Справа № 357/12127/13-ц
2/357/3807/13
Категорія 50
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Подрєзова Г. О. ,
при секретарі - Александрова А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Політранстур», 3-я особа ОСОБА_2 про розірвання трудового договору;
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Політранстур», 3-я особа ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, мотивуючи тим, що вона та 3-я особа по справі є співзасновниками Приватного підприємства «Політранстур» , зареєстрованого 17.12.2008р. За рішенням засновників підприємства від 05.12.2008р. та згідно з наказом №1 від 30.12.2008р. її було призначено на посаду директора даного підприємства. 22.07.2013р. вона подала заяву та ініціювала скликання загальних зборів засновників на 22.08.2013р. о 10-00год., з питання звільнення її з роботи з посади директора підприємства за власним бажанням. Крім цього вручила другому засновнику підприємства заяву про звільнення з роботи та нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу засновників цього підприємства. Посилаючись на напруженість у відносинах з другим засновником підприємства та на те, що повне оголошення вищезазначених заяв та їх вручення 3-й особі, як другому засновнику підприємства, відбулося в кабінеті старшого слідчого відділення 2-го МВМ Білоцерківського МВ ( з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 під час одночасного допиту 22.07.2013р. в ході кримінального провадження, а тому вважає, що про скликання загальних зборів 22.08.2013р. 3-я особа була повідомлена належним чином.
Але, не зважаючи на це на збори 22.08.2013р. вона не з»явилася, що позбавило відповідача - приватне підприємство «Політранстур» можливості розглянути заяву про звільнення з одного з засновників підприємства з роботи - з посади директора. А тому вимушена звертатися до суду з вказаним позовом, який просила задовольнити.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_4 підприємство «Політранстур» в особі директора ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнало в повному обсязі.
3-я особа ОСОБА_2 в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог заперечувала, пояснила, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співзасновниками Приватного підприємства «Політранстур», статут якого зареєстровано в 2008р. Частки співзасновників підприємства рівні та становлять 50% у ОСОБА_1, 50% -ОСОБА_2
Спору між позивачем та відповідачем не існує, оскільки позивачка поєднує в одній особі як особу позивача, так і директора підприємства. Фактично позивачка має намір зруйнувати підприємство, порушити її права як співзасновника підприємства та між співзасновниками існує спір щодо ведення підприємницької діяльності.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача в особі директора підприємства «Політранстур», 3-ї особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є співзасновником Приватного підприємства «Політранстур» , статут якого затверджений зборами засновників 05.12.2008р. та зареєстрований державним реєстратором 17.12.2008р.
Згідно з п. 3.1 Статуту підприємство є юридичною особою.
Згідно п.6.1 - 6.3 статуту - вищим органом управління підприємством є збори засновників, які можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності підприємства, управління поточною діяльністю підприємства здійснюється директором підприємства, яким може бути один із засновників або призначений засновниками директор, з яким укладається контракт.
Позивачка та її представник в судовому засіданні послалися на те, що протоколом зборів засновників №1 від 05.12.2008р. в присутності обох засновників та за їх рішенням, прийнятим одноголосно, її було затверджено на посаді директора Приватного підприємства «Політранстур». Згідно з наказом №1 від 30.12.2008р. позивачка приступила до виконання обов»язків директора. В 2012році між засновниками підприємства виникли негативні відносини, з підстав звільнення за прогули як головного бухгалтера підприємства - ОСОБА_2 За рішенням суду ОСОБА_2 була поновлена на роботі та з підприємства були стягнуті кошти за вимушений прогул в розмірі 5092,80грн. Однак, викликати ОСОБА_2 на загальні збори для вирішення питань пов»язаних з продовженням роботи підприємства, не представлялося можливим, на телефонні дзвінки, вона не відповідала, заяви отримувати відмовилася.
3-я особа в судовому засіданні послалася на те, що подала позовну заяву до суду про стягнення додаткових коштів з підприємства у зв»язку з продовженням вимушеного прогулу. Обставин, щодо вручення їх заяв позивачки про скликання загальних зборів 22.08.2013р. не заперечувала, але послалася на те, що оскаржила дії ст.. слідчого відділення 2-го МВМ Білоцерківського МВ ( з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 до прокурора, оскільки вважає, що видача ним копій відео та аудіо запису слідчих дій які приєднано до матеріалів цієї справи є незаконним.
Суд, при вирішенні спору дійсно оглянув докази, надані позивачкою, що стосуються вручення ОСОБА_2, під час проведення слідчих дій 22.07.2013р. письмових заяв про скликання загальних зборів засновників з питання звільнення позивачки з роботи з посади директора Приватного підприємства «Політранстур» та про вихід зі складу засновників товариства. Також, судом враховано, що згідно з постановою від 29.07.2013р. про закриття кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013100030000150 від 22.05.2013р. у зв»язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
При цьому, суд враховує вимоги ч.1 ст. 57 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч.2 цієї статті - ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 65 цього Кодексу - речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Частиною другою цієї статті визначено, що речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
З врахування вищенаведеного, а також того, що кримінальне провадження по заяві ОСОБА_2 до прокурора м. Біла Церква про невиконання директором ПП «Політранстур» ОСОБА_5 рішення суду про поновлення її на роботі на посаді головного бухгалтера ПП «Політранстур», на час розгляду цієї цивільної справи - закрите, постанова ст.. слідчого від 29.07.2013р. не скасована, а тому надані позивачкою докази, суд прийняв як належні та допустимі докази по справі.
Таким чином, суд вважає доведеними ті обставини, на які посилається позивачка щодо відсутності іншої можливості її звільнення з роботи з посади директора підприємства, оскільки дійсно 3-я особа, яка має частку в статутному капіталі підприємства рівну з позивачкою, на заяву про скликання загальних зборів не реагує, на збори призначені 22.08.2013р. о 10-00год., в приміщенні офісу 518 по вул.. Фастівській,23 м. Біла Церква Київської області не з»явилася, хоч була про них повідомлена, а тому за відновленням своїх трудових прав звернулася до суду з позовом про розірвання трудового договору. Фактично позивачка з 22.08.2013р. трудову діяльність не здійснювала, тобто відсутні підстави вважати, що після подання заяви про звільнення позивачка продовжувала трудову діяльність.
Відповідно до ст.. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Відповідно до ст..38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Згідно з ст. 221 КЗпП України індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, районними (міськими) судами. Згідно з ст..232 КЗпП безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, де комісії по трудових спорах не обираються (менше 15 працівників).
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку, позовні вимоги доведені належними доказами, трудові права працівника - позивачки по справі підлягають судовому захисту, а трудовий договір укладений 30.12.2008р. між позивачкою та ОСОБА_4 підприємством «Політранстур» підлягає розірванню з 22.08.2013р.
Керуючись ст.. 43 Конституції України, ст..ст.15,60,212-215, 218,223 ЦПК України, ст.ст.. 38, 221, 232 КЗпП України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Розірвати безстроковий трудовий договір про виконання обов»язків директора, укладений 30.12.2008року між ОСОБА_4 підприємством «Політранстур» та ОСОБА_1 з 22 серпня 2013року.
Стягнути з Приватного підприємства «Політранстур» м. Біла Церква, вул.. Фастівська,23, оф.518 код ЄДРПОУ 36210970 на користь держави судовий збір 114,70грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст буде наданий сторонам, іншим учасникам судового розгляду до 7.10.20-13року.
Суддя ОСОБА_6
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2013 |
Оприлюднено | 20.01.2014 |
Номер документу | 33933903 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Подрєзова Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні