Постанова

від 23.11.2006 по справі 9/2037

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/2037

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "23" листопада 2006 р.                                                          Справа №  9/2037

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Шкляр Л.Т.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Юхимчука В.Г. - представника за довіреністю від 22.11.2006р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста

криниця", м. Бердичів

на рішення господарського суду Житомирської області

від "18" липня 2006 р. у справі №  9/2037 ( суддя М.В. Алексєєв )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит- С", м. Бердичів  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", м. Бердичів

про стягнення 7 057 грн.62 коп., серед яких 4845 грн. 50 коп. боргу, 459 грн. 06 коп. пені,

72 грн. 48 коп. річних, 780 грн. 58 коп. інфляційних, 900 грн. 00 коп. послуг аудита,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.07.2006р. у справі №9/2037 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит-С (м.Бердичів) та стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" (м.Бердичів) 4745,50грн. заборгованості, 72,48грн. - 3% річних, 780,58грн. інфляційних, а всього 6056,62 грн. В іншій частині позову провадження у справі припинено за відсутністю предмета спору. Видано наказ.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати частково з підстав, наведених у скарзі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про неправомірність посилань суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення на нарахування пені відповідно до ст.625 ЦК України.

Позивач у письмовій заяві за №74 від 25.09.2006 р., надісланій на адресу апеляційного суду, та його представник у судовому засіданні проти доводів і вимог  скарги відповідача заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач ( скаржник ) свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання сторони, у т.ч. відповідач були повідомлені належним чином ( оскільки копії ухвали апеляційного суду про призначення скарги до розгляду на 23.11.2006 р. направлені на адреси сторін 20.09.2006 р. рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується копією відповідного реєстру Житомирського апеляційного господарського суду ), а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів розглянула скаргу відповідача по суті без участі його повноважного представника, за наявними в справі   матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що згідно з накладною №5447 від 07.10.2004 р. та накладною №5972 від 03.11.2004 р. позивачем ( ТОВ "Транзит - С " ) відпущено відповідачу ( ТОВ "Чиста криниця" ) через представника останнього по довіреності ЯИТ №691381 гофроящики №16 в кількості відповідно 2600 шт. на суму 2912,00 грн. з ПДВ та  3000 шт. на суму 3000,00 грн. з ПДВ. Всього відпущено товару на суму 5912,00 грн.

Оплата за отримані канцтовари відповідачем проведена частково, залишок боргу склав 5689,67 грн.

У зв"язку із вищенаведеним позивачем надіслано на адресу відповідача претензію за №151 від 23.11.2005 р. з вимогою погашення заборгованості у вказаній сумі, у відповіді  за №183 від 30.11.2005 р. на яку ТОВ "Чиста криниця" борг визнало та заявило клопотання про проведення розрахунків згідно із запропонованим графіком.

Після частково погашення залишок боргу станом на 01.04.2006 р. склав       5415,50 грн.

Повторна вимога позивача ( лист за №34 від 26.04.2006 р. ) залишена відповідачем без виконання у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не  передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Передача позивачем і прийняття відповідачем гофроящиків - це дії, з якими закон пов'язує виникнення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити  на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (п.1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк  від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Лист позивача за №34 від 26.04.2006 р. судова колегія  розцінює як вимогу виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що у встановлений законом строк (до 03.05.2006р.) боржник (відповідач) розрахунок не провів, тобто не виконав своє зобов'язання належним чином.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на момент звернення ТОВ "Транзит - С" з позовом до суду сума боргу склала 4845 грн. 50 коп.

Слід зазначити, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив основну заборгованість у сумі 100,00 грн. За таких обставин в цій частині провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору по п.1-1 ст. 80 ГПК України ( місцевий господарський суд зазначив про часткове припинення провадження у справі, проте в порушення норм процесуального права не конкретизував, в якій саме частині воно припиняється ).

Таким чином,  залишок боргу склав 4745,50 грн., що підтверджується двохстороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 17.07.2006 р. ( а. спр.23 ).

Судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог у вказаній сумі  та вважає, що  місцевим судом ці вимоги задоволені правомірно.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано відповідачу         72,48 грн. - 3% річних, 780,58 грн. інфляційних, а також 459,06 грн. пені ( саме ці суми позивач просив стягнути з відповідача ).

З приводу зазначених позовних вимог судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.1 ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пункт 1 ст.549 ЦК України передбачає, що неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання ( п.3 ст.549 ЦК України ).

Згідно зі ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання   вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи, що сторонами не вчинявся у письмовій формі правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання, безпідставними є позовні вимоги                      ТОВ "Транзит - С" в частині стягнення 459,06 грн. пені.

За таких обставин судова колегія вважає неправомірними висновок та дії суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Слід зазначити, що в резолютивній частині оскарженого рішення відсутнє посилання на те, що з відповідача вирішено стягнути на користь позивача серед іншого і  459,06 грн. пені ( в мотивувальній частині позовні вимоги, у т.ч. і щодо стягнення 459,06 пені визнано місцевим судом обґрунтованими ), однак загальна сума, що стягується, - 6056,62 грн., зазначена в резолютивній частині рішення, дає підстави стверджувати про фактичне стягнення з відповідача, крім основного боргу, річних й інфляційних у заявлених сумах, також і пені.

З огляду на необґрунтованість вимог позивача про стягнення пені як забезпечення виконання зобов"язання,  неправомірним є задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення пені.

За таких обставин у вказаній частині оскаржене рішення слід скасувати у зв"язку  з порушенням норм матеріального права та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Водночас судова колегія вважає правомірним й обґрунтованим розрахунок позивачем сум 3% річних та інфляційних, оскільки він узгоджується з нормами ст.625 ЦК України. З врахуванням викладеного слід зазначити, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги у вказаних частинах.

З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що однією із позовних вимог ТОВ "Транзит - С" було стягнення 900,00 грн. аудиторських послуг, які позивачем включено в розрахунок ціни позову.

Згідно з ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити у т. ч. зазначення ціни позову;  виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

В позовній заяві ТОВ "Транзит - С" в порушення вищезазначених приписів відсутнє обґрунтування позовних вимог про стягнення 900,00 грн. аудиторських послуг.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Таким чином, позивачем не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог в частині стягнення вищезазначених послуг у вказаній сумі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача пояснив, що фактично мались на увазі судові витрати ( послуги адвоката ).

Враховуючи, що суму 900,00 грн. віднесено позивачем до ціни позову та не надано правове обґрунтування вимог, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

У відповідності зі ст.ст.49,99 ГПК України судові витрати, пов"язані з поданням позовної заяви, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення - частковому скасуванню та частковій зміні.

Витрати по сплаті державного мита , пов"язані з поданням апеляційної скарги,  покладаються на позивача у повному обсязі.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистакриниця", м. Бердичів задовольнити.

2. Рішення господарського суду  Житомирської області від 18 липня 2006 року                 у справі №9/2037 скасувати в частині стягнення пені в сумі 459 грн. 06 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Чиста криниця" (Житомирська область, м.Бердичів, вул. Л.Карастоянової, 22, код. 30617758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Транзит- С " (Житомирська область, м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,8, код. 24699810) 4745 грн. 50 коп. заборгованості,                              72 грн. 48 коп. 3% річних, 780 грн. 58 коп. інфляційних, а всього 5598 грн. 56 коп.,                            80 грн. 91 коп. витрат по оплаті державного мита та 93 грн. 61 коп. на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження в частині стягнення 100 грн. 00 коп. боргу.

В задоволенні позову щодо стягнення 900 грн. 00 коп. аудиторських послуг та 459,06 грн. пені відмовити".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит - С" (Житомирська область, м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,8, код. 24699810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Чиста криниця" (Житомирська область, м.Бердичів, вул. Л.Карастоянової, 22, код. 30617758) 51 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Вважати таким, що втратив чинність наказ господарського суду Житомирської області №9/2037 від 07.08.2006 року.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.    

6. Матеріали справи №9/2037 повернути до господарського суду  Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Шкляр Л.Т.

 судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд