Постанова

від 17.09.2013 по справі 810/3738/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року 810/3738/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області до Дочірнього підприємства «Славутиченергобуд» про стягнення капіталізованих платежів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Відділ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області (далі-позивач) з позовом до Дочірнього підприємства «Славутиченергобуд» (далі-відповідач) про стягнення капіталізованих платежів у сумі 205698,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, який припинив свою діяльність, не сплачено визначену Фондом суму капіталізованих платежів у розмірі 205698,27 грн. в рахунок щомісячних страхових виплат майбутніх періодів.

Позивач в судове засідання не прибув, надіслав клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач до суду не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Відповідно до статті 16 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Дочірнє підприємство «Славутиченергобуд» зареєстровано виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, ідентифікаційний код 32739686. Відповідно до довідки № 01-15-440 від 10.07.2013 ДП «Славутиченергобуд» перебуває на обліку як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області з 03.03.2004, реєстраційний номер 1030000535.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників. Дані про прийняття рішення про ліквідацію підприємства внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 03.07.2007.

У Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області страхові виплати здійснюються стосовно працівників підприємства-відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Так, 02 серпня 2002 року постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області № 51 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 виплачено допомогу в сумі 2056,68 грн.

23 грудня 2005 року постановою позивача № 44 виплачено одноразову допомогу в разі смерті потерпілого ОСОБА_2 в сумі 9627,72 грн. та призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 267,44 грн.

29 березня 2013 року постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області № 1030/30/30/8 у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності в розмірі 10% призначено безстроково щомісячну страхову виплату ОСОБА_1 у сумі 468,40 грн.

29 березня 2013 року постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області № 1030/47/47/11 про призначення перерахованої щомісячної страхової виплати станом на 1 березня 2013 року особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого, призначено безстроково суму щомісячної страхової виплати у разі смерті потерпілого ОСОБА_2 у сумі 1593,47 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком потреба в капіталізації щодо ОСОБА_1 складає 127873,2 грн, щодо ОСОБА_2 - 77825,07 грн, загальна заборгованість відповідача складає 205698,27 грн.

21 травня 2013 року позивачем на адресу відповідача подано претензію про визнання кредиторських вимог, яку відповідач у добровільному порядку не сплатив, заперечень проти позову не надав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон України № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Порядок), затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; чинною на час виникнення спірних відносин), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, які підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

У відповідності до статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору визначений перелік документів, серед яких і довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування.

Таким чином, вказаними нормами Закону України № 1105-XIV та Цивільного кодексу України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, зокрема не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством.

Станом на момент розгляду цієї адміністративної справи відповідач не виконав обов'язку щодо сплати капіталізованих платежів. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 205698,27 грн капіталізованих платежів обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Славутиченергобуд» (07100, Київська область, м. Славутич, Київський квартал, буд. 89, ідентифікаційний код 32739686) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області заборгованість по сплаті капіталізованих платежів у розмірі 205698 (двісті п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 27 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 вересня 2013 р.