Рішення

від 01.10.2013 по справі 923/1222/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 р. Справа № 923/1222/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Укрбіопостач-Трейд", м.Херсон

про стягнення 915 221 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Гутник В.В. представник за довіреністю від 16.07.2012р.

від відповідача: Мироненко К.Б. представник за довіреністю від 20.09.2013р., Разінкова Т.М. - директор

Товариство з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна компанія» м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Укрбіопостач-Трейд» (відповідач) основного боргу в сумі 826400,00 грн., 6181,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 82640,00 грн. штрафу та судові витрати.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 26.09.2013р. у відповідності до ст..77 ГПК України, оголошувалась перерва до 01.10.2013р., після чого розгляд справи було продовжено.

Заслухавши представників, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

29 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна компанія» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Укрбіопостач-Трейд» (продавець) було укладено Договір №29/07-01 0 та Договір №29/07-02 0 (далі - договори), за умовами яких продавець зобов'язується поставити партію сільськогосподарської продукції: висівки пшеничні гранульовані українського походження врожаю 2013 року (далі - товар), в асортименті, по ціні, кількості та на умовах, узгоджених з покупцем та вказаних у договорах, а покупець зобов'язується купити та здійснити розрахунок партії товару.

Договори підписані сторонами без зауважень, скріплені печаткою. Протягом дії Договорів в них не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначені Договори суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки, правовідносини, які витікають із них, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1. договорів покупець сплачує продавцю 100% вартості товару протягом 3 банківських діб з моменту підписання договору на підставі рахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вищевказаної умови договорів позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 826400,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №3057 від 31.07.2013 р. на суму 165600,00 грн.;

- №4 від 01.08.2013 р. на суму 265000,00 грн.;

- №3065 від 02.08.2013 р. на суму 295000,00 грн.;

- №3075 від 14.08.2013 р. на суму 100800,00 грн.

Відповідно до п.4.2 договорів строк поставки - 15.08.2013 р.

В порушення умов договорів відповідач в обумовлений договорами строк поставку товару не здійснив. Доказів належного виконання умов договорів відповідач суду не надав. Надані в судовому засіданні видаткові накладні: №53 від 12.08.2013р. на суму 33684,10 грн., №54 від 13.08.2013 р. на суму 36680,10 грн., №55 від 14.08.2013р. на суму 34916,10 грн., №56 від 14.08.2013р. на суму 36484,10 грн., №57 від 19.08.2013 р. на суму 36260,10 грн., №58 від 19.08.2013 р. на суму 35476,10 грн., №59 від 20.08.2013р. на суму 32872,09 грн., №60 від 28.08.2013 р. на суму 33432,10 грн. не є належним доказом отримання позивачем товару, оскільки в них відсутні підпис особи, яка отримала товар, та печатка.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 826400,00 грн . є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

П.7.1.2. договорів передбачено, що у випадку порушення продавцем вимог п.1.2, 3.2 договорів, а також коли останнім не виконана частково або у повному обсязі поставка товару у строк згідно п.4.2., - продавець зобов'язаний за першою письмовою вимогою покупця на протязі одного банківського дня з моменту отримання такої вимоги сплатити на розрахунковий рахунок покупця штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару.

Позивачем надано відповідні докази звернення з претензією до відповідача (а.с.22, 23), тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 82640,00 грн. підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6181,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачено умовами договорів, а посилання позивача на ст.ст.1048, 1214 ЦК України є безпідставним.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати відповідно до ст..49 ГПК України розподіляються між позивачем та відповідачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Укрбіопостач-Трейд» (73000, м. Херсон, вул. Ушакова, 2, р/р 26002000168642 в ПАТ «ФКБ Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 37744381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна компанія» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 6а, р/р 26004010030278 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313, код ЄДРПОУ 31628535) 826400,00 грн. боргу, 82640,00 грн. штрафу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 18179,95 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.10.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська