Рішення

від 01.10.2013 по справі 914/3031/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Справа № 914/3031/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ", м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства "Еверест-Груп", с.Липники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 112380,76 грн.

Представники сторін:

від позивача: Куліш О. І. - представник

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ" до Приватного підприємства «Еверест-Груп» про стягнення 114 380,99 грн., з яких: 106 838,50 грн. основної заборгованості, 1 960,54 грн. пені, 581,37 грн. 3% річних, 5000,58 грн. неустойки, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 06.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.08.2013р. У судове засідання 22.08.2013 року Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, причин незабезпечення не повідомлено. Позивачем явку представника в засідання суду забезпечено, позовні вимоги підтримано, подано клопотання від 21.08.2013р. №173 (вх.№34296/13 від 22.08.2013р.) та від 22.08.2013р. (вх.№34350) про долучення до матеріалів справи копій документів: супровідного листа від 09.08.2013р. №158 та квитанції з органу зв'язку від 12.08.2013р. №7906801840218 про направлення відповідачу акту звірки розрахунків, а також акти прийому-передачі (повернення з оренди) майна до договорів оренди №01-11/л-6 від 02.11.2010р. та №01-11/л-1 від 01.01.2011р. Дані клопотання судом прийняті та долучені до матеріалів справи. Ухвалою суду від 22.08.2013р. розгляд справи відкладено на 12.09.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі.

У судове засідання 12.09.2013р. відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, причин незабезпечення не повідомлено. Позивачем явку представника в засідання суду забезпечено, позовні вимоги підтримано з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. На виконання вимог ухвали суду від 22.08.2013р. подано клопотання від 03.09.2013р. №193 (вх.№35990/13 від 04.09:2013р.) про долучення до матеріалів справи оригіналів документів: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.08.2013р.; заяви №194 від 03.09.2013р. про зменшення позовних вимог в якій виражено прохання про стягнення з відповідача: 106 838,50 грн. основного боргу; 1 960,54 грн. пені; 581,37 грн. 3% річних, та 3 000,35 грн. неустойки; а також квитанції та опису вкладення до цінного листа про відправлення відповідачу заяви про зменшення позовних вимог. Дане клопотання судом прийняте та долучене до матеріалів справи. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну (зменшення) позовних вимог підтримав повністю.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного і всестороннього розгляду справи, а також у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача, неподанням зажаданих судом документів та необхідністю витребування доказів по справі, керуючись ст.ст. 77, 86, 87 ГПК України, суд ухвалив розгляд справи повторно відкласти на 01.10.2013 року.

Відповідачем явки представника в засідання суду не забезпечено, причин незабезпечення не повідомлено.

Господарським судом Львівської області надсилались рекомендовані відправлення відповідачу на адресу: 81134, Львівська область, Пустомитівського району, с.Липники, вул..Львівська, 43, з ухвалами про порушення провадження у справі від 06.08.2013р. та про відкладення розгляду справи від 22.08.2013р. і від 12.09.2013р. Підтвердження про отримання даних відправлень відповідачем, судом не отримано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.07.2013 р. місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена в позовній заяві: 81134, Львівська область, Пустомитівського району, с.Липники, вул..Львівська, 43.

Оскільки, згідно ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином, то відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

01.01.2009 року між ТзОВ «ЛЕВ» та ПП «Еверест-Груп» було укладено договір оренди №01-01-09, відповідно до якого відповідачу надавалося у платне строкове користування (оренду): нежитлове приміщення загальною площею 31,9мІ, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна 10. Даний договір було переукладено на новий договір оренди № 01-11/л-6 від 02.11.2010 року, термін дії якого закінчився 30.06.2013 року (надалі договір оренди №1).

01.01.2009 року між ТзОВ «ЛЕВ» та ПП «Еверест-Груп» було укладено договір оренди №10-01-09, відповідно до якого відповідачу надавалося у платне строкове користування (оренду): нежитлове приміщення загальною площею 30,25мІ, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна 10. Даний договір було переукладено на новий договір оренди № 01-11/л-1 від 01.01.2011 року, термін дії якого закінчився 30.06.2013 року (надалі договір оренди №2).

Відповідно до укладених договору оренди №1 та №2 відповідач зобов'язався - своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, до 1-го (першого) числа місяця наступного за розрахунковим. Відповідно до метеріалів справи станом на 19 липня 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 106 838,50 грн. основного боргу.

Договором оренди №1 та №2 встановлено: «п.5.5., 5.7. Не пізніше 3-ох календарних днів після закінчення дії даного договору (його припинення чи розірвання), орендар зобов'язується повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, з урахуванням його природного зносу по акту прийому-передачі що підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками (за наявності) і є невід'ємною частиною даного договору. Обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на орендодавця». Позивач виконав умови договору та надав (наручно 01.01.2013 року, рекомендованим та цінним листом, на фактичну і юридичну адресу) лист вих.№135 від 08.07.2013 року та лист від 22.07.2013 року вих.№146, у яких повідомив відповідача про відмову у продовженні дії договорів оренди та надав для підписання акти прийому-передачі (повернення з оренди). Станом на 26.07.2013року відповідач не виконав жодного свого зобов'язанння за умовами договорів №1 та №2: суми основної заборгованості не погасив, об'єкт оренди не повернув, акти прийому-передачі (повернення з оренди) не підписав та не надав позивачеві. Відповідач фактично продовжував користуватися об'єктом оренди до 22.07.2013 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи актам прийому-передачі (повернення з оренди) до договору оренди №1 та №2.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до п.3.ст.285 Господарського Кодексу України «Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату».

Статтею 286 Господарського Кодексу України встановлено, що «Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності».

Норма ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України говорить, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. Стаття 361 ч.4 Цивільного кодексу України та ст. 180 ч. 7 Господарського кодексу України передбачають, що - закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У п.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. Статтею 526 Цивільного кодексу України також вказується, що "зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

У відповідності до ст. 216 Господарського Кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що „господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку".

Ст. 622 п.1. Цивільним Кодексом України передбачено, що «Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом».

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п.7.2.2. договору оренди №1 та №2 відповідач за порушення строку сплати орендної плати (чи оплата орендної плати у неповному розмірі), встановленої даним договором, зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент пропуску оплати обчислену від розміру несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день пропуску строку сплати орендної плати.

П.3. ст.549 ЦКУ встановлено що, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нормами ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено: «У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України Постанова від 29 травня 2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» «пункт 5.4. «Застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня)».

Відповідно до умов договору оренди №1 та №2 відповідач мав повернути позивачу об'єкт оренди до 03 липня 2013 року. 22 липня 2013 року відповідач підписав акти прийому-передачі (повернення з оренди) до договору оренди №1 та №2, чим прострочив виконання свого зобов'язання на 18 календарних днів.

Відповідно до розрахунку що міститься у заяві про зменшення позовних вимог поданій позивачем сума орендної плати за договором оренди № 01-11/л-6 від 02.11.2010 року становить 1 382,55 грн., за 1 міс., розмір неустойки за неповернення приміщення у строки встановлені договором розраховано за наступною формулою: 1382,55 грн. : 30 днів (кількість календарних днів у червня 2013року) х 18 днів (кількість днів прострочення) х 2 (подвійний розмір неустойки, відповідно до ст. 785 ЦКУ) = 1 659,06 гривень.

Сума орендної плати за договором оренди № 01-11/л-1 від 01.01.2011 року становить 1117,74 гр., за 1 місяць. Розмір неустойки за неповернення приміщення у строки встановлені договором розраховано за наступною формулою: 1117,74 грн. : 30 днів (кількість календарних днів у червня 2013року) х 18 днів (кількість днів прострочення) х 2 (подвійний розмір неустойки, відповідно до ст. 785 ЦКУ) = 1 341,29 гривень.

Загальний розмір неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, договору №1 та №2 становить 3000,35 грн., є вірним та підлягає задоволенню судом на користь позивача у повному розмірі.

У розрахунку пені, 3% річних що є додатками до позовної заяви, Позивачем дотримано вимог законодавства необхідних для правильного їх розрахунку, суд задовольняє їх у повному розмірі.

В інформаційному листі Вищого Господарського суду України від 07.04.2008 N01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» зазначено, що вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку по відношенню до кредитора можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання суми основної заборгованості по орендній платі, а саме надав позивачу лист від 05.07.2013 року у якому просить розтермінувати сплату заборгованості до кінця 2017 року та акт звірки взаємних розрахунків, який фіксує стан основної заборгованості станом на 12.06.2013 року на суму 104 338,22 грн. Це сума основної заборгованості без врахування орендної плати за червень 2013 року, що разом по договору оренди №1 та №2 становить 2500,29гривень.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог у загальному розмірі 112 380,76 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленому Вищого господарського суду від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

З огляду на вищевикладене, оглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ", є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Еверест-Груп» (81134, Львівська область, Пустомитівського району, с.Липники, вул.Львівська, 43, код ЄДРПОУ 34442936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ» (79068, м. Львів, вул. Лінкольна 10, код ЄДРПОУ 13823795) 106 838,50 грн. основного боргу, 1 960,54 грн. пені, 581,37 грн. 3%річних, 3000,35 грн. неустойки, 2 247,62 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 04.10.2013р.

Суддя Станько Л.Л.