Рішення

від 02.10.2013 по справі 122/19240/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/19240/13-ц

Провадження по справі 2/122/2140/13

"02" жовтня 2013 р.

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Злотнікова В.Я.,

при секретарі - Мехтієвій А.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Центральної районної ради м. Сімферополя звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить про стягнення з відповідача у порядку регресу суми виплаченого відшкодування завданої шкоди у розмірі 30510 грн., мотивуючи вимоги тим, що 27.06.2007 р. відповідач, керуючи транспортним засобом ГАЗ-21029, державний номер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, у якій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, завдано матеріальний та моральний збиток. За вказаним фактом було порушено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1, за результатом розгляду якої, вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.03.2008р. ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочин, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27.09.2010р., залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 07.12.2010р., з виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя, з яким на час ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, на користь ОСОБА_2 було стягнуто моральну шкоду у сумі 30000 грн. та франшизу у сумі 510 грн. На виконання рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя в період з 29.07.2011р. по 14.05.2013р. була сплачена сума моральної шкоди та сума франшизи. На теперішній час трудові правовідношення між позивачем та відповідачем припиненні, не можливо провести відрахування із заробітної плати, у зв’язку з чим, позивач звернувся з регресним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги по тих же підставах, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі, не заперечував проти стягнення з нього вищевказаної грошової суми у порядку регресу.

Судом не встановлені обставини, які відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України, перешкоджали би прийняттю судом визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 27.06.2007 р. відповідач, керуючи транспортним засобом ГАЗ-21029, державний номер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, у якій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, завдано матеріальний та моральний збиток.

За вказаним фактом було порушено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1, за результатом розгляду якої, вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.03.2008р. ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочин, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27.09.2010р., яке набрало законної сили, з виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя на користь ОСОБА_2 було стягнуто моральну шкоду у сумі 30000 грн. та франшизу у сумі 510 грн. Як зазначено у рішенні суду, 01.06.2007р. між Центральною районною радою м. Сімферополя та ОСОБА_1 було укладено трудову угоду, 25.06.2007р. винесено розпорядження про закріплення за останнім транспортного засобу ГАЗ-31029, держ. номер 80097КР.

На виконання рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя в період з 29.07.2011р. по 14.05.2013р. була сплачена сума моральної шкоди та сума франшизи на загальну суму 30510 грн.

Статтею 1166 ЦК України встановлені загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань, вона містить правило про загальний делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоди.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зі змісту ст.132 КЗпП України слідує, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього заробітку. Матеріальна відповідальність понад місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Пунктом 3 ч.1 ст. 134 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявлені вимог обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного ст.ст. 1166,1187,1191 ЦК України, ст.ст.132,134 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88,209,212,214-215,218,294 ЦПК України, суд, -

ВИ Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 04055647, рах. №35415002001263 ГУ ДКСУ у м. Сімферополь АРК, МФО №824026, у порядку регресу відшкодовану шкоду у сумі 30 510 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 305,10 грн., а всього у сумі 30 815 (тридцять тисяч вісімсот п’ятнадцять) грн.10 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: