може розцінюватись судом як участь у вказаному засіданні уповноваженого члена спостережної ради відповідача.

Одночасно, попри викладене вище господарським судом було встановлено правомочність спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» на засіданні 24.03.2007р. При цьому, твердження позивача щодо відсутності необхідного кворуму при прийнятті спірних рішень є помилковими, виходячи з наступного.

За змістом п.9.3.6 статуту відповідача в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів товариства від 21.03.2000р., засідання спостережної ради проводяться не рідше одного разу на квартал і вважаються правомочними, якщо на них присутні 2/3 її членів. Рішення спостережної ради приймаються більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну голос голови спостережної ради є вирішальним.

Як зазначалось, згідно з протоколом №8 від 25.03.2004р. загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» членами спостережної ради товариства було обрано 5 осіб, а саме: Гевелюка М.М. (голова ради), Алейнік Л.О., Кравченко А.В., Майбороду І.Ф., Папіженко П.К.

Тобто, виходячи зі змісту положень п.9.3.6 статуту відповідача у відповідній редакції, засідання спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» є правомочними, якщо на них присутні більше 3 членів вказаного органу управління товариства.

З огляду на викладені вище висновки суду про присутність на засіданні 24.03.2007р. усіх п'яти членів спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» та приймаючи до уваги неправомірність участі у вказаному засіданні одного з них, господарський суд дійшов висновку про правомочність засідання спостережної ради відповідача 24.03.2007р. При цьому, господарський суд виходить з того, що у засіданні спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» 24.03.2007р. приймали участь 4 уповноважені члени вказаного органу управління, а саме: Гевелюк М.М., Кравченко А.В., Майборода І.Ф., Папіженко П.К., що повністю відповідає вимогам п.9.3.6 статуту відповідача.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене вище, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Гевелюка Миколи Миколайовича, м.Тетіїв до Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», м.Київ про визнання недійсними з моменту прийняття рішень спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», що затверджені протоколом від 24.03.2007р.

З приводу заявленого позивачем в судовому засіданні 16.09.2013р. усного клопотання про призначення судової експертизи господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

За висновками суду, повне, всебічне та об'єктивне дослідження усіх обставин справи з урахуванням підстав позову, що визначені позивачем, є можливим без застосування спеціальних знань, у зв'язку з чим клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1147 грн. залишається за позивачем.

Крім того, судовий збір в сумі 1147 грн. належить повернути Гевелюку Миколі Миколайовичу на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із внесенням збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Гевелюка Миколи Миколайовича, м.Тетіїв до Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», м.Київ про визнання недійсними з моменту прийняття рішень спостережної ради Закритого акціонерного товариства «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ», що затверджені протоколом від 24.03.2007р.

Повернути Гевелюку Миколі Миколайовичу (09800, Київська обл., Тетіївський район, м.Тетіїв, вул.Касіора, буд.5, код 2238415611) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1147 грн., сплачений згідно з квитанцією №65-2088 від 25.07.2013р.

У судовому засіданні 16.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.09.2013р.

Суддя М.О Любченко