Постанова

від 30.09.2013 по справі 810/4792/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року 13 год. 33 хв. 810/4792/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Нозареця Д.А.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веко-Трейд» доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веко-Трейд» (далі - ТОВ «Веко-Трейд» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Броварська ОДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2013 форми «Р» №0001852203, №0001832203 та форми «В4» №0001842203.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАД Технолоджі Груп» (далі - ТОВ «ВАД Технолоджі Груп») мали реальний характер, що підтверджується договором поставки, видатковими, податковими накладними, доказами оплати товарів, доказами подальшої реалізації придбаних товарів тощо.

Крім цього, позивач зазначив, що висновок податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ґрунтуються виключно на поясненнях засновника ТОВ «ВАД Технолоджі Груп».

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача у судовому засіданні 30.09.2013 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідач також зазначив про те, що відповідно до пояснень засновника-директора ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» ОСОБА_3, останній здійснив реєстрацію юридичної особи за винагороду на прохання свого знайомого, без мети здійснення господарської діяльності. Господарською діяльністю, від імені створеної юридичної особи не займався. А відтак усі договори укладенні від іменні ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» є нікчемними.

Представник відповідача у судове засідання 30.09.2013 не з'явився хоча, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Жодних заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Заслухавши думку представника позивача та беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Веко-Трейд», код ЄДРПОУ 36108142, місцезнаходження 07400 , Київська область, м. Бровари, вул. Гоголя 17, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 03.02.2009, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №13551020000002978. Як платник податків узятий на податковий облік у податковому органі від 04.02.2009 за №3698.

Позивач є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість від 19.02.2009 № 100202871.

Основними видами діяльності ТОВ «Веко-Трейд» є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У період з 01.04.2013 по 05.04.2013 на підставі наказу Броварської ОДПІ від 01.04.2013 № 344, направлення на проведення перевірки від 01.04.2013 № 289, посадовою особою Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Веко-Трейд» (код ЄДРПОУ 361088142) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» (код ЄДРПОУ 37639652) за період з 01.12.2011 по 31.03.2012.

За результатами перевірки складений акт від 12.04.2013 №341/22-5/36108142 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про:

- порушення позивачем пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 90403,00 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року на суму 67295,00 грн. та за 1 квартал 2012 року на суму 23108,00 грн.;

- порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 80524,00 грн., що у свою чергу призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 11168,00, та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 69356,00 грн., у тому числі у листопаді 2011 року - 19743,00 грн., та у грудні 2011 року - 49883,00 грн.;

- нікчемності договору поставки укладеного між позивачем та ТОВ «ВАД Технолоджі Груп».

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» та безпідставне віднесення позивачем до витрат, витрати на придбання товарів у вищевказаного контрагента, що ґрунтується на даних: автоматизованих інформаційних систем АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Бест Звіт», «РПП», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Податковий блок», податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2011 року, лютий та березень 2012 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за даний період; постанови СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.01.2013 № 42013110060000070; протоколу допиту засновника-директора ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» ОСОБА_3; рахунків - фактур, видаткових та податкових накладних, карток рахунку № 631, платіжних дорученнях тощо.

Так, відповідно до протоколу допиту засновника-директора ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» ОСОБА_3, останній пояснив, що здійснив реєстрацію юридичної особи за винагороду на прохання свого знайомого Віктора, без мети здійснення господарської діяльності. Господарською діяльністю, від імені створеної юридичної особи не займався.

Зважаючи на зазначені обставини, посадова особа Броварської ОДПІ дійшла висновку, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та витрати за господарськими операціями з ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» та про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» договору поставки.

На підставі Акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Броварською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.04.2013: форми «Р» №0001852203, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 96180,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 90403,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5777,00 грн., форми «Р» №0001832203, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 13960,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 11168,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2792,00 грн. та форми «В4» №0001842203 за яким, позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69356,00 грн., у тому числі за листопад 2011 року - 19743,00 грн., за грудень 2011 року - 49613,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між покупцем - ТОВ «Веко-Трейд» та постачальником - ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» укладено договір поставки від 01.12.2011 №1112/01 (том І а.с.27-28), відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставляти та передавати будівельні, оздоблювальні матеріали та інші товари, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар.

Відповідно до пункту 3 договору ціна конкретної партії товару визначається виходячи із замовлення покупця. Кількість товару поставленого постачальником та прийнятого покупцем визначається накладними на товар, оформленими при прийомі товару в пункті поставки. Загальна вартість договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії договору.

Відповідно до пояснень представника позивача, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагента документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

Крім цього, позивач зазначив, що згідно даних Державної податкової служби України, розміщених на її офіційному сайті, у підрозділі "Дані про платників ПДВ" на момент укладання договору та його виконання ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» перебувало платником податку на додану вартість.

Лише після отримання всіх документів позивачем був укладений відповідний договір.

У зв'язку з чим, судом встановлено, що позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», наявності дефектів у правовому статусі його контрагента (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться Державною податковою службою України.

На підтвердження поставки товарів від ТОВ «Вад Технолоджі Груп», на загальну суму 483146,88 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 80524,48 грн., позивачем до перевірки та матеріалів справи, надані видаткові накладні від 02.12.2011 №РН-0000016, від 13.12.2011 №РН-0000053, від 01.02.2012 №РН-0000056 та від 02.03.2012 №РН-0000179 (том І а.с.33-36).

За результатами господарських операцій ТОВ «Вад Технолоджі Груп» видано на користь ТОВ «Веко-Трейд» податкові накладні на загальну суму 483146,88 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 80524,48 грн., від 02.12.2011 №95, від 13.12.2011 №132, від 01.02.2012 №59 та від 02.03.2012 (том І а.с 29-32).

Відповідно до пояснень представника позивача, що не було спростовано відповідачем, у зв'язку з ти, що у даний період часу на підприємстві позивача працювало лише дві особи - директор та бухгалтер, придбаний у ТОВ «Вад Технолоджі Груп» товар приймався особисто директором позивача, що виключає наявність у останнього довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки між позивачем та ТОВ «Вад Технолоджі Груп» за придбані товари проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 348 від 28.12.2011 на суму 45000,00 грн., № 355 від 16.01.2012 на суму 45000,00 грн., № 361 від 23.01.2012 на суму 45000,00 грн., №367 від 08.02.2012 на суму 45000,00 грн., №372 від 15.02.2012 на суму 45000,00 грн., №378 від 27.02.2012 на суму 30000,00 грн., №379 від 28.02.2012 на суму 49000,00 грн., №379* від 29.02.2012 на суму 49000,00 грн., №380 від 29.02.2012 на суму 38722,48 грн., №391 від 21.03.2012 на суму 45000,00 грн., №392 від 29.03.2012 на суму 46424,00 грн. та виписками банку (том І а.с.37-51).

Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Всі зазначені двосторонні документи підписані зі сторони покупця ОСОБА_4, зі сторони постачальника ТОВ «Вад Технолоджі Груп» ОСОБА_3, який до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є керівником та підписантом ТОВ «Вад Технолоджі Груп», та скріплені печатками обох підприємств.

Тобто, позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Вад Технолоджі Груп» та їх оплати.

Крім того, судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено.

Надані позивачем до перевірки документи відповідачем не проаналізовано.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Веко-Трейд» та ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Статус позивача та його контрагента, як платника ПДВ, не заперечувався сторонами.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» видано на користь ТОВ «Веко-Трейд» належним чином оформлені податкові накладні.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що сума податкового кредиту позивачем сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

За змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі вартості придбаних робіт, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Оскільки, на думку податкового органу, роботи фактично не надавались, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угоди є безтоварними, та, як наслідок, нікчемними, а тому формування податкового кредиту та витрат за ними вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Вивчивши надані документальні підтвердження, судом не встановлено відсутності мети у позивача щодо реального настання правових наслідків та укладення правочинів задля заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.

Факт придбання позивачем товарів підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних товарів, посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, як вбачається із Акта перевірки, посадовими особами податкового органу були досліджені договір поставки товарів, прибуткові та податкові накладні, акти передачі товарів, банківські виписки, облікові регістри (оборотно - сальдові відомості, картки обліку руху засобів по бухгалтерським рахункам, аналіз бухгалтерських рахунків, аналіз балансових рахунків по об'єктах аналітики) Дт 6442 «Податковий кредит» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 281 «Товари на складі» - Кт «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». (Том І а.с. 18).

Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про безтоварність господарської операції зроблені лише на підставі протоколу допиту свідка, відсутності товарно-транспортних накладних, без врахування та надання оцінки іншим документам, обов'язкових для проведення такої перевірки та які були у розпорядженні перевіряючих.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки ґрунтуються без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Крім цього, згідно з даними Акта перевірки, суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Жодних доказів того, що контрагент позивача не звітувався до податкових органів, не відображав результати господарських операцій з позивачем, на неодноразову вимогу відповідач суду не надав.

У зв'язку з цим, у суду не виникає сумнівів щодо відображення результатів господарських операцій між позивачем та його контрагентом у податковій звітності.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування висновків про нікчемність правочинів, на відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, оскільки такі висновки не можливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, податковими органами не перевірявся ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» на предмет наявності господарсько-правових відносин з іншими суб'єктами господарювання у зв'язку з укладанням договорів оренди основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; по перевезенню матеріальних цінностей із залученням сторонніх перевізників; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання послуг або виконання робіт.

Крім цього, на неодноразову вимогу суду відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентом зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Висновки про відсутність у контрагента позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені лише на підставі протоколу допиту засновника-директора ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», який є недостатньою підставою для визнання угод нікчемними та такі висновки не можливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Суд не бере до уваги, протокол допиту засновника-директора ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», як на беззаперечний доказ фіктивності діяльності підприємства, оскільки, як вбачається із змісту зазначеного протоколу, ОСОБА_3 не заперечував того, що ним у присутності нотаріуса затверджувався статут підприємства, надавалась нотаріальна засвідчена довіреність, зміст якої свідок не пам'ятає, відкривалися рахунки в банку, отримувалось свідоцтво платника податку на додану вартість та підписувались інші документи.

Також, як вбачається із протоколу допиту свідка, громадянин ОСОБА_3 не підтвердив той факт, що ним особисто не підписувались фінансово-господарські документи як керівника ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» по взаємовідносинам з ТОВ «Веко-Трейд» (том І а.с.122).

Тобто, засновник-директор ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» ОСОБА_3 не заперечував щодо створення зазначеного підприємства, надання нотаріально засвідчених довіреностей та підписання інших документів, як директором ТОВ «ВАД Технолоджі Груп».

А відтак, суд вважає, що висновок податкового органу про безтоварність господарської операції є формальним і не об'єктивним, оскільки ґрунтується не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Суд звертає увагу також на те, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до перевірки були надані посадовим особам відповідача всі необхідні документи та регістри, які підтверджують фактичний рух активів позивача.

Крім цього, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з урахуванням якісних характеристик товарів та робіт, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів та робіт для використання в господарській діяльності платника податків та відповідали б змісту цієї Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Як встановлено судом, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари поставлялись, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Так, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, придбання товарів у ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» було обумовлено здійсненням позивачем діяльності зазначеної у КВЕД.

Позивачем також надано суду належні докази як оприбуткування придбаних у ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» товарів так і їх подальшої реалізації (том І а.с.60-93, 185-250, том ІІ а.с.5-249, том ІІІ а.с.181).

Суду не надано також жодних доказів того, що товари, які були придбані позивачем у ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» придбавались у інших контрагентів або обліковувались на складах позивача до укладення, правочину, який, на думку відповідача, містить ознаки нікчемного.

Враховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладений між позивачем та ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарська операція фактично відбулася, а операція між позивачем та його контрагентом врахована відповідно до її дійсного економічного змісту, обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідає меті здійснення господарської діяльності.

Щодо тверджень податкового органу про нікчемність правочину суд зазначає таке.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

У силу положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд звертає увагу на те, що у даній адміністративній справі, відповідачем, який посилається на нікчемність укладеного між позивачем та його контрагентом договору, повинно бути надано належні докази на обґрунтування такої нікчемності.

Крім того, для визнання правочину нікчемним на тій підставі, що його укладено з метою порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суд досліджує у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення правочину, якою із сторін і в якій мірі виконано правочин, а також вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сторін правочину суд розуміє те, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали протиправність правочину, який укладався, і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, передбачали настання протиправних наслідків і бажали або свідомо допускали їх настання.

Проте, відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.

Відповідачем не доведено того факту, що зазначені правочини були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що вони спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямований на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, її надрами, іншими природними ресурсами, укладені щодо відчуження викраденого майна або порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нікчемними, та здійснення господарських операцій, всі сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Більш того, в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам підприємства або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.

Оскільки зобов'язання за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» мали реальний характер, відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення правочину відповідало волі сторін договору.

За наведених обставин, твердження податкового органу про порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 203, частини першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання робіт. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції та використання придбаних робіт у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновок акта перевірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим ТОВ «Веко-Трейд».

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та витрат, не доведено його недобросовісності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 24.04.2013 форми «Р» №0001852203, №0001832203 та форми «В4» №0001842203.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веко-Трейд» понесені судові витрати у формі судового збору розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 21.08.2013 №454.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 жовтня 2013 р.