Постанова

від 03.10.2013 по справі 805/10761/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р. Справа №805/10761/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 46 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Слупського Є.В.,

відповідача - Кир’язієва С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010391502 від 16 липня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» (далі - позивач, ТОВ «Кронасплит») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010391502 від 16 липня 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 141/15-02/32885598 від 15 липня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0010391502 від 16 липня 2013 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 477,40 грн. за порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме за прострочення на 37 календарних днів граничного терміну сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013 року у розмірі 2 387,00 грн.

З наведеним податковим повідомленням-рішенням позивач не згоден, оскільки позивачем вчасно сплачено авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року, згідно платіжного доручення № 29 від 19 лютого 2013 року, яким перераховано на рахунок № 31118009700006 відкритий в Управлінні ДКСУ у Київському районі м. Донецька Донецької області податок на прибуток у розмірі 2 387,00 грн., при цьому зазначивши в призначенні платежу «101;32885598;01 податок на прибуток за лютий 2013 року без ПДВ», однак, відповідач вважає, що сплата авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинна сплачуватися на рахунок № 31115165700006.

Позивач вважає, що податковий орган безпідставно застосував спірним податковим повідомленням рішенням до нього штрафні санкції, оскільки, по-перше, авансові внески з податку на прибуток підприємств в січні-лютому 2013 року не були узгодженими податковими зобов'язаннями, по-друге, відповідач повинен був зарахувати переплату в сумі 2 387,00 грн., що була наявна на особовому рахунку позивача з податку на прибуток в рахунок погашення заборгованості з авансових внесків з цього ж податку, що було зроблено відповідачем у січні 2013 року.

На підставі викладеного, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010391502 від 16 липня 2013 року (арк. справи 3-6).

Представник позивача через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення (арк. справи 87-89), які у судовому засіданні разом із позовними вимогами викладеними у позовній заяві підтримав. Просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, про що надав письмові заперечення № 213/9/05-64-10 від 12 серпня 2013 року (арк. справи 45), в яких зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що камеральною перевіркою податкової звітності позивача з податку на прибуток встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток більше ніж 30 календарних днів, у зв'язку із чим правомірно застосовано штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Податковий орган мав право перерахувати помилково сплачені кошти на необхідний рахунок лише на підставі відповідної заяви платника податків, однак така заява від позивача до податкового органу не надходила. На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» зареєстроване як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за номером 32885598 (арк. справи 21). На податковий облік в органах державної податкової служби взято 09 березня 2004 року за № 9427, на час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, що підтверджується довідкою № 9247/10/18-214 від 22 січня 2013 року (арк. справи 23).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні КАС України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

15 липня 2013 року на підставі пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Кронасплит» з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 15 липня 2013 року № 141/15-02/32885598 (арк. справи 24-25).

За змістом наведеного акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що виразилося у простроченні на 37 календарних днів граничного терміну сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013 року у розмірі 2 387,00 грн.

На підставі акту перевірки та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області прийняте податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року № 0010391502, яким за затримку на 37 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2 387,00 грн. застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 477, 40 грн. (арк. справи 16).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, 23 липня 2013 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010391502 від 16 липня 2013 року.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірними обставинами у справі є обґрунтованість висновків відповідача в акті перевірки про затримку сплати на 37 календарних днів граничного терміну авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013 року у розмірі 2 387,00 грн. та, як наслідок, правомірність винесення спірного податкового-повідомлення рішення, яким також застосовані штрафні санкції до позивача. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до вимог пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведеного доводить, що платник податків зобов`язаний у визначений строк сплачувати податки та збори, за прострочення сплати встановлена певна відповідальність, у тому числі і авансових внесків з податку на прибуток підприємств, що прямо визначено наведеною нормою. Крім цього, у рахунок сплати податків також можуть бути зараховані суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів, а саме: без заяви платника - за рахунок надміру сплачених сум такого платежу; за заявою - за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів до відповідних бюджетів.

Згідно Змін до бюджетної класифікації, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17 січня 2013 року № 19 класифікацію доходів бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію» було доповнено, зокрема, позицією - 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що згідно картки особового рахунку позивача (платіж 11021000 податок на прибуток приватних підприємств) 19 лютого 2013 року на підставі платіжного доручення № 29 зарахована сума 2 387 грн. (арк. справи 46-47).

Згідно картки особового рахунку позивача (платіж 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) 20 лютого 2013 року збільшена недоїмка на підставі декларації № 9069866018 від 08 листопада 2012 року на суму 2 387,00 грн., 28 березня 2013 року вказана недоїмка погашена згідно платіжного доручення № 34 від 28 березня 2013 року (арк. справи 48-50).

З наведеного вбачається, що 19 лютого 2013 року позивачем платіжним дорученням № 29 (арк. справи 8) здійснений платіж за кодом бюджетної класифікації - 11021000 податок на прибуток приватних підприємств у сумі 2 387,00 грн., замість здійснення вірного платежу за кодом бюджетної класифікації - 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, тобто був здійснений не вірний платіж.

Позивачем на підставі пункту 87.1 статті 87 ПК України заява про зарахування вказаного платежу у рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток до податкового органу не надавалась, а означена заборгованість погашена за рахунок іншого платежу, зокрема згідно платіжного доручення № 34 від 28 березня 2013 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач повинен був зарахувати переплату з податку на прибуток у рахунок сплати авансових внесків без його відповідної заяви, оскільки авансові внески з податку на прибуток та податок на прибуток це різні платежі у розумінні пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, оскільки, як вказувалось судом вище для сплати авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток встановлені різні бюджетної класифікації. Водночас, аналіз наведеної норми доводить, що без заяви у рахунок сплати грошових зобов'язань з відповідного платежу може бути здійснено зарахування за рахунок надміру сплачених сум саме такого ж платежу.

Отже, означені вище платежі, згідно вимог діючого законодавства, є різними, відповідно зарахування одного платежу у рахунок сплати іншого платежу без відповідної заяви позивача не передбачено. Таке зарахування можливо лише за наявності заяви, яку позивач до податкового органу не подав.

Таким чином, фактична сплата позивачем авансових внесків з податку на прибуток відбулась лише 28 березня 2013 року, тобто поза межами граничного терміну їх сплати, тому відповідачем правомірно до позивача застосовані штрафні санкції.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що відповідач довів правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010391502 від 16 липня 2013 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 КАС України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010391502 від 16 липня 2013 року, - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 жовтня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 04 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.