Постанова

від 18.12.2006 по справі 8/720пд-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/720пд-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

18.12.2006 року                                                Справа № 8/720пд-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Бородіної Л.І.

                                        Лазненко Л.Л.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.06.

при секретарі                    

судового засідання                    Михайличенко Д.В.

за участю представників сторін

від позивача                              Кошаков Д.В., дов. №63/10-11 від 10.01.06

від 1-го відповідача          Платонова Н.М., дов. №140 від 04.10.06

     2-го відповідача          не прибув

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Красноріченський комбікормовий завод”,

смт. Красноріченське Кремінського р-ну

на постанову

господарського суду           Луганської області

від                                         24.10.06

у справі                              № 8/720пд-ад (суддя – Середа А.П.)

за позовом                               Рубіжанської об”єднаної державної податкової

                                        інспекції Луганської області

до 1-го відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Красноріченський комбікормовий завод”,

смт. Красноріченське Кремінського р-ну

до 2-го відповідача                    Приватного підприємства

„Авангард Інвест Компані”, м. Луганськ

про                                        визнання угоди недійсною

Постановою господарського суду Луганської області від 24.10.06 у справі №8/720пд-ад (суддя Середа А.П.) задоволено позов Рубіжанської  об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноріченський комбікормовий завод»(далі ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод»), смт Красноріченське Луганської області та приватного підприємства «Авангард Інвест Компані» (далі ПП „АІК”), м. Луганськ, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 24/105 від 19.11.04 укладений між відповідачами, як такий, що укладений з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, стягнуто з  приватного підприємства «Авангард Інвест Компані»на користь ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод»грошові кошти в сумі 85932 грн. отримані за продане дизельне пальне у кількості 33000 літрів, а з Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноріченський комбікормовий завод»на користь держави 33000 літрів дизельного пального по ціні 2 грн. 60 коп. за 1 літр на суму 85932 грн. отримане за договором № 24/105 від 19.11.04.

Постанова господарського суду з посиланням на норми статей 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статтей 207, 208 Господарського кодексу України мотивована обґрунтованістю заявлених вимог.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що угода № 24/105 від 19.11.04 укладена з метою, яка  завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки від імені приватного підприємства „Авангард Інвест Компані” цю угоду уклали не встановлені особи без будь-яких законних повноважень, що підтверджується постановою господарського суду Луганської області від 05.12.05 у справі № 9/611ад, якою визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП «Авангард Інвест Компані»та припинено цю юридичну особу.

ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод», перший відповідач у справі, не погодився з прийнятою господарським судом постановою та подав апеляційну скаргу, в якій  просить скасувати її як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В матеріалах  справи відсутні докази укладення спірного договору від імені 2-го відповідача не встановленими особами, відсутні висновки експерта, відомості про порушення кримінальної справи з цього факту. Постановляючи рішення суд послався на пояснення засновника  Сопова, які були  дані по іншій справі; відсутні докази створення підприємства ПП «АІК», 2-го відповідача у справі, з метою прикриття незаконної діяльності, яким може бути тільки вирок суду, що набрав законної сили. Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються ці обставини.

Позивач не надав жодного документа на підтвердження ухилення 2-го відповідача від сплати податків. З боку 1-го відповідача  надані всі докази належного виконання спірної угоди.

Крім того, на думку скаржника, обґрунтовуючи рішення суд не може  посилатися на статті 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, як на підставі визнання спірної угоди недійсною за позовом податкового органу, оскільки за вказаними нормами Цивільного кодексу України може звертатися до суду з вимогами про визнання угоди недійсною тільки сторона за договором.

Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області, позивач у справі, відзив на апеляційну скаргу та витребувані апеляційним судом матеріали не подала, але в судовому засіданні її представник зазначив, що суд першої інстанції прийняв законну та обґрунтовану постанову, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод», 1-й відповідач у справі, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа Кремінською райдержадміністрацією розпорядженням № 467 від 29.04.04, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій в Україні з ідентифікаційним кодом 32973977 (а.с. 18-19, 52).

Приватне підприємство «Авангард Інвест Компані»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа державним реєстратором Літвіновою О.А. виконавчого комітету Луганської міської ради номер запису 13821020000001312 (а.с. 16,17) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 33241257 (а.с. 51).

19.11.04 між ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод»та ПП «АІК»укладено договір купівлі-продажу № 24/105 за умовами якого ПП «АІК»- продавець, відпускає, а ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод»- покупець приймає та оплачує дизельне паливо у кількості 33000 літрів вартістю 85932 грн. Строк дії договору сторони визначили до повного розрахунку сторонами (а.с. 10).

За накладною № 188 від 19.11.04 ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод», 1-й відповідач у справі, отримав від ПП «АІК», 2-го відповідача у справі, 33000 літрів дизельного палива на суму 85932 грн. по ціні 2 грн. 17 коп. за 1 літр без ПДВ (а.с.20).

19.11.04 ПП «АІК»видало ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод»податкову накладну (а.с. 8), в якій зазначено сума 85932 грн., в тому числі ПДВ –14322 грн.

На підставі рахунку-фактури по накладній  № 154 від 19.11.04 (а.с. 21) 1-й відповідач перерахував 2-му відповідачу 85932 грн. платіжним дорученням № 220 від 19.11.04 (а.с. 9).

Постановою господарського суду Луганської області від 05.12.05 у справі №9/611ад за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі с. Луганська до Приватного підприємства «Авангард Інвест Компані»визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП «Авангард Інвест Компані»та припинено це підприємство як юридичну особу (а.с. 6,7), у зв'язку з тим, що засновник цього підприємства Сопов В.А. зареєстрував його разом з другом Гладковим Андрієм, після реєстрації підприємства всі документи, печатки, штампи передав Гладкову, більше з ним не зустрічався, ніяких документів не підписував.

Після реєстрації підприємство не мало мети здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати податки до державного бюджету.

Посилаючись на те, що з боку посадових осіб ПП «Авангард Інвест Компані»був намір на укладення угоди з корисливою метою, приховування доходів від оподаткування, позивач 07.09.06 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом  про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 24/105 від 19.11.04 укладеного між відповідачами у даній справі на підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та застосування наслідків передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, тобто стягнення всього одержаного від укладеної та виконаної угоди ТОВ „Красноріченський комбікормовий завод”, ідентифікаційний код 32973977, р/р 26002301101131 філія Відділення Промінвестбанку м. Рубіжне МФО 3044643 юридична адреса: Луганська область, Кремінський район, смт. Красноріченське, вул. Шевченко, 11, а саме 85932 грн. у доход держави.

Постановою господарського суду Луганської області від 24.10.06 у справі №8/720пд-ад позов задоволено повністю.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду  на наступне.

Матеріали справи свідчать, що податковий орган, обґрунтовуючи позов,  застосував статті 203, 207, 215, 228 Цивільного кодексу України на статті 207, 208 Господарського кодексу України.

За змістом пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»право на  звернення до судів органів державної податкової служби з позовами про визнання угод недійсними виникає тільки у випадках, коли наслідки недійсності угоди передбачають стягнення коштів в доход держави.

Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 01.01.04 не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були  встановлені ст. 49 Цивільного кодексу УРСР 1963р.

Цим кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції –стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст. 228 Цивільного кодексу України) не є адміністративно-правова конфіскація.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, звернення податкового органу з позовами до суду про визнання угод недійсними за правилами Цивільного кодексу України не відповідає пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Разом з тим Господарський кодексу України, що набрав чинності з 01.01.04 містить норми, які за предметом регулювання та встановленими наслідками збігаються зі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР 1963 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - в обох сторін чи однієї зі сторін, від виконання угоди –обома сторонами чи однією.

Частина 1 статті 208 ГК України встановлює наслідки визнання такого господарського зобов'язання недійсним, відповідно до якої, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як свідчать матеріали справи предметом даного спору є договір купівлі-продажу № 24/105 від 19.11.04, укладений між ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод», 1-м відповідачем у справі, та ПП «Авангард Інвест Компані», 2-м відповідачем у справі, відповідно до умов якого 2-й відповідач –продавець зобов'язався передати 1-му відповідачу - покупцю дизельне паливо у кількості 33000 літрів вартістю 85932 грн., в свою чергу 1-й відповідач зобов'язався оплатити придбане дизельне паливо.

Зазначений договір виконаний сторонами у повному обсязі: 2-й відповідач за накладною № 188 від 19.11.04 передав 1-му відповідачу дизельне паливо у кількості  передбаченій договором, 1-й відповідач платіжним дорученням № 220 від 19.11.04 перерахував 2-му відповідачу вартість отриманого дизельного палива в сумі 85932 грн. разом з ПДВ.

ПП «Авангард Інвест Компані», 2-й відповідач у справі, видав ТОВ «Красноріченський комбікормовий завод», 1-му відповідачу у справі, податкову накладну № 188 від 19.11.04.

Встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, мало бути предметом дослідження у цій справі.

Наявність умислу у сторін при укладенні угоди означає, що  сторона або сторони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб”єкта господарювання та інтересам держави та суспільства.

Аналізуючи договір №24/105 від 19.11.04 року, місцевий господарський суд дійшов висновку , що доказами його укладення з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, є:

- укладення договору від імені ПП “АІК”невстановленими особами, які не мали на те будь-яких законних повноважень, чим порушено вищенаведені вимоги статей 202 та 203  ЦКУ;

- відсутність ПП “АІК”за юридичною адресою;

- ненадання ПП “АІК” до податкових органів податкової звітності, в якій знайшли б своє відображення операції по спірному договору.

Зазначені обставини підтверджені лише постановою господарського суду Луганської області від 05.12.05 у справі № 9/611ад, якою за позовом Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП „Авангард Інвест Компані” №138210000001312 від 19.10.04 та припинено цю юридичну особу.

Однак, наявність умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави  суспільства не може бути підтверджена лише вищезазначеною постановою господарського суду Луганської області у справі №9/611ад, оскільки предметом дослідження у цій справі не були угоди, що мали місце під час підприємницької діяльності зазначеного суб'єкта господарюванні і наявність протиправного умислу при укладенні спірної угоди судом не досліджувалась.

Отже, вищезазначена постанова господарського суду Луганської області від 05.12.05 у справі № 9/611ад не звільняла місцевий господарський суд при вирішенні даного спору від встановлення наявності умислу підприємства при укладенні спірної угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Проте місцевий господарський суд не з”ясував обставин, що мають значення для даної справи, а дійшов висновку про наявність у сторін умислу при укладенні спірної угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства лише на підставі обставин встановлених судом при розгляді справи №9/611ад.

Під час  апеляційного провадження апеляційним господарським судом з метою повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи від позивача були витребувані докази зазначених в позові обставин, зокрема –наміру укладення угоди купівлі-продажу № 24/105 від 19.11.04 з корисливою метою приховування доходів від оподаткування.

Однак, податковий орган не надав витребувані апеляційним судом  докази.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що кримінальна справа щодо посадових осіб як 1-го, так і 2-го відповідачів не порушена, вирок суду, який би містив висновки щодо приховування доходів від оподаткування, чи незаконної діяльності 2-го відповідача відсутній.

Позивач не довів суду обставин, що укладаючи спірну угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави і суспільства.

Навпаки, матеріали справи свідчать, що на момент укладення спірного договору 2-й відповідач був зареєстрований і мав статус суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи. На виконання спірної угоди передав товар за накладною № 188 від 19.11.04 та видав податкову накладну, а 1-й відповідач у справі сплатив продавцю, 2-му відповідачу у справі, в ціні товару податок на додану вартість.

Сам по собі факт визнання запису про проведення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та припинення юридичної особи не є підставою для визнання недійсними вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання угод, оскільки таке не передбачено законом і порушує основні засади цивільного законодавства, зокрема доведеність вини, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом, свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що при укладенні  спірного договору №24/105 від 19.11.04 року  сторони порушили  правила  частин 1, 2, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, - тобто договір від імені ПП “АІК” підписала особа, яка  не мала на те належних повноважень, що прямо заборонено вищезазначеною нормою закону; дії цієї особи не були спрямовані на реальне настання тих правових наслідків, про які йдеться у договорі.

Проте, умисел юридичної особи визначається, як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленим (п. 11 Роз”яснень Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999№02-5/111 з доповненнями від 26.04.2002 №04-5/491).

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки матеріали справи їх не спростовують.

Враховуючи викладене судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Луганської області від 24.10.06 у справі № 8/720пд-ад скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги відповідно до частини 1 ст. 94, частини 1 статті 98, пунктів 2, 3 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  державне мито в сумі 429 грн. 66 коп. компенсується заявнику апеляційної скарги за рахунок державного бюджету.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 196, п.3 ст. 198, п.3 ст. 202, п. 2 ст. 205, 207, 254 розділом VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,  Луганський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноріченський комбікормовий завод” на постанову господарського суду Луганської області від 24.10.06 у справі № 8/720пд-ад задовольнити.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 24.10.06 у справі №8/720пд-ад скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю „Красноріченський комбікормовий завод”, ідентифікаційний код 32973977, юридична адреса: Луганська область, смт. Красноріченьске, Кремінського району, вул. Шевченко, 11 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 429 грн. 66 коп.

5. Доручити місцевому господарському суду Луганської області за заявою сторони видати відповідний виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.          

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                              Р.Є. Якушенко

Судді                                                            Л.І. Бородіна

                                                                      Л.Л. Лазненко