Постанова

від 01.10.2013 по справі 812/7737/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2013 року Справа № 812/7737/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: Саприкіна О.Ю. (довіреність від 28.08.2013 № 2/33),

представника відповідача: Петрука В.Є. (довіреність від 30.09.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баріком» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баріком» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області від 15.08.2013 №992 «Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався у ТОВ «Баріком» на території ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та направлення на проведення перевірки від 28.08.2013 № 10-27/798, посадовими особами теруправління 28.08.2013 було проведено позапланову перевірку будівельного майданчика: «Демонтаж металоконструкцій розливочного крану № 8, мартенівського цеху ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ТОВ «Баріком» (КВЕД 41.20, ЄДРПОУ 37650110, розташованого за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Красна, 17, м.Алчевськ, вул. Заводська, 22а) у зв'язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався з громадянином ОСОБА_3

Під час проведення перевірки вищевказаного будівельного майданчика виявлено 6 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 2 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

На підставі викладеного, посилаючись на норми законів України «Про охорону праці», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 408/2011, Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 № 826, у зв'язку з тим, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач просив суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення виконання робіт, а саме: виконання робіт на будівельному майданчику по демонтажу металоконструкцій мартенівського цеху ПАТ «АМК».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694) встановлено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до статті 38 Закону № 2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгіпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Судом встановлено, що 28 серпня 2013 року співробітниками позивача - Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області відповідно до наказу начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області від 15.08.2013 №992 «Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався у ТОВ «Баріком» на території ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та направлення на проведення перевірки від 28.08.2013 № 10-27/798 було проведено позапланову перевірку будівельного майданчика: «Демонтаж металоконструкцій розливочного крану № 8, мартенівського цеху ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ТОВ «Баріком» (КВЕД 41.20, ЄДРПОУ 37650110, розташованого за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Красна, 17, м. Алчевськ, вул. Заводська, 22а) у зв'язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався з громадянином ОСОБА_3, за результатами якої складено акт № 10-12/11 від 28.08.2013.

Актом перевірки зафіксовано 6 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 2 створюють загрозу життю та здоров'ю людей:

- під час виконання робіт на будівельному майданчику по демонтажу металоконструкцій розливочного крану № 8, мартенівського цеху ПАТ «АМК» згідно договору підряду замовник ТОВ «Баріком» допустив до виконання робіт за договором підряду підрядників, які не мають дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є порушенням ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п.4.13 НПАОП 45.2-7.02-12 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці й промислова безпека в будівництві. Основні положення»;

- під час виконання робіт на будівельному майданчику по демонтажу металоконструкцій розливочного крану № 8, мартенівського цеху ПАТ «АМК» згідно договору підряду замовник ТОВ «Баріком» не достатньо координував дотримання виконання робіт (підрядниками) вимог охорони з праці, а саме: демонтаж металоконструкцій розливочного крану № 8, мартенівського цеху ПАТ «АМК» здійснювався без проекту виконання робіт; до виконання робіт з підвищеною небезпекою в умовах дії небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів допускаються особи, які не пройшли спеціального навчання безпечним методам, перевірку знань із безпеки праці і мають відповідну професійну підготовку, що є порушенням ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п.п. 4.13, 4.22, 21.1.2 НПАОП 45.2-7.02-12 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці й промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 7.3.1 НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці при виконанні робіт на висоті»;

- не представлені накази на працівників, відповідальних за розроблення ПВР, технологічних карт, додержання їх вимог при виконанні робіт, безпечне суміщення будівельно-монтажних операцій, безпека прилеглої забудови і території, осіб, що перебувають поблизу будови, тощо; безпечну експлуатацію будівельних машин і механізмів, інструменту, технологічного оснащення та засобів захисту, включаючи їх технічне обслуговування, ремонт, монтаж і демонтаж, чим порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 4.6 НПАОП 45.2-7.02-12 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці й промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 1.11 ДБН А3.1-5-2009;

- не наданий «Журнал сумісних робіт генпідрядника та субпідрядників (підрядників)», що є порушенням ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 4.13.5 НПАОП 45.2-7.02-12 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці й промислова безпека в будівництві. Основні положення»;

- не наданий графік сумісних робіт генпідрядника та субпідрядників (підрядників), чим порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 4.13 НПАОП 45.2-7.02-12 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці й промислова безпека в будівництві. Основні положення»;

- не надані розроблені спеціально з субпідрядниками (підрядниками) заходи безпечного виконання робіт, що є порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 4.13, Додаток Г НПАОП 45.2-7.02-12 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці й промислова безпека в будівництві. Основні положення».

Актом попереджено про необхідність негайного зупинення робіт на будівельному майданчику по демонтажу металоконструкцій мартенівського цеху ПАТ «АМК».

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11 серпня 2011 року № 826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за №1531/20269 (далі - Положення № 826), загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення № 826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра;

відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи відповідачем вказані порушення не було усунуто.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача визнано позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії представника відповідача не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, тому суд приймає визнання представником відповідачем адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 34,41 грн.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01.10.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07.10.2013, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 17, 87, 88, 94, 112, 113, 136, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баріком» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити у повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баріком», КВЕД 41.20, ЄДРПОУ 37650110, розташованого за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Красна, 17, м. Алчевськ, вул. Заводська, 22а, шляхом повного зупинення виконання робіт, а саме: виконання робіт на будівельному майданчику по демонтажу металоконструкцій мартенівського цеху ПАТ «АМК».

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області на користь Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, рахунок 31213206784006, код класифікації доходів (ККД) 22030001, символ звiтностi банку 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050) судовий збір за заявлені немайнові вимоги у розмірі 34 грн. 41 коп. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.10.2013.

Суддя Т.С. Ушаков