Рішення

від 02.10.2013 по справі 912/1186/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 рокуСправа № 912/1186/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1186/13

за позовом: Прокурора Петрівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Петрівська районна державна адміністрація, смт. Петрове, Петрівський район, Кіровоградська область

до відповідачів:

І - Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівське", с. Малинівка, Петрівський район, Кіровоградська область

ІІ - Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, с. Малинівка, Петрівський район, Кіровоградська область

про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення, зобов'язання повернути земельну ділянку

Представники:

від прокуратури - Драганова Г.Г., старший прокурор відділу прокуратури Кіровоградської області (посвідчення № 019540 від 12.08.13 р.);

від позивача - участі не брали;

від відповідача І - Горобець О.Л., довіреність № 1804/1 від 18.04.13;

від відповідача ІІ - Яротник Е.А., сільський голова.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурором Петрівського району Кіровоградської області подано позов в інтересах держави в особі Петрівської районної державної адміністрації (надалі - Петрівська РДА) до відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівське" (надалі - ТОВ "Малинівське") та Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (надалі - Малинівська сільська рада) з вимогами:

визнати недійсним договір оренди землі №4 від 05.02.13, укладений між Малинівською сільською радою Петрівського району та товариством з обмеженою відповідальністю "Малинівське", на підставі якого останньому в оренду передано невитребувані земельні частки (паї) № № 184, 358, 202, 129, 251, 242 загальною площею 49,64 га, які знаходяться на території Малинівської сільської ради Петрівського району, та зареєстрований у Малинівській сільській раді Петрівського району від 05.02.13 за №4;

скасувати рішення Малинівської сільської ради Петрівського району "Про затвердження договору оренди №4 від 5 лютого 2013 року на незатребувані та не переоформлені земельні частки (паї) у 2013 році" від 12.04.13 за №200/6;

зобов'язати ТОВ "Малинівське" звільнити земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 49,64 га, що розташована за межами населеного пункту на території Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та складається з невитребуваних земельних часток (паїв) № № 184, 358, 202, 129, 251, 242 загальною вартістю 935068,86 грн. та повернути вказану земельну ділянку державі в особі Петрівської районної державної адміністрації.

В обґрунтування підстав позову прокурором вказано на те, що за оспорюваним договором оренди Малинівська сільська рада передала в оренду невитребувані земельні частки (паї) за відсутності на те відповідних повноважень, а також за відсутності рішення про надання в оренду, чим порушено вимоги Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Зазначено про недотримання порядку реєстрації та невідповідність оспорюваного договору вимогам ст. 15 Закону України "Про оренди землі", що полягає у відсутності в договорі кадастрового номеру та місця розташування земельної ділянки, умов і строків передачі земельної ділянки орендарю, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди. Вказано про недосягнення між сторонами згоди щодо строку оспорюваного договору. Стосовно вимог про скасування рішення та зобов'язання звільнити і повернути земельну ділянку зазначено, що вказані вимоги є похідними від оспорюваного договору, крім того, недійсність правочину є підставою для застосування реституції.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в особі Петрівської РДА за оспорюваним договором та рішенням, прокурором зазначено, що Петрівська РДА є органом виконавчої влади, який у відповідності до положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" наділений повноваженнями розпоряджатися нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками, які розташовані за межами населеного пункту.

Позивачем - Петрівською РДА позовні вимоги прокурора підтримано повністю, про що надано до справи відповідну письмову заяву (а.с. 62, 72).

Відповідачами позов заперечено повністю з наступних підстав: у Петрівської РДА відсутні повноваження розпоряджатися будь-якими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту, внаслідок внесення з 01.01.2013р. змін до Земельного кодексу України; земельні частки (паї), які передано в оренду за оспорюваним договором, не відносяться до земель державної форми власності; оспорюваний договір укладено на підставі рішення Малинівської сільської ради №179/6 від 30.01.2013 р. та зареєстровано відповідно до діючого Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №119; Петрівська РДА своїм розпорядженням №223-р від 05.07.2000 р. делегувала право на укладення договорів оренди на незатребувані земельні частки (паї) сільським радам; оспорюваний договір оренди містить всі істотні умови, які передбачені законом України "Про оренду землі", з урахуванням законодавчих особливостей правового регулювання відносин з оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок; порушення інтересів держави відсутнє, оскільки земельні частки (паї) не є державною власністю і РДА втратило будь-які функції стосовно таких земельних ділянок (відзив ТОВ "Малинівське від 29.08.2013 р., а.с. 31-33, відзив Малинівської сільської ради від 29.08.2013р., а.с. 42-44).

В судовому засіданні 02.10.2013 р. прокурором позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю; представниками відповідачів позов заперечено у відповідності до наведених у відзиві обставин. Представник позивача в судове засідання 02.10.2013 р. не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява позивача про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за відсутності представника Петрівської РДА.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За оспорюваним у справі договором №4 від 05.02.2013 р. Малинівська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області в особі голові Яротника Е.А. відповідно до рішення сесії сільської ради №25/6 від 12.01.2011 р. (Орендодавець) передала, а ТОВ "Малинівське" в особі директора Мірошниченка В.І. (Орендар) набув право на оренду невитребуваних земельних ділянок часток (паїв) №184,358,202,129,251,242 загальною площею 49,64 га, що розташовані на території Петрівського району Кіровоградської області (а.с. 10-12).

Вказаний договір укладено в письмовій формі та зареєстровано у Малинівськиій сільській раді 05.02.2013 р. за №4.

Строк дії договору, з урахуванням внесених до нього змін згідно додаткової угоди №1 від 02.04.2013 р., до моменту державної реєстрації спадкоємцями права власності на земельну ділянку у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пред'явлення відповідного документу, але не більше одного року з дня реєстрації договору (а.с. 37).

Земельні ділянки передано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 2.1. договору).

Господарський суд при розгляді справи враховує, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає Земельний кодекс України, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельної частки (паю). Указ Президента України від 08.08.95 N 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановив, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

З викладеного можна зробити висновок, що земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до п. 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

У частині 1 статті 3 вказаного Закону зазначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Частина 2 статті 5 Закону передбачає, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно із ст. 9 названого вище Закону розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів. (ст. 8 Закону).

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду. Повноваження щодо передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок розподіляються між названими органами залежно від місця розташування таких ділянок. Виходячи з положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", зокрема норм ст. 5 Закону, договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в межах населених пунктів укладають відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З матеріалів справи слідує, що передані в оренду за оспорюваним договором невитребувані земельні ділянки, частки (паї) №№184,358,202,129,251,242 знаходяться на території Петрівського району Кіровоградської області за межами населеного пункту. Отже, повноваження з передачі в оренду вказаних у договорі ділянок (часток (паїв)) належать Петрівській районній державній адміністрації.

Посилання відповідачів на те, що з 01 січня 2013 р. внаслідок внесення відповідних змін до Земельного кодексу України районні державні адміністрації взагалі втратили повноваження передавати в оренду будь-які земельні ділянки сільськогосподарського призначення (у т.ч. тих, що відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок) спростовується наступним.

В пунктах "а", "ж" ст. 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Тобто, повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин не обмежуються лише Земельним кодексом України, а можуть визначатися й іншими законами України.

Зміни до Земельного кодексу України, які внесено Законом України від 06.09.2012 р. №5245 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" щодо повноважень розпорядження землями не торкнулися невитребуваних земельних ділянок (часток (паїв)). Оскільки земельні частки (паї) не відносяться ні до земель державної, ні до комунальної власності, повноваження щодо надання цих земель у користування залишись у районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Не підтверджено матеріалами справи доводи сторін щодо делегування Петрівською РДА повноважень на укладення договорів оренди невитребуваних земельних ділянок, часток (паїв), які є об'єктом оренди за договором №4 від 05.02.2013 р., у відповідності до розпорядження голови Петрівської РДА №223-р від 05.07.2000 р. (а.с. 77-79). Так, повноваження органів виконавчої влади можуть делегуватись органам місцевого самоврядування лише законом (ст. 143 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування", поняття "делеговані повноваження"); додаток до розпорядження №223-р від 05.07.2000р. не містить в собі всього переліку земельних часток (паїв), стосовно яких укладено оспорюваний договір; розпорядження №223 від 05.07.2000 р. прийнято ще до погодження схеми поділу земель колективної власності відповідного КСП, тоді як місцеположення в натурі земельної частки (паю) визначається згідно зі схемою поділу (а.с. 80-85).

Стаття 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлює, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в оренду за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Між тим, в матеріалах справи відсутнє розпорядження голови Петрівської РДА на передачу в оренду зазначених в оспорюваному договорі ділянок.

Рішення сесії Малинівської сільської ради №25/6 від 12.01.2011 р., на підставі якого укладеного оспорюваний договір, за своїм змістом лише надає право сільському голові укладати договори та не є рішенням ради про надання в оренду земельних ділянок (а.с. 35).

Відповідно до Конституції України (ст. 19), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилами ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Згідно частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором) позивачем у справі може бути будь-яка особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

В рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 надано визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес" - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі №4 від 05.02.2013 р., як такого, що укладено Малинівською сільською радою за відсутності на те повноважень, чим порушено вимоги Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 124 Земельного кодексу України (відсутність рішення відповідного органу). Оспорюваний договір порушує права та інтереси держави в особі Петрівської РДА, як органу, який законодавчо наділений повноваженнями передавати в оренду невитребувані земельні ділянки, частки (паї), що передані в оренду Малинівською сільською радою за оспорюваним договором.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

З огляду на наведені вище приписи, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора, які заявлено в інтересах держави в особі Петрівської РДА до відповідачів: ТОВ "Малинівське" та Малинівської сільської ради про визнання недійсним договору оренди землі №4 від 05.02.2013 р., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наведених вище підстав.

При цьому, господарський суд відхиляє твердження прокурора про невідповідність оспорюваного договору вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі" у зазначеній в позові частині, оскільки між відповідачами 02.04.2013 р. підписано додаткову угоду, якою доповнено договір оренди №4 від 05.02.2013 р. умовами щодо збереження стану об'єкта оренди; визначено сторону, яка несе ризик пошкодження чи знищення об'єкта оренди та внесено зміни в частині строку дії (а.с. 49). Земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали КСП, та не є земельною ділянкою, що сформована у відповідності з вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України, чим пояснюється відсутність в договорі кадастрових номерів.

Частина 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" та Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на які прокурор також посилається у поданому позові, передбачають реєстрацію права оренди на земельну ділянку як на об'єкт нерухомого майна. Відсутність реєстрації права не є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

У зв'язку з визнанням недійсним договору оренди землі №4 від 05.02.2013 р., підлягає скасуванню рішення Малинівської сільської ради Петрівського району "Про затвердження договору оренди №4 від 5 лютого 2013 року на незатребувані та не переоформлені земельні частки (паї) у 2013 році" від 12.04.13 за №200/6, про що заявлено в позові (а.с. 36).

Так, п.п. 43 п. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі якого прийнято оскаржуване рішення Малинівської сільської ради, встановлює, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Оскільки, як встановлено вище, договір оренди землі №4 від 05.02.2013 р. укладено за відсутності компетенції Малинівської сільської ради на передачу в оренду зазначених в договорі об'єктів, затвердження такого договору не відповідає наведеним вище приписам Закону України "Про місцеве самоврядування" та порушує права Петрівської РДА на передачу в оренду відповідних ділянок.

Як встановлено частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або обов'язки.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Петрівської РДА до Малинівської сільської ради про скасування рішення Малинівської сільської ради Петрівського району "Про затвердження договору оренди №4 від 5 лютого 2013 року на незатребувані та не переоформлені земельні частки (паї) у 2013 році" від 12.04.13 за №200/6 підлягають задоволенню.

У зв'язку з визнанням недійсним договору оренди №4 від 05.02.2013 р. та відсутності правових підстав для зайняття ТОВ "Малинівське" невитребуваних земельних ділянок, часток (паїв) № № 184, 358, 202, 129, 251, 242, вказані ділянки мають бути звільненні останнім у відповідності до заявленої в позові вимоги.

При цьому господарський суд враховує, що звільнення ТОВ "Малинівське" відповідних земельних ділянок є необхідним для захисту прав та інтересів позивача у справі - Петрівської РДА, оскільки вказане надасть можливість реалізації даним органом прав, встановлених ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

За вказаних підстав, позов прокурора до ТОВ "Малинівське" в частині зобов'язати ТОВ "Малинівське" звільнити земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 49,64 га, що розташована за межами населеного пункту на території Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та складається невитребуваних земельних часток (паїв) № № 184, 358, 202, 129, 251, 242 підлягає задоволенню.

Разом з цим, правові підстави повертати вказану земельну ділянку державі в особі Петрівської районної державної адміністрації відсутні з огляду на наступне.

Як встановлено судом та про що зазначено в рішенні вище, земельні частки (паї) не відносяться до земель державної власності, а тому не підлягають поверненню державі. Право на сільськогосподарські угіддя, які перебували в колективній власності відповідного КСП, належать власникам земельних часток (паїв). Не витребування власниками земельних часток (паїв) земельних ділянок не змінює форму власності землі на державну. Петрівська РДА не є власником чи землекористувачем невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, що передавались в оренду за оспорюваним договором. Крім того, оскільки Петрівська РДА не є стороною оспорюваного договору, застосування реституції відносно позивача, про що вказано прокурором в поясненні від 01.10.2013 р. №02-3396 вих.-13, є неможливим. Виходячи з положень ст. 216 Цивільного кодексу України, наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін відповідного правочину.

На підставі викладеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Петрівської РДА до ТОВ "Малинівське" в частині зобов'язати ТОВ "Малинівське" звільнити земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 49,64 га, розташовану за межами населеного пункту на території Малинівської сільської ради Петрівського району, та складається з невитребуваних земельних часток (паїв) №№184, 358, 202, 129, 251, 242.

Господарський суд не зазначає в резолютивній частині вартість земельних часток, яка вказана прокурором у позові, оскільки така вартість є орієнтовною та не впливає на розмір судового збору.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів та розподіляється між ними у відповідності до задоволених позовних вимог і стягується в доход державного бюджету України.

При визначені розміру судового збору господарський суд враховує постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відповідно до якої якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п. 2.11).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі №4 від 05.02.2013 року, укладений між Малинівською сільською радою Петрівського району (28317, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Малинівка, вул. Енгельса, 25, ідентифікаційний код 04527678) та товариством з обмеженою відповідальністю "Малинівське" (28317, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Малинівка, вул. Енгельса, 25, ідентифікаційний код 03758200), на підставі якого останньому в оренду передано невитребувані земельні ділянки, частки (паї) № 184, 358, 202, 129, 251, 242 загальною площею 49,64 га, які знаходяться на території Малинівської сільської ради Петрівського району, та зареєстрований у Малинівській сільській раді Петрівського району 05.02.2013 року за №4.

Скасувати рішення Малинівської сільської ради Петрівського району "Про затвердження договору оренди №4 від 05.02.2013 року на незатребувані та не переоформлені земельні частки (паї) у 2013 році" від 12.04.2013 року за № 200/6.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівське" (28317, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Малинівка, вул. Енгельса, 25, ідентифікаційний код 03758200) звільнити земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 49,64 га, розташовану за межами населеного пункту на території Малинівської сільської ради Петрівського району, та складається з невитребуваних земельних часток (паїв) №№184, 358, 202, 129, 251, 242 .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівське" (28317, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Малинівка, вул. Енгельса, 25, ідентифікаційний код 03758200) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (28317, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Малинівка, вул. Енгельса, 25, ідентифікаційний код 04527678) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити Петрівській районній державній адміністрації за адресою: 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Жовтнева, 20.

Повне рішення складено 07.10.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська