Рішення

від 01.10.2013 по справі 915/1496/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 915/1496/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросінтез Юг", вул. Центральна, 21, с. Іллічівка, Братський район, Миколаївська область, 55472

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Миг-Сервис-Агро", вул. Жукова, 38, с. Сухий Єланець, Новоодеський район, Миколаївська область, 56640

про стягнення заборгованості за Договором поставки № 07/01/2012 від 10.01.2012 року в сумі 27 386, 29 грн., в тому числі 25 474, 00 грн. - основної заборгованості, 1 912, 29 грн. - пені

за участю представників сторін:

від позивача Кірюхін Олег Михайлович, довіреність б/н від 05.04.2013 року;

від відповідача Гусєв Микола Михайлович, довіреність б/н від 20.08.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросінтез Юг" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Миг- Сервис-Агро" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 07/01/2012 від 10.01.2012 року в сумі 27 386, 29 грн., в тому числі 25 474, 00 грн. - основної заборгованості, 1 912, 29 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 01.10.2013 року.

В судовому засіданні 01.10.2013 року представник позивача позовні вимоги в частині стягнення пені підтримав, зазначив, що сума основного боргу відповідачем сплачена, а тому просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

10.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросінтез Юг" (далі - Постачальник, позивач) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Миг-Сервис-Агро" (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 07/01/2012 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 25 474, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 254 від 13.12.2012 року.

13.12.2012 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 255 від 13.12.2012 року на суму 25 474, 00 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки оплата за поставлений товар проводиться Покупцем протягом трьох банківських днів з моменту отримання кожної партії товару, якщо інше не передбачено у специфікаціях. Оплата проводиться на підставі виставленого рахунку або накладних шляхом перерахування Покупцем коштів на поточний рахунок Постачальника.

В пункті 4 Специфікації передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар по факту його загрузки, тобто в день отримання товару.

Проте, у встановлений Договором строк відповідачем зазначена сума оплачена не була.

Із посиланням на норми ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та на умови Договору позивач просив суд стягнути з відповідача 1 912, 29 грн. - пені, а в частині стягнення основної суми заборгованості припинити провадження у справі, оскільки станом на день розгляду справи заборгованість за Договором поставки № 07/01/2012 від 10.01.2012 року в сумі 25 474, 00 грн. відповідачем погашена.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2013 року зазначив, що сума основного боргу відповідачем сплачена, заперечив проти стягнення пені.

В поданому суду відзиві на позовну заяву (арк. справи 28) відповідач зазначив, що сума основного боргу відповідачем сплачена, проте відповідач заперечує проти стягнення пені в сумі 1 912, 29 грн., оскільки з метою досудового врегулювання спору відповідач листом № 73 від 20.05.2013 року запропонував позивачу надіслати вимогу-доручення на суму боргу відповідно до ст. 8 ГПК України для списання коштів установою банку, проте позивач своїм правом не скористався, а тому відсутні підстави для стягнення пені. Крім того, відповідачем зазначено, що заборгованість виникла у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

10.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросінтез Юг" (далі - Постачальник, позивач) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Миг- Сервис-Агро" (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 07/01/2012 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах Договору (п. 1.1 Договору) (арк. справи 8).

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, якість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається сторонами при кожній поставці у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору ціна на товар визначається сторонами та вказується в специфікаціях на поставку товару, а також у товарних накладних. Загальна вартість договору визначається сумою, яка підлягає оплаті покупцем за поставлений товар, вказаний у товарних накладних, а також в усіх специфікаціях.

Відповідно до п. 4.3 Договору поставка вважається завершеною з моменту передачі товару Покупцю на складі Постачальника.

Відповідно до п. 4.4 Договору передача товару оформлюється шляхом відмітки про отримання товару на примірнику товарної накладної шляхом здійснення підпису представника Покупця, повноваження якого закріплені у довіреності, оформленій відповідно до діючого законодавства України. Підтвердженням передачі товару є підписана представником Покупця товарна накладна. При передачі товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю належним чином оформлені наступні документи: товарну накладну на товар, податкову накладну.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки оплата за поставлений товар проводиться Покупцем протягом трьох банківських днів з моменту отримання кожної партії товару, якщо інше не передбачено у специфікаціях. Оплата проводиться на підставі виставленого рахунку або накладних шляхом перерахування Покупцем коштів на поточний рахунок Постачальника.

В пункті 4 Специфікації до Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника по факту його завантаження (арк. справи 9). Тобто, сторони погодили, що оплата за поставлений товар проводиться в день отримання товару.

Відповідно до п. 7.1 Договору строк дії Договору - до 31.12.2012 року.

Відповідно до п.7.2 Договору у випадку, якщо жодна з сторін в письмовому виді на заявить про свій намір припинити дію договору за один календарний місяць до припинення строку його дії, договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено наступне.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 25 474, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 254 від 13.12.2012 року, податковою накладною від 13.12.12 року та товарно-транспортною накладною № 090084 від 13.12.12 року (арк. справи 10, 11, 14).

Представник відповідача отримав товар на підставі довіреності № 252 від 13.12.2012 року (арк. справи 12-13).

13.12.2012 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 255 від 13.12.2012 року на суму 25 474, 00 грн. (арк. справи 15).

Факт отримання товару відповідачем не заперечується.

Проте, у встановлений Договором строк відповідачем зазначена сума оплачена не була. Станом на день звернення до суду із позовом заборгованість відповідача за поставлений товар складала 25 474, 00 грн.

06.09.2013 року, тобто після порушення провадження у справі, відповідачем сплачено 25 474, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 24 від 06.09.2013 року (арк. справи 29).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.10.2013 року припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором поставки № 07/01/2012 від 10.01.2012 року в сумі 25 474, 00 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1 912, 29 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасну або неповну оплату партії поставленого товару Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування суми пені в розмірі 1 912, 29 грн. за період з 14.12.2012 року по 14.06.2013 року. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно з урахуванням погодженого сторонами строку оплати, зазначеного в п. 4 Специфікації. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 1 912, 29 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 912, 29 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 120, 09 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 230-232 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Законом України "Про судовий збір", ст. 22, 33, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросінтез Юг" (код 36849134) до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Миг- Сервис-Агро" (код 31909319) в частині стягнення пені за порушення умов договору поставки № 07/01/2012 від 10.01.2012 року в сумі 1 912, 29 грн.

Стягнути з відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Миг- Сервис-Агро", вул. Жукова, 38, с. Сухий Єланець, Новоодеський район, Миколаївська область, 56640 (код 31909319) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросінтез Юг", вул. Центральна, 21, с. Іллічівка, Братський район, Миколаївська область, 55472 (код 36849134):

- 1 912, 29 грн. (одна тисяча дев'ятсот дванадцять грн. 29 коп.) - пені за порушення умов договору поставки № 07/01/2012 від 10.01.2012 року за період з 14.12.2012 року по 14.06.2013 року.

- 120, 09 грн. (сто двадцять грн. 09 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2013 року.

Суддя Е.М. Олейняш