Постанова

від 17.09.2013 по справі 826/14294/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 вересня 2013 року 10:52 справа №826/14294/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" доДержавного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Тамаєвої Валентини Русланівни провизнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 вересня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агенція офісного будівництва") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Тамаєвої Валентини Русланівни (далі по тексту - відповідач, Державний реєстратор), в якому просить: 1) визнати нечинним та скасувати рішення Державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, громадський центр, (літ. А), вулиця Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва (номер запису про право власності 1896886, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 119374680000, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 7138852);2) зобов'язати Державного реєстратора внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав на об'єкт незавершеного будівництва, громадський центр, (літ. А), вулиця Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва (номер запису про право власності 1896886, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 119374680000).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2013 року відкрито провадження у справі №826/14294/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 вересня 2013 року.

В судовому засіданні 16 вересня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 16 вересня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 липня 2013 року №7138852 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4498163 від 29 липня 2013 року зареєстровано право приватної власності ТОВ "Агенція офісного будівництва" на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, громадський центр, (літ. А), вулиця Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва. Підставою виникнення права власності зазначено державний акт на право власності на земельну ділянку, серії КВ №137035, серія та номер: 01-8-00126, виданий 17 листопада 2006 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дозвіл на виконання будівельних робіт, серія КВ №12412130332, виданий 31 липня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Позивач не погоджується з рішенням про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, оскільки воно прийняте із порушенням встановленої законом процедури.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив, що оскаржуване рішення прийнято у повній відповідності до вимог законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Агенція офісного будівництва", виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення Державного реєстратора на предмет його відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частина перша статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.

Згідно частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 1 ) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5 2 ) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 3 ) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5 4 ) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5 5 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5 6 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Частина четверта статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Зміст процитованих правових норм вказує, що за результатами розгляду про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень може мати місце за наявності вичерпних підстав, визначених Законом.

На підставі матеріалів реєстраційної справи, копії яких надані відповідачем, суд встановив, що 29 липня 2013 року позивач подав до Державного реєстратора заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права приватної власності на об'єкт незавершеного будівництва по вулиці Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - об'єкт незавершеного будівництва), кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:88:217:0009.

До вказаної заяви додано квитанції про сплату послуг реєстрації та видачу витягу з Державного реєстру; копії паспорта та картки платника податків уповноваженої особи, довіреність на представництво інтересів позивача, заяву, копію статуту, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії наказу, протоколу, кваліфікаційного сертифікату та позитивного висновку комплексної державної експертизи на об'єкт нерухомості, копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача, згода банку, копії договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акта на право власності на земельну ділянку, копію дозволу на виконання будівельних робіт та технічний паспорт.

Позивачем не наведено, а судом не виявлено наявності у межах спірних правовідносин підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, що визначені у частині першій статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що заявлене позивачем право не підлягає державній реєстрації, що із заявою про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва звернулася неналежна особа, або, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач вказує, що право власності ТОВ "Агенція офісного будівництва" на об'єкт незавершеного будівництва було зареєстроване відповідачем без попередньої реєстрації речового права на земельну ділянку, а зазначення у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відомостях про об'єкт незавершеного будівництва позначення " (літ. А) " не відповідає жодному з поданих на реєстрацію документів.

Разом з тим, беручи до уваги особливості державної реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва, суд вважає такі доводи ТОВ "Агенція офісного будівництва" помилковими.

Так, особливості реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва визначені у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 72 державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, за заінтересованою особою.

Згідно з пунктами 74-76 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку; 1 1 ) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; 3) документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку. Якщо відповідно до законодавства право на виконання будівельних робіт виникає з моменту повідомлення уповноважених органів, заявник, крім документів, що зазначені у пункті 74 цього Порядку, подає копію документа, що відповідно до законодавства підтверджує факт повідомлення. Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 74 і 75 цього Порядку, подає документ, що зазначений у пункті 29 цього Порядку.

Як зазначено вище, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем подано документ, що підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку - державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №137035, виданий 17 листопада 2006 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований в якості суб'єкта права власності щодо земельної ділянки в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку 31 травня 2012 року за №01-8-00251, про що є відмітка на державному акті на право власності на земельну ділянку серії КВ №137035.

Оскільки позивач набув та зареєстрував право на земельну ділянку відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, суд дійшов висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №137035, виданий 17 листопада 2006 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та який надавався позивачем в при здійсненні державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, належним чином підтверджує наявність у позивача зареєстрованого речового право на земельну ділянку в розумінні абзацу другого пункту 72 Порядку.

Літерування та нумерація будинків здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, згідно з абзацом тринадцятим пункту 3.1 якої визначено, що на кожний об'єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.

Беручи до уваги особливий статус об'єктів незавершеного будівництва, назва об'єкту незавершеного будівництва внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі наданого позивачем технічного паспорту на об'єкт незавершеного будівництва, що формується за результатами проведеної технічної інвентаризації.

Суд звертає увагу, що в технічному паспорті, копія кого міститься в матеріалах справи, зазначено позначення (літ. А) відносно об'єкта незавершеного будівництва по вулиці Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва.

Таким чином, суд робить висновок, що повна назва об'єкта незавершеного будівництва "незавершене будівництво, громадський центр, (літ. А), вулиця Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва", зазначена щодо об'єкта нерухомого майна, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 119374680000, зазначена в реєстрі та, відповідно, у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки зазначена назва повністю відповідає назві, що міститься в технічному паспорті на об'єкт незавершеного будівництва.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права приватної власності ТОВ "Агенція офісного будівництва" на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, громадський центр, (літ. А), вулиця Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва, діяв у на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не доведено, що оскаржуване рішення порушує будь-які права, свободи чи інтереси ТОВ "Агенція офісного будівництва" або перешкоджає їх реалізації.

Таким чином, з урахуванням не доведення позивачем наявності порушеного права та протиправності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Агенція офісного будівництва" про скасування рішення Державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, громадський центр, (літ. А), вулиця Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі міста Києва нормативно та документально не підтверджуються.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, правомірність та обґрунтованість прийняття Державним реєстратором спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не спростована; у свою чергу позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Агенція офісного будівництва" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" відмовити повністю

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко