Ухвала

від 02.10.2013 по справі 820/6858/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд УХВАЛА

02 жовтня 2013 р. № 820/6858/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

суддів - Бабаєва А.І., Котеньова О.Г.

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву позивача про визначення розміру компенсації за відрив від звичайних занять по справі № 820/6858/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою про визначення розміру компенсації за відрив від звичайних занять по справі № 820/6858/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, в якій з урахуванням уточнень просив визначити та стягнути на користь ОСОБА_1 з Держави України розмір компенсації за відрив від звичайних занять у сумі 172,05 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги зазначені у адміністративному позові, щодо покладення судових витрат на рахунок держави полягали також і в компенсації витрат, що пов'язані з компенсацією за відрив від звичайних занять та стягнення цієї компенсації на користь позивача. У зв'яку з не вирішенням судом під час розгляду адміністративного позову питання щодо компенсації витрат за відрив від звичайних занять, ОСОБА_1 просить визначити розмір компенсації за відрив від звичайних занять в розмірі 172,05 грн. та стягнути на користь ОСОБА_1 з Держави Україна судові витрати.

В судове засідання призначене на 02.10.2013 року ОСОБА_1 з'явився, заяву підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Згідно ч.3 ст168 КАС України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Вирішуючи питання, щодо можливості постановлення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо повернення без виконання виконавчого листа Фрунзенського районного суду м. Харків виданого 26.06.2013 року №645/3236/13ц- протиправними та такими що порушує права ОСОБА_1 як людини які передбачені ст.1 Протоколу №1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS №9) і ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; зобов"язати Державну казначейську службу України розглянути питання щодо безпідставного списання коштів на користь ОСОБА_1 в сумі 58,80 грн., судові витрати покласти на рахунок держави.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання виконавчого листа Фрунзенського районного суду м. Харків виданого 26.06.2013 року №645/3236/13ц - протиправними. Зобов'язано Державну казначейську службу України розглянути питання щодо безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в сумі 58,80 грн. (п'ятдесят вісім гривень 80 коп. ).У задоволенні адміністративного позову в іншій частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 34,41 грн.

Позивач, 19.09.2013 року через канцелярію суду надав заяву про визначення розміру компенсації за відрив від звичайних занять та розрахунок суми компенсації витрат за відрив від звичайних занять в розмірі 172,05 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Порядок відшкодування витрат сторони, що пов'язані з їх прибуттям до суду, визначений в ст. 91 КАС України та постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави".

Відповідно до цих нормативних актів, позивач має право на добові та компенсацію витрат за відрив від звичайних занять, яка обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Частиною 2 ст. 91 КАС України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 цієї статті граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006р. «Про граничні розміри компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних справ та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено, що компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Згідно пункту 3 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду граничний розмір компенсації обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Отже, вихідними величинами для розрахунку компенсації є: законодавчо встановлений розмір заробітної плати та фактичні години відриву особи від звичайних занять.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У судовому засіданні, 02.10.2013 року заявник пояснив, що він є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років та вказав що участь у судових засіданнях не є його звичайним заняттям. ОСОБА_1 зазначив, що звичайними заняттями для нього є займання пікапом, перегляд телебачення, розпивання пива, зайняття коханням з жінками.

Колегія суддів зазначає, що заявником не надано до суду належних доказів того, скільки годин фактично тривав відрив від звичайних занять. Розрахунки заяви позивача містять в собі лише відомості про кількість судових засідань - 3, які мали місце при розгляді адміністративного позову та даної заяви.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не довів обґрунтованість вимог заяви про визначення та стягнення з Державного бюджету України розміру компенсації за відрив від звичайних занять у сумі 172,05 грн., аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі № К-30348/10 від 24 березня 2011 року .

Також, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи № 820/6858/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії по суті, позивачем не було заявлено клопотання щодо визначення розміру компенсації за відрив від звичайних занять. Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою вже після набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, судом вже було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 належним чином підтверджений, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 34,41 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про визначення розміру компенсації за відрив від звичайних занять по справі № 820/6858/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 91, 160- 163 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про визначення розміру компенсації за відрив від звичайних занять по справі № 820/6858/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Бідонько А.В.

Судді Бабаєв А.І.

Котеньов О.Г.

Повний текс ухвали виготовлений 07.10.2013 року