Рішення

від 24.09.2013 по справі 904/6411/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.13р. Справа № 904/6411/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНД ДЕВЕЛОПМЕНТ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 675,91 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Матвієвський О.В., представник за довіреністю № б/н від 28.08.13р.

від відповідача: Юрчук М.О., представник за довіреністю № 10 від 05.07.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМК" (далі - відповідач) про стягнення 11 675,91 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованість з орендної плати в розмірі 11 444,52 грн.;

- відшкодування по електроенергії в розмірі 177,87 грн.;

- 3% річних в розмірі 53,52 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 311Г нежитлових приміщень від 01.06.13р., в частині повної та своєчасної оплати орендної плати та інших платежів передбачених Договором.

Ухвалою господарського суду від 21.08.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 03.10.13р.

03.10.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи та заяву про стягнення судових витрат по оплаті послуг адвоката.

В свою чергу, повноважний представник відповідача усно позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення судом, але просить суд відмовити позивачу в задоволенні заява про стягнення судових витрат по оплаті послуг адвоката.

В судовому засіданні 03.10.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.13р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 311Г нежитлових приміщень (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач надає в оренду (тимчасове користування за плату) відповідачу, а відповідач приймає нежитлове приміщення, далі за текстом Договору "Орендовані приміщення", які знаходяться в будинку № 74 по проспекту Гагаріна в м. Дніпропетровськ, що належать позивачу на праві власності, для використання під офіс.

В п. 2.1. Договору зазначено про те, що Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє на термін згідно Додатків до цього Договору, які є невід'ємною частиною Договору.

Як зазначено в п. 2.2. Договору, позивач зобов'язаний передати, а відповідач прийняти орендовані приміщення протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього Договору по акту прийому-передачі.

Згідно з п.п. г та д п. 3.1. Договору, позивач зобов'язаний щомісяця виписувати та передавати представникові відповідача рахунки-фактури для оплати місячної орендної плати, а також до 5 числа місяця, наступного за місяцем оренди, передавати відповідачеві для підписання акт підтвердження використання орендованих приміщень.

Відповідач зобов'язаний: вчасно оплачувати орендну плату, передбачену цим Договором, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача (п.п. г п. 3.2. Договору); звільнити орендовані приміщення протягом 3-х днів з дати закінчення терміну дії цього Договору або його достроковго розірвання (п.п. д п.3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, позивач має право на негайне розірвання цього Договору без дотримання попереджувального строку при настанні хоча б одного з наступних випадків: а) відповідач не виконує, або неналежним чином виконує свої зобов'язання згідно цього Договору; б) відповідач не сплачує в строк згідно цього Договору орендну плату.

Як зазначено в п. 4.6. Договору, Договір може бути припинено достроково за згодою сторін.

Згідно з п. 4.7. Договору, після закінчення терміну дії Договору або при достроковому його припиненні відповідач зобов'язаний повернути, а позивач прийняти орендовані приміщення.

В п. 5.1. Договору зазначено про те, що орендна плата в місяць за 1 кв.м. та строк оренди орендованого приміщення визначені в Додатку № 1 цього Договору, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Місячна орендна плата включає в себе плату за комунальні послуги, тепло-, водо-, електропостачання, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору, місячна орендна плата за поточний місяць сплачується відповідачем до 5 числі поточного місяця оренди згідно рахункам-фактурам позивача.

Згідно Додатку № 1 до Договору оренди:

- місячна орендна плата за 1 кв. м. орендованих приміщень становить 90 грн. у т.ч. ПДВ та комунальні послуги;

- строк дії цього Договору до 30.09.13р.

Так, на виконання умов вищезазначеного Договору, 01.06.2013 року позивачем було передано відповідачу для використання під офіс нежитлові приміщення № 518, 518-а, 518-б загальною площею 87,6 кв.м.

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору, відповідач орендну плату за користування орендованими приміщеннями за червень 2013р. у сімі 7 884,00 грн. та липень 2013р. (за період з 1 по 14 липня 2013р.) у сумі 3 560,52 грн. не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 11 444,52 грн., також відповідач не вніс плату за користування електроенергією за липень 2013 року, внаслідок чого також утворилась заборгованість в сумі 177,87 грн.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що щомісяця виписував та передавав представникові відповідача рахунки-фактури для оплати місячної орендної плати, що фіксувалося у спеціальному журналі, копії якого знаходяться в матеріалах справи (а.с.17).

25.06.13р. відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом вих. № 130625/2 (а.с. 18), яким просив перенести терміни орендних платежів за червень 2013 року на липень 2013 року та гарантував оплатити заборгованість по орендній платі за червень і липень 2013 року у період з 5 по 10 липня 2013 року. Як зазначає позивач, своєї згоди на перенесення термінів сплати орендних платежів по Договору позивач відповідачу не надав, а крім того, до моменту подачі позову відповідач своєї обіцянки не виконав.

12.07.13р. до позивача надійшов лист відповідача (а.с.19), згідно якого відповідач просив позивача розірвати Договір з 13.07.13р., у зв'язку зі зміною міста знаходження підприємства. З урахуванням цього листа позивач нарахував суму оренди по Договору за липень 2013 року.

15.07.13р. позивач звернувся до відповідача з листом № 16 (а.с. 20), яким запропонував відповідачу погасити заборгованість з орендної плати та відшкодувати витрати по електроенергії по Договору і передати орендовані приміщення у встановленому порядку на підставі припинення дії Договору. Однак, як зазначає позивач, до цього часу відповідач у встановленому порядку орендовані приміщення не передав, заборгованість не погасив і відповіді на вищезазначений лист не надав.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач заборгованість по Договору визнає в повному обсязі, що підтверджує гарантійний лист відповідача (а.с.18).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків по Договору, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати 3% річних у розмірі 53,52 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 11 444,52 грн., витрати по електроенергії в розмірі 177,87 грн., 3% річних в розмірі 53,52 грн., всього 11 675,91 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов'язань з оплати орендної плати в повному обсязі та ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а саме надав відповідачу в оренду нерухоме майно передбачене Договором, виписував та передавав представникові відповідача рахунки-фактури для оплати місячної орендної плати.

Крім того, господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки відповідач просив позивача надати йому відстрочку для оплати, що підтверджує гарантійний лист з вих. № 130625/2 від 25.06.13р.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 11 444,52 грн. та витрати по відшкодуванню електроенергії в розмірі 177,87 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних в розмірі 53,52 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги від 23.09.13р. у розмірі 800,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Таким чином, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Матвієвським О.В. Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАНД ДЕВЕЛОПМЕНТ" по даній справі у розмірі 800,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, Господарського кодексу України, Законом України "Про адвокатуру", ст.ст. 1, 4, 21, 28, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМК" (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, буд. 8, код ЄДРПОУ 36960741, поточний рахунок № 26007272031100 в АТ "УкрсибБанк" м. Дніпропетровська, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (03124, м. Київ, вул.Миколи Василенка, буд. 7, код ЄДРПОУ 34914379, поточний рахунок № 26007262401719 в ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Києва, МФО 380537) заборгованість по орендній платі в розмірі 11444,52 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок чотири грн. 52 коп.), витрати по відшкодуванню електроенергії в розмірі 177,87 грн. (сто сімдесят сім грн. 87 коп.), 3% річних в розмірі 53,52 грн. (п'ятдесят три грн. 52 коп.), витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 04.10.13р.