Постанова

від 02.10.2013 по справі 2а/0570/17823/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року справа №2а/0570/17823/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.,

секретарі судового засідання Сульженко А.В.

за участю представника позивача Харченко С.С.,

за участю представника відповідача Дмитрієвої Н.В.,

за участю представника відповідача Домашенко Т.Г.,

за участю представника відповідача Кузема О.Г.,

за участю представника відповідача Гришакової Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління», Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 2а/0570/17823/2012 за позовом Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду частково задоволені позовні вимоги Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000292302 від 26.12.2012 р., № 0000072204 від 26.12.2012 р., № 0000282302 від 26.12.2012 року.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 0000292302 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 29222 грн.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 0000072204, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 825810 грн.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 0000282302, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21432, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 17648 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3784,25 грн.

У задоволенні вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292302 від 26.12.2012 року яким позивачу зменшено сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1882268грн. відмо13213влено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що суд першої інстанції невірно зробив висновок щодо правомірності заниження інших доходів внаслідок не включення до інших доходів суми заборгованості, що не стягнута після спливу строку позовної давності у сумі 1882268,00грн., у тому числі за 2 квартал 2011року у сумі 64627,00грн. перед КП «Міське управління капітального будівництва» за будівництво жилого будинку №136б в МР «Східний-2», за 3 квартал 2011року - 1817641,00грн. перед ТОВ «ТК «Азовпромтранс» за придбання тролейбусів марки ЗіУ - 682Г-016,02.

Так, позивачем 28.08.2007 р. було укладено з Управлінням комунального господарства Маріупольської міської ради Договір про закупівлю № 12/07-Т, відповідно до умов якого Управління комунального господарства Маріупольської міської ради (Головний розпорядник-замовник), КП «МТТУ» (Платник) та ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс»» (Постачальник), домовились про наступне:

Згідно з п.2.3. Договору розрахунок за товар платник мав здійснювати протягом 5 років після поставки товару шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на рахунок постачальника рівними долями (протягом 59 місяців - щомісячно по 34485 грн., а останній місяць - 34450 грн.).

За умовами договору, право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання щодо оплати товару виникає у Постачальника (ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс»») у майбутньому, а саме: через 3 дні після того, як головний розпорядник - замовник отримає на свій реєстраційний рахунок бюджетне призначення на фінансування закупівлі, бо у даному випадку має місце затримка бюджетного фінансування, яка передбачена умовами договору.

Також не має підстав у податкового органу вважати, що сплинув строк позовної давності і по додатковій угоді № 2 до договору пайової участі 07.10.1994року б/н, укладеного з КП «Міське управління капітального будівництва» 10.10.2006року щодо будівництва жилого будинку №136б в МР «Східний-2».

Так, судом не було враховано п.8 вказаної угоди, у якому передбачено що угода діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. До наступного часу сторони в повному обсязі свої зобов'язання не виконали.

Крім того, позивачем було здійснено частково сплату у грудні 2007року та 2009році. 07.12.2012року у відповіді на претензію позивач визнав факт наявності заборгованості та погодився сплатити борг у строк, який раніше вказувало у проханні про відстрочку сплати боргу.

Вважали, що відповідно до вимог ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Просили постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та задовольнити вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292302 від 26.12.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги податкового органу просила залишити без задоволення.

Також з рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що КП «МТТУ» за період з 01.04.2011року по 30.09.2012року мало взаємовідносини з ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) (постачальники ТМЦ ).

Маріупольською ОДПІ Донецької області отримана інформація: від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси по підприємству ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626); від Жовтневої МДПІ м.Маріуполя Донецької області ДПС по підприємству ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), лист від 08.08.2012 за вих. № 20759 /7/22-5; від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська по підприємству ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500) лист від 18.09.2012р. за вих. №16644/7/22-618 ; від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ по підприємству ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) лист від 12.09.2012р. № 16232 /7/22-5, згідно яких встановлено, що вказані підприємства порушили ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СПД при придбанні та продажу товарів. ТМЦ по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у контрагентів позивача - ТОВ «Константа Д», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ та податком на прибуток підприємств за операціями з продажу продукції підприємствам-покупцям.

Перевіркою зазначених суб'єктів господарювання встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у продавців та постачальників за відповідні податкові періоди в розумінні норм ст. 134-135, 138 та 85 ПК України.

Таким чином, з аналізу норм ст. 134-135, 138 та 85 ПК України вбачається, що у КП «МТТУ» відсутнє право на формування витрат за операціями з підприємствами постачальниками - ТОВ «Константа Д», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з вказаними постачальниками.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення встановленого порядку обліку готівки (податкове повідомлення-рішення № 00000722042 від 26.12.2012 р.) відповідач зазначив, що підприємство здійснює послуги з платного перевезення населення м.Маріуполя електротранспортом (трамвай та тролейбус) та автобусами, та реалізацію проїзних квитків.

Документальною перевіркою встановлено, несвоєчасне оприбуткування готівки до каси підприємства за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська,92, а саме: згідно наданих до перевірки табелів обліку робочого часу касирів каси підприємства та касирів депо № 2, 3, відомостей виручки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за рулонні квитки підприємства здійснювалась приймання готівки касирами депо № 2,3 та видача готівки до каси позивача, яка не відображена в касовій книзі підприємства по її фактичним надходженням у день одержання готівкових коштів ( копії вищенаведених документів надаються).

Перевіркою повноти та своєчасності оприбутковування готівки в касі позивача було встановлено порушення з боку підприємства приписів п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення № 637), в частині не здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Проведеною перевіркою підприємства-позивача встановлено порушення з боку зазначеної юридичної особи вимог п. 2.6. зазначеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке виразилось в не здійсненні обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість (податкове повідомлення-рішення № 0000282302 від 26.12.2012 р.) відповідач зазначив, що підприємством згідно листів Маріупольськї міської ради управління міського майна про надання дозволу на списання основних засобів (трамвайні вагони), які згідно технічним висновкам не придатні до експлуатації, та згідно наказу підприємства та актів на списання до брухту рухомого складу були ліквідовані трамваї та тролейбусі.

Але, відповідно до приписів п. 189.9. ст. 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Таким чином, право на не нарахування ПДВ у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку, платник податку отримує тільки у тому разі, коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Внаслідок зазначеного порушення, позивачем було безпідставно занижено податок на додану вартість в розмірі 17648,00 грн.

Просили скасувати постанову суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу КП «МТТУ» залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» є юридичною особою, зареєстроване 30.06.1993року Комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 30708792, перебуває на податковому обліку з 07.07.1993року.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 09.09.2003року.

Встановлено, що податковим органом з 12.11.2012року по 07.12.2012року було проведено виїзну планову документальну перевірку Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011року по 30.09.2012року. За результатами перевірки складений акт від 14.12.2012 року за № 603/22-2/05393725, відповідно до висновків якого, зокрема, встановлені наступні порушення:

п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.8 ст.138, п.п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1911490грн.;

п.п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 17648,00грн., в тому числі за травень 2011року у сумі 2515грн., за вересень 2011року у сумі 1691грн., за квітень 2012року у сумі 7558грн., за червень 2012року у сумі 5884грн.;

п.4 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010року за №1233, в результаті чого підприємством завищена сума податкової пільги з податку на прибуток за 1 квартал 2012року на суму 398695грн., півріччя 2012року на суму 99673грн.;

п.2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004року за №637 в частині не здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів на суму 165162,00грн.

За результатами висновків акта перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000292302 від 26.12.2012р., яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1911490грн.;

№ 0000072204 від 26.12.2012р., яким до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових ) санкцій в розмірі 825810грн.;

№ 0000282302 від 26.12.2012 року., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 21432,25грн., в тому числі за основним платежем - 17648грн., за штрафними санкціями - 3784,25грн.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альфа Інвест Плюс» було укладено договір №0410/1 від 10.04.12року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Альфа Інвест Плюс») зобов'язується у 2012році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 489,6грн. у тому числі ПДВ 81,60грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів, інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - заготовка пружинна стальна у кількості 20од.

Між позивачем та ТОВ «Альфа Інвест Плюс» було укладено договір №0409/1 від 09.04.12року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Альфа Інвест Плюс») зобов'язується у 2012році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 4353,6грн., у тому числі ПДВ 725,6грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - опора кована, вкладиш штампований, опора кована, сухар сошки штампований.

Між позивачем та ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» було укладено договір №0805/1 від 05.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД») зобов'язується у 2012році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 10003,5грн., у тому числі ПДВ 1667,25грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів.

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - діелектрик МЛ-92.

Між позивачем та ТОВ «Константа Д» було укладено договір №1 від 13.05.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Константа Д») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 8400,0грн у тому числі ПДВ 1400,0грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - трансформатор.

Між позивачем та ТОВ «Константа Д» було укладено договір №2 від 13.05.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Константа Д») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 3760,0грн., у тому числі ПДВ 626,67грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені: права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - муфта СТП 10 70/120.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №52 від 15.08.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 112,80грн у тому числі ПДВ 18,8грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - муфта 1/2сталь, перехід 1/2нн.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №33 від 18.07.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 317,64грн., у тому числі ПДВ 52,94грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - різьблення, перехідник.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №38 від 25.07.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 385,92грн., у тому числі ПДВ 64,32грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - вентиль металевий ВН Ѕ.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №37 від 25.07.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 1880,59грн., у тому числі ПДВ 313,43грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №39 від 28.07.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 394,46грн у тому числі ПДВ 65,74грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили та вирішення спорів інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - перехід, трійник, коліно, труба.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №41 від 01.08.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 43,56грн у тому числі ПДВ 7,26грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №43 від 01.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 162,0грн., у тому числі ПДВ 27грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - фільтр, клапан.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №44 від 01.08.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 270,0грн., у тому числі ПДВ 45,0грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені: права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - водомів Апатор.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №45 від 04.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 241,20грн., у тому числі ПДВ 40,2грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - вентиль металевий.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №46 від 04.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 724,25грн., у тому числі ПДВ 120,71грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - труба, муфта перехідник, коліно.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №49 від 15.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 112,5грн., у тому числі ПДВ 22,5грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - водомір.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №50 від 15.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 384,24грн., у тому числі ПДВ 64,04грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - труба, муфта, коліно, перехідник.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №53 від 19.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 96,48грн., у тому числі ПДВ 16,08грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - вентиль металевий.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №54 від 19.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 163,18грн., у тому числі ПДВ 27,20грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - труба, муфта, перехідник.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №55 від 19.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 284,4грн., у тому числі ПДВ 47,40грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається -муфта.

Вищенаведені Договори та Специфікації до них значаться підписаними від імені сторін та скріплені печатками підприємств.

Досліджені видаткові накладні, за якими підприємства - постачальники: ТОВ «КонстантаД», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» надають, а КП «Маріупольське ТТУ» приймає ТМЦ в рамках укладених договорів та прибуткові ордери, відповідно, до яких отримані від постачальників ТМЦ оприбутковуються КП «Маріупольське ТТУ» на склад підприємства (т1, а.с.183-205).

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі.

Так, позивачем було сплачено вартість придбаних ТМЦ у ТОВ «Бінко» на підставі платіжних доручень від 05.08.2011року за №2296 на суму 270,00грн., від 08.08.2011року за №2312 на суму 162,00грн., від 08.08.2011року за №2310 на суму 43,56грн., від 09.08.2011року за №2330 на суму 724,00грн., від 09.08.2011року за №2329 на суму 241,20грн., від 02.08.2011року за №2272 на суму 394,46грн., від 02.08.2011року за №2271 на суму 1880,59грн., від 02.08.2011року за №2269 на суму 385,92грн., від 30.08.2011року за №2520 на суму 135,00грн., від 30.08.2011року за №2517 на суму 284,40грн., від 30.08.2011року за №2518 на суму 112,80грн., від 30.08.2011року за №2523 на суму 163,18грн., від 30.08.2011року за №2524 на суму 96,48грн., від 30.08.2011року за №2519 на суму 384,24грн.

Вартість придбаних позивачем ТМЦ у ТОВ «Константа-Д» була сплачена платіжними дорученнями від 26.05.2011року за №1431 на суму 3760,00грн., від 30.06.2011року за №1904 на суму 8400,00грн.

Вартість придбаних позивачем ТМЦ у ТОВ «Пром Альянс ЛТД» була сплачена платіжним дорученням від 12.08.2011року за №2392 на суму 10003,50грн.

Вартість придбаних позивачем ТМЦ у ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» була сплачена платіжним дорученням від 11.04.2012року за №1454 на суму 4353,60грн.

Таким чином, позивачем доведена реальність придбання у ТОВ «КонстантаД», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» ТМЦ за вищезазначеними договорами.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання відповідача щодо нікчемності зазначених договорів на підставі наступного:

відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Так, згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.2, п.138.4, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Так, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п.138.8.1 п.138 ст.138 Податкового кодексу України).

Згідно п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Відповідно до наведених норм податкового законодавства випливає, що платник податку має право на формування валових витрат від придбання товарів, (робот, послуг) якщо:

- вказані товари (послуги) придбані для цілей ведення господарської діяльності;

- наявні відповідні первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку вказаних витрат та регістри бухгалтерського обліку, (показники яких формуються на підстваві первинних документів).

При цьому, витрати що формують собівартість реалізованих товарів (робот, послуг) визнаються у тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п138.4 ст.138 Податкового кодексу України).

Також, як вже було зазначено раніше, згідно п. 138.2 ПКУ витрати, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковий кодекс України (п.139.1) не містить правових норм, відповідно до яких випливало б, що у випадках неможливості проведення зустрічних звірок з підприємствами-контрагентами платника податку або встановлення незначного розміру матеріальних економічних та інших ресурсів (з урахуванням вказаних обставин в акті перевірки ДПІ визначені порушення податкового законодавства) господарські операції з такими постачальниками визнаються нікчемними (безтоварними) та не можуть бути враховані у складі валових витрат такого платника податку у відповідних податкових періодах.

Також згідно 140.5. Податкового кодексу «Встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється».

Ухвалою суду від 23 січня 2013 р. по справі було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1. чи підтверджуються первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) факт отримання товарів від ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року;

2. чи підтверджуються первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) факт використання в господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року;

3. чи підтверджується первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в сумі 165162 грн.;

4. чи підтверджується первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) порушення п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 21432,25 грн.

Згідно висновку судової економічної експертизи від 29.03.2013року експертом підтверджено, що КП «Маріупольське ТТУ» придбані у ТОВ «Бінко», ТОВ «Константа Д», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» товари оприбутковані та у подальшому використанні у господарській діяльності, а саме на виробництво та загальновиробничі потреби.

Експерт зазначив, що первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) підтвердженні факти отримання товарів від ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. та їх подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Також суд першої інстанції вважав доводи відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) з підстав, викладених в актах зустрічних перевірок контрагентів позивача помилковими, оскільки виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Крім того, з метою встановлення реальності угод, укладених між позивачем та ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) були допитані в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, які повідомлені згідно з.2 п.8 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, про що свідчать їх особисті підписи на розписках.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив факт придбання позивачем в серпні 2011 року у ТОВ «Пром Альянс ЛТД» діалектика, який постачався в бочках транспортом продавця та в квітні 2012 року опор у «Пром Альянс ЛТД», які доставлялись до центрального складу.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив факт придбання позивачем в серпні 2011 року у ТОВ «Бінко» пластикових труб, які використовувались при ремонті душових кабін. Зазначив, що вказаний товар особисто отримував в приміщенні магазина, який належав ТОВ «Бінко».

Свідок ОСОБА_12 підтвердив факт придбання пластикових труб у ТОВ «Бінко».

Зазначив, що отримував товар власноруч в приміщенні ТОВ «Бінко», яке розташовано на 1 поверсі п'ятиповерхового будинку.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що перебуваючи на посаді кладовщика депо №3 на підставі вимог за підписом майстера депо №3 видавала товар - пластикові труби, необхідні для ремонту душових кабін.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив факт придбання пластикових труб у ТОВ «Бінко». Зазначив, що вказаний товар особисто отримував в приміщенні магазина, який належав ТОВ «Бінко».

Свідок ОСОБА_14 підтвердив факт придбання позивачем 2 трансформаторів та муфти у ТОВ «Константа Д». Зазначив, що виступав технічним експертом при отримання вказаного товару, який доставлявся транспортом продавця, а саме легковим автомобілем. Приблизна вага кожного трансформатора - 30 кг.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про безпідставність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000292302 від 26.12.2012р., яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 29222,00грн.

Стосовно правомірності порушення позивачем п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р №637 в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в сумі 165162грн. суд першої інстанції зазначив наступне:

встановлено, що відповідач здійснює послуги з платного перевезення населення м. Маріуполя електротранспортом (трамвай та тролейбус) та автобусами, та реалізацію проїзних квитків.

Підприємство має три депо, на які зареєстровані книги обліку розрахункових операцій для рухомого транспорту підприємств електротранспорту (далі - КОРО) за адресами:

- депо № 2 - м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 32;

- депо № 3 - м. Маріуполь, просп. Ілліча, 155;

- депо № 4 - м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи,55.

Згідно даних Книг обліку розрахункових операцій вищезазначених депо готівкова виручка від надання послуг з перевезення пасажирів щоденно надходила від кондукторів електротранспорту та водіїв автобусів до касирів депо № 2, 3, 4 (квитково-облікові аркуши книги обліку розрахункових операцій на кожен маршрут).

На підставі квитково-облікових аркушів книги обліку розрахункових операцій касирами депо № 2,3,4 складались добові відомості обліку готівки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за реалізовані рулонні білети. В подальшому готівкова виручка касирами депо згідно добових відомостей обліку готівки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за рулоні білети передавалась щоденно до каси підприємства касирам підприємства, у тому числі у вихідні та святкові дні.

Згідно «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000р. №1336 визначений перелік окремих форм та умов проведення діяльності, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, у тому числі: «10.Продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах, а також продаж у кіосках телефонних карток, що застосовуються у таксофонних мережах».

Відповідач це підприємство, що надає послуги перевезення в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті та проводить розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Встановлено, що позивачем було укладено договір з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» на інкасацію коштів № 215/16-183 від 31.07.2007 р., за умовами якого було встановлено, що банк власними силами і засобами в погоджені дні і години (додаток № 1 до вищезазначеного договору) проводить збирання грошової виручки і доставляє її в касу банку.

Так, інкасація готівкових коштів за реалізовані рулонні білети пасажирам, яки користувались послугами по перевезенню в міському електротранспорті проводилась за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 92, згідно інкасаторських сумок за № 196-198 та 355-363 - час інкасації - об 11 год. 30 хв. по будніх днях, та о 17 год. 30 хв. - у святкові дні (за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 92, тобто, за юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням каси підприємства).

Згідно супровідних відомостей інкасаторів банку до сумок з грошовою виручкою касирами підприємства проводилась видача готівки щоденно із каси відповідача до установи банку, у тому числі у вихідні та святкові дні.

У зв'язку з чим, здійснення обліку готівки у вихідні дні в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів було здійснено відповідачем у перший робочий день підприємства, що податковим органом вважалось порушенням п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р.

Згідно п.1.2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.2.6. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Проте, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як вже зазначалось раніше, відповідач проводить розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок.

Встановлено та не заперечується сторонами по справі факт зазначення у книзі обліку розрахункових операцій готівкових коштів у день їх надходжень та у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі даних розрахункових книжок.

Відповідно до п.4.3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Так, з урахуванням приписів п.4.3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 допускається неодночасне (у різні дні) відображення касових готівкових операцій відокремленим підрозділом у РРО (РК) та КОРО та бухгалтерією головного підприємства у касовій книзі, у випадку, якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги.

Аналогічної думки дотримується й експерт, який у висновку №2а/0570/17823/2012 від 29.03.13року зазначив, що наданими для дослідження документами висновки акта перевірки Маріупольської ОДПІ щодо порушення КП «Маріупольське ТТУ» п2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 який не регулює порядок оприбуткування готівкових коштів у випадку якщо у бухгалтерії та касира підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів різні графіки роботи, не підтверджуються.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, апеляційної інстанції вважає, що прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000072204 від 26.12.2012р., яким до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових ) санкцій в розмірі 825810грн. є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо порушення позивачем п.189.9ст.189 ПКУ Податкового кодексу України, що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 21432,25грн. суд першої інстанції зазначив наступне:

актом перевірки позивача встановлено, що в порушення п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України підприємством не нараховані податкові зобов'язання по операціям при ліквідації за самостійним рішенням платника податку основних виробничих засобів, так як не було надано органі державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у іншій спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням

Відповідно до п.189.9.Податкового кодексу України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Проте, відповідно до п.189.10. Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд першої, апеляційної інстанції зазначає, що у випадках, якщо ліквідація основних засобів відбувається у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку; коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів; або якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника - на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ.

Так, Листами Маріупольської міської ради управління міського майна, позивачу було надано дозвіл на ліквідацію основних засобів підприємства, а Наказами Маріупольської міської ради надано дозвіл на списання основних засобів з балансу (т.1, а.с.240-248, т.2, а.с.1-4).

Листом від 10.05.11року за №08-4/1135 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №157 від 20.05.11р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 3 одиниці основних засобів (трамвайні вагони №530,557,951), які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Листом від 18.08.11року за №06-4/2130 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №303 від 12.09.2011р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 3 одиниці основних засобів (тролейбусні машини 1601, 1602,1807), які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Листом від 12.04.2012р. за №06-4/1089 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №130 від 12.04.2012р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 11 одиниць основних засобів (трамвайні вагони №960, 964, 569, 559,605, тролейбусні машини №1462, 1474,1609,1615,1616,1806), які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Листом від 21.05.2012року за №1-02/827 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №190 від 05.06.2012р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 9 одиниць основних засобів (тролейбусні машини, трамвайні вагони) які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Також досліджені Акти на списання в лом рухомого складу позивача, підписані посадовими особами підприємства та погоджені ГП «Київська державна регіональна технічна інспекція ГЕТ»(т.1, а.с.240-248, т.2, а.с.1-4).

Згідно висновку судової економічної експертизи №2а/0570/17823/2012 від 29.03.13року експертом досліджені завірені копії прибуткових ордерів, за якими позивачем оприбутковувався металобрухт, вузли та агрегати, інші ТМЦ на баланс підприємства, акти-переліки основних вузлів по питанню придатності вузлів до подальшої експлуатації та списанню в лом, акти на оприбуткування деталей та вузлів на склад, дефектні акти, Відомості надходження матеріалів за 2011-2012р., при вивченні яких ним було зроблено висновок, що в процесі ліквідації у 2011-2012рр. підприємством основних засобів (тролейбусів, трамвайних вагонів), позивачем отримані ТМЦ, а саме: лом кольорових та чорних металів, двигуни, задні та передні мости, інші ТМЦ.

Отримані в результаті ліквідації транспортних засобів ТМЦ значаться оприбуткованими на балансі КП «Маріупольське ТТУ», на рахунках бухгалтерського обліку 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали».

Отже, наведені документи свідчать про те, що внаслідок ліквідації необоротних активів, підприємством отримані комплектувальні вироби, складові частини, компоненти, та інші ТМЦ, які оприбутковані на матеріальних рахунках, як такі, що призначені у подальшому для використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, досліджені операції з ліквідації вказаних необоротних активів, згідно п.189.10 ст.189 Податкового кодексу України не розглядаються для цілей оподаткування як постачання основних виробничих або невиробничих засобів, та не підлягають включенню до об'єкту оподаткування.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності та необґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000282302 від 26.12.2012 року., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 21432,25грн., в тому числі за основним платежем - 17648грн., за штрафними санкціями - 3784,25грн. з чим погоджується колегія суддів.

Крім того, перевіркою підприємства було встановлено, що позивачем в порушення п.п. 14.1.11, п.п.14.1.257 ст. 14 та п.п.135.5.4. ст.135 Податкового кодексу України було занижено інші доходи внаслідок не включення до їх складу суми заборгованості, не стягнутої після закінчення строку позовної давності у загальному розмірі 1 882 268,00 грн.

Зазначена заборгованість рахується за Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» (в сумі 64627,00 грн.) за будівництво жилого будинку за № 13б в мікрорайоні «Східний-2» у м. Маріуполі, та за відносинами ТОВ «ТК «Азовпромтранс» (розмір заборгованості - 1817641,00 грн.) за придбані тролейбуси.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства, сума заборгованості позивача перед Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», яка не стягнута після закінчення встановленого законом строку позовної давності, у розмірі 64 627грн., відображена в журналі-ордері № 6 по Кт рахунку 63 (розрахунок з постачальниками та підрядниками).

Встановлено, що додатковою угодою №2, укладеною з КП «Міське управління капітального будівництва» 10.10.2006року щодо будівництва жилого будинку №136б в МР «Східний-2» сторони внесли зміни до договору пайової участі від 07.10.1994року б/н.

Так, п.8 вказаної угоди зазначено, що вона діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п.3.2 Договору позивач зобов'язаний по закінченню будівництва та підписання акта державної комісії протягом трьох банківських днів погасити заборгованість за договором в розмірі 132227грн.

Згідно акта звірки від 08.12.1998року сторони зазначили про наявність заборгованості Замовника (позивач) по договору у сумі 132227грн. та відповідачем з метою виконання умов додаткової угоди було здійснено частково сплату у грудні 2007року та 2009році., а в 2010році позивачем було направлено на адресу КП «Міське управління капітального будівництва» прохання про відстрочку сплати заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що остання сплата по договору була здійснена у грудні 2009 року тому податковий орган помилково зменшив суму від'ємного значення за перевіряємий період до грудня 2012 року.

Крім того, 06.12.2012року за №06-88/2-07 КП «Міське управління капітального будівництва» звернулось до позивача з претензією, в якій вимагало сплатити суму заборгованості.

07.12.2012року позивачем надано відповідь на претензію, якою він визнав факт наявності заборгованості та погодився сплатити борг у строк, який раніше вказувало у проханні про відстрочку сплати боргу.

Відповідно до вимог ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Колегія суддів вважає, що визнання факту наявності заборгованості є підставою для преривання перебігу позовної давності.

При таких обставинах висновок суду першої інстанції що за даним договором строк позовної давності розпочався від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, тобто по закінченню будівництва та підписання акта державної комісії протягом трьох банківських днів (п.3.2 Договору) при наявності факту визнання заборгованості, є помилковим.

28.08.2007р. позивачем було укладено Договір про закупівлю № 12/07-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого Управління комунального господарства Маріупольської міської ради (Головний розпорядник-замовник) перераховує грошові кошти на закупівлю товару на рахунок позивача (Платник), а позивач сплачує за рахунок перерахованих Головним розпорядником-замовником бюджетних засобів або з власних коштів вартість товару, а ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс»» (Постачальник) за підсумком відкритих торгів, проводить постачання та передає у власність позивача пасажирські тролейбуси, що були в експлуатації у кількості 5 одиниць.

Згідно з п. 2.2 Договору загальна сума договору складала 2069065грн., (у тому числі ПДВ).

Згідно з п. 2.3. Договору розрахунок за товар платник мав здійснювати протягом 5 років після поставки товару шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на рахунок постачальника рівними долями (протягом 59 місяців - щомісячно по 34485 грн., а останній місяць - 34450 грн.).

У разі затримання бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання Управлінням комунального господарства Маріупольської міської ради бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до з п. 7.3. Договору у випадку несвоєчасного перерахування позивачем коштів, він мав сплатити ТОВ «ТК «Азовпромтранс» пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої на момент нарахування пені, від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно із специфікацією № 1 від 28.08.2007р. за даним Договором, позивачем були отримані тролейбуси (номери: ГОМ-60008563/0001, ГОМ-60008562/0002, ГОМ-60008554/0003 ГОМ-60008560/0004 та ГОМ - 60008584/0005).

Відповідно до акта прийому-передачі від 01.10.2007року позивачем було отримано 5 одиниць пасажирських тролейбусів, що були передбачені специфікацією № 1 від 28.08.2007р.

Згідно п.2.3. договору строк до якого позивач повинен сплатити кошти за отримані тролейбуси становить 28.08.2012р.

Відповідно цього строк позовної давності по зазначеному договору спливає 28.08.2015 року.

При таких обставинах висновок суду першої інстанції про порушення позивачем приписів п.п.14.1.11 ст. 14 та п.п. 135.5.4. ст. 135 ПК України є помилковим.

Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про наявність порушення позивачем приписів п.п.14.1.11 ст. 14 та п.п. 135.5.4. ст. 135 ПК України є помилковим.

При таких обставинах апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції необхідно частково скасувати та вимоги Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» підлягають задоволенню в повному обсязі. Апеляційна скарга Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області необхідно залишити без задоволення.

Повний текст постанови складений 02 жовтня 2013 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 2а/0570/17823/2012 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 2а/0570/17823/2012 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 2а/0570/17823/2012 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, скасувати та в цій частині позовні вимоги задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000292302 від 26.12.2012 року яким Комунальному підприємству «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 1882268грн.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі № 2а/0570/17823/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді: В.А.Шальєва

І.В.Компанієць