Ухвала

від 26.09.2013 по справі 822/2062/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2062/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Науково-виробничого об'єднання "Янтарна Нива" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області до Науково-виробничого об'єднання "Янтарна Нива" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до науково-виробничого об'єднання "Янтарна Нива" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, в сумі 6987 грн. 61 коп.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 31.05.2013 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зауважив про пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду передбачених ст.99 КАС України, оскільки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 не відноситься до обов'язкових платежів, а відтак не може вважатись недоїмкою та не може підпадати під дію положення про незастосування строків давності.

Сторони в судове засідання не з'явились хоча про дату, час та місце розгляду справи буди повідомлені належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог Пенсійного фонду, а відтак наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, апелянт - науково-виробниче об'єднання "Янтарна Нива", код ЄДРПОУ 23846573, зареєстроване 14.08.2008 року Чемеровецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, являється юридичною особою і включене до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) є платниками збору - фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від зазначеного об'єкту оподаткування.

Згідно з п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (Інструкція 21-1) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції 21-1 визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівнику апелянта, відповідно до поданих у встановленому законом порядку необхідних документів, призначено пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Водночас, як з'ясовано судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, станом на момент звернення до суду апелянт має заборгованість перед Пенсійного фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 6987 грн. 61 коп., що підтверджується розрахунками суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, розрахунком суми позову, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виплачені управлінням Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 6987,61 грн. підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією №21-1.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта щодо пропущення строків звернення до суду, оскільки по аналогії з п.15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Науково-виробничого об'єднання "Янтарна Нива", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.