Постанова

від 23.09.2013 по справі 827/1739/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2013 рокуСправа №827/1739/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Паздеріної О.М.,

за участю: представника позивача Колягіна В.В. (довіреність б/н від 01.03.2013 року); представника відповідача Нікольської К.Б. (довіреність №266/9/10-039 від 09.07.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Хімнафтозбут» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Хімнафтозбут» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Вказує, що ДПІ у Ленінському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя на підставі акту перевірки від 29.05.2013 року № 39/22-2/331267514/10/2891 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001122220 від 11.06.2013 року про визначення суми зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій в розмірі 577 253,50 грн.; № 000113220 від 11.06.2013 року про визначення суми зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій в розмірі 594 103,00 грн. Вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою від 05 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 05 липня 2013 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 23 вересня 2013 року представником позивача було надано уточнення до позовних вимог, відповідно до яких позивач остаточно просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі № 0001122220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на прибуток у сумі 522 693,00 грн. та у сумі штрафних санкцій 47 986,10 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі № 000113220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на додану вартість у сумі 466 640, 97 грн. та штрафних санкцій у сумі 116 660, 34 грн. (том 2 а.с.20).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що ДПІ у Ленінському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя на підставі акту перевірки від 29.05.2013 року № 39/22-2/331267514/10/2891 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001122220 від 11.06.2013 року про визначення суми зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій в розмірі 577 253,50 грн.; № 000113220 від 11.06.2013 року про визначення суми зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій в розмірі 594 103,00 грн. Вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення № 0001122220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на прибуток у сумі 522 693,00 грн. та у сумі штрафних санкцій 47 986,10 грн., № 000113220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на додану вартість у сумі 466 640, 97 грн. та штрафних санкцій у сумі 116 660, 34 грн. прийняті відповідачем протиправно, оскільки не відповідачем не було враховано валові видатки за поставками нафтопродуктів від постачальника ПП «Нафтозбутбуд» за договорами від 10.01.2011 року № 3/11-2 та від 03.01.2012 року № 02/12, з оскільки податковим органом було зроблено висновок щодо нікчемності (фіктивності) вказаних господарських операцій.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, перевіркою було встановлено, що у період, який перевірявся, операції з поставки товарів від ПП «Нафтозбутбуд» на адресу ПП «Хімнафтозбуд» мають ознаки недійсних, отже правочини, що укладені між вказаними сторонами не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави. Також вказує, що відповідачем до проведення перевірки не було надано всі первинні документи. Отже спірні податкові - повідомлення рішення прийнято відповідно до норм діючого податкового законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне: Приватне підприємство «Хімнафтозбут» зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі ДПС як платник податків і зборів та є платником податку на додану вартість.

10.01.2011 року між ПП «Нафтозбутбуд» (далі - Постачальник) та ПП «Хімнафтозбут» (далі - Покупець) було укладено договір № 3/11-2 про поставку нафтопродуктів на умовах відстрочки платежу (далі - Договір № 3/11-2) (том 1 а.с.121). Відповідно до п. 1 Договору № 3/11-2, Постачальник протягом дії даного Договору поставляє (відпускає) по заявкам, а Покупець отримує та сплачує паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) у межах асортименту, що є у постачальника: бензин А-76, А-80, Аі-92, Аі-95, дизельне паливо. Постачання здійснюється партіями, асортимент та об'єм яких узгоджується сторонами усним шляхом. Кількість заявленого Покупцем та відпущеного Постачальником ПММ фіксується у звіті та приймально-здавальної накладної. Постачання кожної партії ПММ розцінюється як самостійна господарська операція та регулюється умовами даного Договору.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Договору № 02/12, підставою для постачання ПММ Покупцю є заявка, яка отримана у вигляді телефонограми.

10.01.2011 року між ПП «Нафтозбутбуд» (далі - Постачальник) та ПП «Хімнафтозбут» (далі - Покупець) було укладено додаткову угоду до договору постачання нафтопродуктів на умовах відстрочки платежу № 3/11-2 від 10.01.2011 року (том 1 а.с.237). Відповідно до якого пункт 2.2. викладено у наступній редакції: « 2.2. Поставка здійснюється шляхом здійснення вивозу нафтопродуктів автотранспортом Покупця та підтверджується приймально-здавальною накладною. Поставка визнається здійсненою після підписання сторонами приймально-здавальної накладної. На поставку нафтопродуктів товарно-транспортна накладна не оформлюється» та інш.

03.01.2012 року між ПП «Нафтозбутбуд» (далі - Постачальник) та ПП «Хімнафтозбут» (далі - Покупець) було укладено договір № 02/12 постачання нафтопродуктів на умовах відстрочки платежу (далі - Договір № 02/12) (том 1 а.с.120). Відповідно до п. 1 Договору № 02/12, Постачальник протягом дії даного Договору поставляє (відпускає) по заявкам, а Покупець отримує та сплачує паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) у межах асортименту, що є у постачальника: бензин А-76, А-80, Аі-92, Аі-95, дизельне паливо, мазут, автомобільні та/або промислові масла та мастилі. Постачання здійснюється партіями, асортимент та об'єм яких узгоджується сторонами усним шляхом. Кількість заявленого Покупцем та відпущеного Постачальником ПММ фіксується у звіті та приймально-здавальної накладної. Постачання кожної партії ПММ розцінюється як самостійна господарська операція та регулюється умовами даного Договору.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Договору № 02/12, підставою для постачання ПММ Покупцю є заявка, яка передана будь-яким зручним способом, в тому числі із застосуванням телефону, факсу, електронної пошти.

04.01.2012 року між ПП «Нафтозбутбуд» (далі - Постачальник) та ПП «Хімнафтозбут» (далі - Покупець) було укладено додаткову угоду до договору постачання нафтопродуктів на умовах відстрочки платежу № 2/12 від 03.01.2012 року (том 1 а.с.238). Відповідно до якого пункт 2.2. викладено у наступній редакції: « 2.2. Поставка здійснюється шляхом здійснення вивозу нафтопродуктів автотранспортом Покупця та підтверджується приймально-здавальною накладною. Поставка визнається здійсненою після підписання сторонами приймально-здавальної накладної. На поставку нафтопродуктів товарно-транспортна накладна не оформлюється» та інш.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З податкових накладних за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року (том 1 а.с.122-156, 165-169), які видані позивачу ПП «Нафтозбутбуд» вбачається, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Отже, позивач виконав усі передбачені Податковим кодексом України вимоги для формування податкового кредиту. Зокрема, факт поставки ПММ за вищевказаними договорами підтверджується видатковими накладними (том 1 а.с.122, 157-164, 170-207).

Відповідач не спростовує дійсності податкових накладних, що видані позивачу ПП «Нафтозбутбуд» щодо фактичного виконання умов вищевказаних договорів та сплату позивачем коштів за отримані товари (ПММ).

22.04.2013 року за вих. № 2321/10/22-2 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС було направлено на адресу позивача ПП «Хімнафтозбут» запит відповідно до п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин ПП «Хімнафтозбут» з постачальником ПП «Нафтозбутбуд» за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року (том 1 а.с.210).

25.04.2013 року вх. № 4670/10 на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС від ПП «Хімнафтозбут» надійшов лист з проханням провести виїзну перевірку у зв'язку з неможливістю надати належним чином оформлені копії документів (том 1 зворотній а.с.210).

25.04.2013 року начальником ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС було видано наказ № 401 про проведення з 15.05.2013 року по 20.05.2013 року документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Хімнафтозбут» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року (том 1 а.с.208). Наказ було отримано директором ПП «Хімнафтозбут» 15.05.2013 року.

14.05.2013 року начальником ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС було видано направлення на перевірку № 235/01-057, яке було отримано директором ПП «Хімнафтозбут» 15.05.2013 року (том 1 а.с.209).

В період з 15.05.2013 року по 22.05.2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС була проведена позапланова документальна виїзна перевірка Приватного підприємства «Хімнафтозбут» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки було складено акт від 29.05.2013 року № 39/22-2/31267514/10/2891 (том 1 а.с.15-79). В ході перевірки було встановлено порушення з боку позивача, а саме: податок на прибуток занижений всього в сумі 528 146,00 грн., у тому числі по податковим періодам: 1 квартал 2010 року - заниження у сумі - 36 441,00 грн., 6 місяців 2010 року - заниження у сумі 4 390,00 грн., 9 місяців 2010 року - заниження у сумі 6 238,00 грн., 2010 рік - заниження у сумі 16 994,00 грн., 1 квартал 2011 року - завищення у сумі 2 174, 00 грн., 2 квартал 2011 року - заниження у сумі 1 527,00 грн., 2-3 квартал 2011 року - заниження у сумі 75 400,00 грн., 2-4 квартал 2011 року - заниження у сумі 333 895,00 грн., 1 квартал 2012 року - заниження у сумі 179 431,00 грн., 6 місяців 2012 року - заниження у сумі 179 464,00 грн., 9 місяців 2012 року - заниження 179 464,00 грн., 2012 рік - заниження у сумі 179 432,00 грн. Порушення пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1 ст. 135, п.п. 137.1.1 п.п. 137.1 ст.137, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, , п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, а саме: невідповідність даних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по об'ємам отриманої готівкової виручки за перевірений період за даними звітності з РРО, книг КУРО та даними бухгалтерського обліку у загальному розмірі 25 003,00 грн.; невідповідність даних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по об'ємам валових витрат за перевірений період у загальному розмірі 53 000,00 грн.; завищення собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) за рахунок витрат, придбання яких документально оформлене від постачальника ПП «Нафтозбутбуд», яке було придбане ним в свою чергу по ланцюгу від контрагента ФОП ОСОБА_3 по неіснуючим операціям, які не підтверджені документально у загальному розмірі 2 333 204,00 грн. Заниження податку на додану вартість всього у сумі 471 508,00 грн., у т.ч. за звітний період березень 2010 року - завищення у сумі 2 573,00 грн., за звітний період квітень 2010 року - завищення у сумі 1 120,00 грн., за звітний період травень 2010 року - заниження у сумі 1 123,00 грн., за звітний період червень 2010 року - завищення у сумі 941,00 грн., за звітний період липень 2010 року - завищення у сумі 1 428,00 грн., за звітний період серпень 2010 року - завищення у сумі 924,00 грн., за звітний період вересень 2010 року - заниження у сумі 873,00 грн., за звітний період жовтень 2010 року - заниження у сумі 1 009,00 грн., за звітний період листопад 2010 року - заниження у сумі 1 178,00 грн., за звітний період грудень 2010 року - заниження у сумі 5 798,00 грн., за звітний період січень 2011 року - завищення у сумі 1 082,00 грн., за звітний період лютий 2011 року - завищення у сумі 1 195,00 грн., за звітний період березень 2011 року - заниження у сумі 539,00 грн., за звітний період квітень 2011 року - заниження у сумі 1 710,00 грн., за звітний період травень 2011 року - заниження у сумі 367,00 грн.,за звітний період червень 2011 року - завищення у сумі 749,00 грн., за звітний період липень 2011 року - заниження у сумі 1 218,00 грн., за звітний період серпень 2011 року - завищення у сумі 743,00 грн., за звітний період вересень 2011 року - заниження у сумі 63 762,00 грн., за звітний період жовтень 2011 року - заниження у сумі 74 872,00 грн., за звітний період листопад 2011 року - заниження у сумі 159 040,00 грн., за звітний період грудень 2011 року - заниження у сумі 20,00 грн., за звітний період січень 2012 року - заниження у сумі 29 872,00 грн., за звітний період лютий 2012 року - заниження у сумі 77 996,00 грн., за звітний період березень 2012 року - заниження у сумі 62 886,00 грн., за звітний період травень 2012 року - завищення у сумі 327,00 грн., за звітний період червень 2012 року - заниження у сумі 327,00 грн. Порушення п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 187.1 ст. 187 , п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого, було: заниження податкових зобов'язань всього у сумі 5 001,00 грн. не повного нарахування ПДВ з операцій постачання товарів покупцям по першій дії «постачання товарів» або «отримана оплата», а також невідповідність даних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по об'ємам отриманої готівкової виручки за перевірений період за даними звітності з РРО, книг КУРО та даними бухгалтерського обліку; завищення податкового кредиту всього у сумі 466 641,00 грн. за період з 01.08.2011 року по 31.03.2012 року у зв'язку з відсутністю поставок товарів від постачальника ПП «Нафтозбутбуд», по ланцюгу постачання від ФОП ОСОБА_3 до кінцевого покупця ПП «Хімнафтозбут», та укладання угод не з метою настання реальних наслідків, а з метою відхилення від оподаткування. У зв'язку з тим, що витрати, не підтверджені накладними чи іншими первинними документами. Порушення п.п.164.2.17-е п. 164.2 ст.164, пп.14.1.180 п. 14.1 ст.14, п.164.5 ст. 164, ст.168 Податкового кодексу України у вигляді надання за рахунок прибутку ПП «Хімнафтозбуд» додаткових матеріальних благ на загальну суму 12 738,35 грн., без нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає донарахуванню, склала - 2 248,00 грн. У порушення п. 5 Наказу ДПАУ №614 від 01.12.2000 року «Порядок надання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО і використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» звіт по РРО за лютий 2010 року до ДПІ у Ленінського району м. Севастополя не зданий.

05.06.2013 року за вих. № 11/13 ПП «Хімнафтозбут» на адресу ДПІ у Ленінського району м. Севастополя ДПС було направлено заперечення на акт перевірки (том 1 а.с.211).

11.06.2013 року за вих. № 68/10/22-2 ДПІ у Ленінського району м. Севастополя ДПС направило на адресу ПП «Хімнафтозбут» відповідь на заперечення на акт перевірки (том 1 а.с.212-214).

На підставі акту перевірки від 29.05.2013 року № 39/22-2/31267514/10/2891 керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001132220 від 11.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 594 103,00 грн., з яких: 475 200,00 грн. - основний платіж, 118 903,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с.13); № 0001122220 від 11.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 577 253,50 грн., з яких: 528 147,00 грн. - основний платіж, 49 106,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с.14).

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1. статті 200 Кодексу № 2755 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.200.6-200.11 ст. 200 Кодексу № 2755 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Кодексу № 2755 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Кодексу № 2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень не було взято до уваги валові видатки за поставками нафтопродуктів від постачальника ПП «Нафтозбутбуд» за договорами від 10.01.2011 року № 3/11-2 та від 03.01.2012 року № 02/12, з підстав того, що податковим органом було зроблено висновок щодо нікчемності (фіктивності) вказаних господарських операцій.

Згідно зі ст. 234-236 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, ствердження відповідача стосовно нікчемності договорів, укладених між ПП «Нафтозбутбуд» та ПП «Хімнафтозбут» спростовуються вищевикладеними нормативно-правовими нормами та не приймаються судом до уваги. Зокрема, відповідачем не доведено та не надано доказів того, що вказані договори були визнані у судовому порядку нікчемними або фіктивними.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ. Письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом, з урахуванням процесуальних норм щодо належності та допустимості доказів, не приймаються до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що позивачем до проведення перевірки не були надані всі первинні документи, у тому числі додаткові угоди до договорів постачання та товарно-транспортні накладні, тому, керуючись нормами Податкового Кодексу України вважається, що вони є такими, що не існують взагалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що суму бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів постачання. Відносини позивача з контрагентом з приводу правочинів, на підставі яких заявлено відшкодування з бюджету податку на додану вартість, підтверджено у судовому засіданні письмовими доказами у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених правових норм та аналізу правовідносин, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0001122220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на прибуток у сумі 522 693,00 грн. та у сумі штрафних санкцій 47 986,10 грн., № 000113220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на додану вартість у сумі 466 640, 97 грн. та штрафних санкцій у сумі 116 660, 34 грн. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі підлягають скасуванню.

Постанова складена та підписана 30 вересня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі № 0001122220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на прибуток у сумі 522 693,00 грн. та у сумі штрафних санкцій 47 986,10 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі № 000113220 від 11.06.2013 року в частини нарахування (збільшення) податку на додану вартість у сумі 466 640, 97 грн. та штрафних санкцій у сумі 116 660, 34 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак