Постанова

від 10.09.2013 по справі 804/7799/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р. Справа № 804/7799/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.,

за участю:

представника позивача: Паплик С.А.,

представника відповідача: Дубового Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Дніпропетровської асоціації споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів про стягнення недоїмки із сплати страхових внесків, -

в с т а н о в и в :

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Дніпропетровської асоціації споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 775,33 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 р. № 2240 та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ не здійснив своєчасно сплату заборгованості по страховим внескам, яка існувала у останнього на початок 2011 року та про наявність якої відповідачем самостійно зазначено у поданому ним Звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2011 рік (у рядку 28 розділу І). У зв'язку із наведеним позивачем згідно п.2 ч.2 ст.27 Закону України від 18.01.2001 року №2240-III було сформовано лист-вимогу про сплату відповідачем боргу та надіслано її останньому. Проте Дніпропетровська асоціація споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів заборгованість у встановлені законом строки не сплатила, через що позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що заборгованість по сплаті страхових внесків, яку просить стягнути позивач, пов'язана виключно із невиплатою заробітної плати в асоціації у 1997-1998 роках, яка станом на теперішній час так і залишилась невиплаченою, а, отже, строк сплати по цим внескам не настав, тому ані сплаті, ані стягненню вони не підлягають, оскільки, згідно чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, не можуть бути стягнуті внески з невиплаченої заробітної плати, тим більше, що на сьогодні вже сплив строк позовної давності для звернення з позовом про стягнення невиплаченої заробітної плати (3 роки), а в жодній установі чи організації на території держави не зареєстровано ні скарги, ні позову з цих підстав. Також відповідач зазначав, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська вже зверталося до прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська з аналогічних підстав, а саме: щодо несплати Дніпропетровською асоціацією споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів заборгованості по внескам до державних цільових фондів і Пенсійного фонду України, які не були сплачені через те, що пов'язані із невиплатою заробітної плати в асоціації у 1997-1998 роках, яка станом на теперішній час так і залишилась невиплаченою. При цьому прокуратурою Жовтневого району м. Дніпропетровська за результатами розгляду даного звернення не було притягнуто до відповідальності керівника відповідача, а, навпаки, після цієї перевірки УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська було знято з обліку таку заборгованість відповідача. Так, згідно актів взаємозвірки за нарахованими та сплаченими єдиними соціальним внескам від 10.04.2012р. №418 та від 01.05.2013р. №01, складених між відповідачем та Управлінням Пенсійного фонду в Жовтневому районі міста Дніпропетровська, заборгованість за 2011-2012 роки у Дніпропетровської асоціації споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів відсутня.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дніпропетровська асоціація споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів (код ЄДРПОУ 20239855) була зареєстрована Управлінням юстиції Дніпропетровської обласної державної адміністрації 28.05.1993р. як громадське об'єднання, а 19.09.2001р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради - як юридична особа (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №406940. Крім того відповідач за його відповідною заявою від 08.04.2002р. був зареєстрований як страхувальник за реєстраційним №120020002208 у Жовтневій районній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.5-9).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Згідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

У відповідності до п.10 ч.1 ст.2 вказаного Закону страхові внески - це кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Абзацами 4, 5 та 6 частини 7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 ч. 2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року №2240-ІІІ (далі - Закон №2240-ІІІ)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону №2240-ІІІ встановлено порядок і строки сплати страхових внесків та передбачено, зокрема, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Прерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

З аналізу наведеної норми права вбачається, що законодавцем пов'язується виникнення обов'язку по сплаті страхових внесків із виплатою заробітної плати (з отриманням коштів на її виплату).

При цьому судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у розмірі 775,33 грн., яка була відображена Дніпропетровською асоціацією споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів у поданому нею Звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2011 рік у рядках 1,13,22 та 28 розділу І цього звіту, виникла та пов'язана із невиплатою заробітної плати в асоціації у 1997-1998 роках, яка станом на теперішній час так і залишилась невиплаченою.

Наведене підтверджується Довідками про суми виплачених доходів та утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів фізичних осіб юридичними особами всіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за 1997 рік та за 1998 рік (Форма №8ДР), поданими відповідачем до ДПА у Жовтневому районі міста Дніпропетровська, згідно яких у ці періоди Дніпропетровською асоціацією споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів заробітна плата не виплачувалась. Також про це свідчить Довідка ДПА у Жовтневому районі міста Дніпропетровська від 01.07.1997р., складена за результатами перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування відповідачем за 1995р., 1996р. та 1 квартал 1997р., та лист УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 14.08.2013р. за вих.№8798/03/23 щодо наявності за відповідачем заборгованості з виплати заробітної плати за 1997-1998р.р. (а.с.114-115,49,77).

Крім того, у відповідності до Розрахункових відомостей про кошти Фонду соціального страхування за І півріччя 1998 року, І квартал 1999 року, за ІІІ квартал 1999 року, за ІV квартал 1999 року та за 1999 рік, а також Звітів про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за Формою Ф4-ФССз ТВП за 9 місяців 2005 року, 1-й квартал 2010 року, за 2010 рік, за 1-й квартал 2011 року, та Довідки-звірки залишків за Формою 4-ФСС від 12.01.2000р. №85, складеної Дніпропетровським обласним комітетом профспілки працівників державних установ, сума заборгованості по страховим внескам, пов'язана із невиплатою заробітної плати в асоціації у 1997-1998 роках, переходила протягом 1997-2011р.р. із року в рік та відображалася Дніпропетровською асоціацією споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів у відповідних рядках вказаної звітності (а.с.25,54-57,99-103,116).

Про вищеозначене також свідчать відомості Головних книг Дніпропетровської асоціації споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів за 1997-1998р.р. по нарахованим на той час коштам страхових внесків, та дані платіжних відомостей відповідача за 1997р. (а.с.50-53,104-113).

При цьому позивачем не надано жодного доказу про виплату відповідачем заборгованості по заробітній платі за 1997-1998р.р., або щодо наявності будь-яких судових справ з розгляду позовів про стягнення з Дніпропетровської асоціації споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів такої заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, виникла у останнього до 01.01.2011 року і пов'язана із невиплатою заробітної плати за 1997-1998р.р., яка станом на теперішній час так і залишилась невиплаченою, а, отже, строк сплати по цим внескам не настав, оскільки, згідно чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, виникнення обов'язку по сплаті страхових внесків пов'язане із виплатою заробітної плати (з отриманням коштів на її виплату).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Дніпропетровської асоціації споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів про стягнення недоїмки із сплати страхових внесків - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова