Постанова

від 20.12.2006 по справі 11/244-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/244-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 20.12.06 р.          № 11/244-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Вербицької О.В.

 суддів:                                          Коваленка В.М.

                                        Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю представників:

 від позивача - Аліфанов Т.Ю. (дов. від 07.12.2006 р. № 7198/9/10-102);

 від відповідача-1  - не з'явились;

відповідача-2: не з'явились;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

 напостанову Господарського суду м.Києва від 28.09.2006  

 у справі № 11/244-А (Євсіков О.О.)

 за позовом                               Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальнітю "Торговий дім "Воронцов"

                                                  Товаристао з обмеженою відповідальнітю "Міцеліон"

 про                                                  визнання господарського зобов"язання недійсним

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 28.09.2006 року у справі № 11/244-А в позові Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі – позивач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” (далі – відповідач-1, ТОВ “ТД “Воронцов”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (далі – відповідач-2, ТОВ “Міцелон”) про визнання господарського зобов'язання недійсним відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва стверджує, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права. Так, суд не врахував, що вина у формі умислу у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” на укладення угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства, встановлена постановою від 08.12.2004 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, відносно директора відповідача-1 – Міфліги М.Д. В ході досудового слідства Міфліга М.Д. визнав, що навмисно не задекларував суму податкового зобов'язання у квітні 2004 року, тобто ухилився від сплати податків.

Відповідачі письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача не надали. Крім того, всі документи, що направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов”, повернулись із поштовою відміткою “організація не зареєстрована”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, а ухвалою від 14.12.2006 року – справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

20.12.2006 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився представник позивача. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, та, керуючись п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) колегія вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення  суду першої  інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної  інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього кодексу. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були  заявлені в суді першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” (ідентифікаційний код 31863180) зареєстроване 25.02.2002 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (ідентифікаційний код 31425504) зареєстроване 26.03.2001 року Києво-Святошинською районною держаною адміністрацією Київської області як юридична особа.

19.02.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” (Постачальник) уклало договір № 21-06 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (Замовник), згідно умов якого Постачальник зобов'язувався систематично поставляти та передавати Замовнику оргтехніку та комплектуючі до неї, орієнтовно на суму 2 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ., а Замовник зобов'язувався завчасно передавати Постачальнику асортимент необхідного товару та оплатити його за договірною ціною

На виконання умов договору № 21-06від 19.02.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов”, відповідно до видаткових накладних № 000-161 від 05.03.2004 року, № 000-162 від 07.03.2004 року та № 000-163 від 21.03.2004 року, передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Міцелон” отримало продукцію на загальну суму 1 518 042,00 грн. в тому числі ПДВ.

14.04.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” (Постачальник) уклало ще один аналогічний першому за предметом та умовами виконання договір № 23-08 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (Замовник).

На виконання умов договору від 14.04.2004 року № 23-08 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” передало, відповідно до видаткових накладних від 15.04.2004 року № 000-205 та від 20.04.2004 року № 000-206, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Міцелон” отримало продукцію на загальну суму 635 748,00 грн., в тому числі ПДВ.

На підставі акту про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за березень та квітень 2004 року від 21.09.2004 року, яким встановлено , що до складу податкового зобов'язання не віднесено суму ПДВ за березень 2004 року в розмірі 253 007,00 грн. та за квітень 2004 року в розмірі 105 958,00 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2004 року № 002392526\0 про визначення податкового зобов'язання.

Зазначені вище договори укладались від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” гр.. Міфлігою М.Д. В процедурі досудового слідства, відповідно до протоколу допиту підозрюваного від 29.03.2005 року гр.. Міфліга М.Д. визнав, що він прийняв рішення не відображати в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року податкові зобов'язання за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю “Міцелон”.

За таких обставин, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва вважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” був умисел на укладення угод, які суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказані вище договори від 19.02.2004 року № 21-06 та від 14.04.2004 року № 23-08 повинні бути визнані недійсними на підставі ст..207 Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст.. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. При цьому правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу у однієї або у обох сторін та від виконання угоди однією чи обома сторонами.

Як зазначає Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва умисел на укладення зазначених договорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, був тільки у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов”.

Відповідно до ч. 1 ст..208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для даної норми закону характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавче визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2004 року відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” Міфліги М.Д. було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Під час досудового слідства встановлено, що Міфліга М.Д., перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов”, зареєстрованого як платник податків в ДПІ Голосіївського району м. Києва, у квітні 2004 року в порушення вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість", шляхом складання та подання до ДПІ у Голосіївському у районі м. Києва завідомо неправдивої податкової декларації, ухилився від сплати податку на додану вартість в розмірі 105 958,00 грн. тобто на суму, яка в 1 000 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до ненадходження до бюджету України податку на додану вартість у значних розмірах.

Будучи допитаним як підозрюваний Міфліга М.Д. показав, що несплата підприємством ТОВ “Торговий Дім "Воронцов" у квітні 2004 року податку на додану вартість в сумі 105 958,00 грн., виникла в результаті того, що він самостійно прийняв рішення про недекларування даної суми зобов'язань зі сплати податку в податковій декларації, що підтверджується копією протоколу допиту Міфліги М.Д. від 29 березня 2005 року.

29.04.2005 року було прийнято постанову про направлення кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.. 212 Кримінального кодексу України, відносно Міфліги М.Д для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, погодженої прокурором Голосіївського району м. Києва.

22.06.2005 року Голосіївським районним судом м. Києва було прийнято постанову про закриття кримінальної справи відносно померлого Міфліги М.Д. на підставі п. 8 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України.

Однак, даною постановою Голосіївського районного суду м. Києва встановлено, що “як вбачається з матеріалів справи та з постанови слідчого Міфліга М.Д, перебуваючи на посаді директора ТОВ торговий дім “Воронцов”, зареєстрованого як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у квітні 2004 року з порушенням вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, шляхом складання і подання до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва завідомо неправдивої податкової декларації. Ухилився від сплати податку на додану вартість в розмірі 105 958,00 грн., тобто на суму яка в 1 000 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до ненадходження до бюджету України податку на додану вартість у значних розмірах”.

Крім того, факт закриття кримінальної справи на підставі п. 8 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України, як зазначається в постанові від 29 квітня 2005 року, а також в постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2005 року не є реабілітуючою обставиною, оскільки вина останнього в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, є встановленою та доведеною досудовим слідством, що в свою чергу свідчить про наявність юридичного складу, передбаченого ст. 207 ГК України, який є підставою для визнання угоди недійсною.

Таким чином, з урахуванням викладених фактів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір від 19.04.2004 року № 21-06 та договір від 14.04.2004 року № 23-08 було укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства за наявності вини у форми умислу з боку посадової особи директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” Міфліги М.Д., що був спрямований  на ухилення від оподаткування.

Згідно ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Отже, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно з'ясував обставини справи та не дав їм належну правову оцінку.

За таких обставин, колегія суду вважає, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних та апеляційних вимог щодо визнання спірних договорів недійсними на підставі ст.. 207 ГПК України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга  та позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку із необхідністю застосування наслідків визнання договорів недійсними, передбачених ст.. 208 ГК України.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не дав їм належну правову оцінку, що призвело до її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 201, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 28.09.2006 року у справі № 11/244-А за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Міцелон” про визнання господарського зобов'язання недійсним скасувати повністю.

Прийняти нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Міцелон” про визнання податкового зобов'язання недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 19.04.2004 року № 21-06 на підставі ст.. 207 Господарського процесуального кодексу України .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” (м. Київ, вул.. Стельмаха, 10-А, код ЄДРПОУ 300855, р/р 26005101861 у ТОВ “Артем-Банк” у м. Києві, МФО 300885) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (м. Вишневе, вул.. Жовтнева, 11, к. 8, код ЄДРПОУ 31425504, р/р 2600830472 в КБ “Діамант” у м. Києві, МФО 320854) грошові кошти в сумі 1 518 042,00 грн., одержані за договором від 19.04.2004 року № 21-06.

Одержані за договором від 19.04.2004 року № 21-06 Товариством з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (м. Вишневе, вул.. Жовтнева, 11, к. 8, код ЄДРПОУ 31425504, р/р 2600830472 в КБ “Діамант” у м. Києві, МФО 320854) кошти в сумі 1 518 042,00 грн. стягнути в доход держави.

Визнати недійсним договір від 14.04.2004 року № 28-03 на підставі ст.. 207 Господарського процесуального кодексу України .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Воронцов” (м. Київ, вул.. Стельмаха, 10-А, код ЄДРПОУ 300855, р/р 26005101861 у ТОВ “Артем-Банк” у м. Києві, МФО 300885) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (м. Вишневе, вул.. Жовтнева, 11, к. 8, код ЄДРПОУ 31425504, р/р 2600830472 в КБ “Діамант” у м. Києві, МФО 320854) грошові кошти в сумі 635 748,00 грн., одержані за договором від 14.04.2004 року № 21-06.

Одержані за договором від 19.04.2004 року № 21-06 Товариством з обмеженою відповідальністю “Міцелон” (м. Вишневе, вул.. Жовтнева, 11, к. 8, код ЄДРПОУ 31425504, р/р 2600830472 в КБ “Діамант” у м. Києві, МФО 320854) кошти в сумі 635 748,00 грн. стягнути в доход держави.

Зобов'язати господарський суд м. Києва видати відповідний наказ.

В іншій частині апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а позов – без змін.

Справу № 11/244-А направити до господарського суду м. Києва

Постанова набирає законної сили з моменту складання в повному обсязі та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Вербицька О.В.

 Судді

           Коваленко В.М.

          Пантелієнко  В.О.