Рішення

від 03.10.2013 по справі 904/5457/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.13р. Справа № 904/5457/13

За позовом Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт", м. Запоріжжя

Відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд -Метал 2009",

м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 139 322, 40 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

Прокурор: Булавка Л.С. ( посв. № 002575 04.09.12р.)

від позивача: Іванченко І.С. - представник (дов. від 22.08.12р.)

Свиридов - представник (дов. № 52 від 11.06.2013 р.)

Зіма М.В. - представник (дов. № 81 від 17.09.2013 р.)

від відповідача-1: Шляєв І.А. - представник ( дов. № 81 від 01.01.2013р.)

Короташ С.В. - представник ( дов. № 567 від 01.01.2013р.)

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Криворізький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач-1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Метал 2009" (далі-відповідача 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача-1 Відокремлений структурний підрозділ "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт", яким просить суд:

- визнати недійсним договір № ПР/МЧ-3-11/НЮдч/222 від 15.08.2011 року, укладений між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Метал 2009";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Метал 2009" повернути частину відкритого майданчика інв. № 240480, загальною площею 2 258,5 м 2 , відокремленому структурному підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця " за актом приймання-передачі у стані, придатному для використання;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Метал 2009" до державного бюджету на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, недоотримані грошові кошти в сумі 139 322,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі вимоги Криворізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері № 451 від 07.02.2013 року, фахівцями РВ ФДМ України в Дніпропетровській області проведено перевірку законності перебування відкритого майданчика інв. № 240480 в користуванні ТОВ «Трейд-Метал 2009». В ході проведення даної перевірки встановлено, що майданчик біля 17-ї під'їзної колії ст. Кривий Ріг - Головний є державним майном, що перебуває на балансі ВСП «Запорізька механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» ДП «Придніпровська залізниця», має інв. № 240480, загальною площею 2322,5 м2, залишковою вартістю станом на 01.05.2012р. 158 892,60 грн. Позивач зазначає, що ТОВ «Трейд-Метал 2009» використовує вищезазначений майданчик згідно договору від 15.08.11р. № ПР/МЧ-3-11/1393/НЮдч/222 (з врахуванням додаткової угоди № 1) про надання комплексу послуг пов'язаних з прийомом, відправленням, перевезенням автотранспортом та переробкою вантажів постійно.

Але, оскільки в даному випадку майданчик інв. № 240480 є державним майном, і фактично передався в користування одному суб'єкту господарювання - ТОВ «Трейд-Метал 2009», то в даному випадку фактично сторони уклали договір оренди, тому такий договір повинен був укладатись з врахуванням положення ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Цією статтею встановлено, що підприємства, установи, організації можуть бути орендодавцями щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м. на. Передача ж в оренду нерухомого майна площею понад 200 кв.м. можлива лише у разі отримання дозволу відповідного регіонального відділення Фонду державного майна України.

Вимога щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди обґрунтована тим, що у разі укладання ТОВ «Трейд-Метал 2009» договору оренди державного майна - частини майданчика інв. № 240480 площею 2258,5 кв.м. з Регіональним відділенням Фонду державного майна України згідно з вимогами чинного законодавства України, держава могла б отримати 139 322,40 грн.

08.08.2013 року представник відповідача-1 надав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04. 1998 N 457.

Пунктом 1.8 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій встановлено, що відповідно до статті 9 Статуту залізниць України для виконання вантажних операцій залізниця може надавати за договором підприємствам у тимчасове користування підвищені колії, склади, майданчики, розташовані біля станційних та інших, що перебувають на балансі залізниці, колій (місця незагального користування).

Таким чином, відповідач вважає, що твердження позивача про те, що при укладенні спірного договору сторони мали керуватися положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна» лише з тих підстав, що наданий майданчик є державним майном, і фактично передався в користування ТОВ «Трейд-Метал 2009», безпідставним.

08.08.2013 року від прокурора до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 15.08.2011 року до договору №ПР/МЧ-3-11/НЮдч/222 від 15.08.2011 року, укладеного між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд -Метал 2009";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд -Метал 2009" повернути частину відкритого майданчика інв. №240480, загальною площею 2258,5 м 2 , Державному підприємству "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт", за актом приймання-передачі у стані придатному для використання;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд -Метал 2009" до державного бюджету на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, недоотримані грошові кошти в сумі 122 772,22 грн.

Судом прийнято вищезазначену заяву з огляду на те, що до 08.08.2013 року розгляд справи по суті розпочато не було.

Також, 08.08.2013 року від прокурора надійшло клопотання про об'єднання відповідача-1 (Державне підприємство "Придніпровська залізниця") та третьої особи на стороні відповідача-1 (Відокремлений структурний підрозділ "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця"), та визначення їх в якості відповідача-1 у справі: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт".

Клопотання обґрунтоване тим, що в ч. 8 п.1.6, ч.2 п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що не можуть бути третіми особами у справі відокремлені підрозділи юридичних осіб. Водночас вони можуть на загальних підставах виступати в судовому процесі від імені відповідних юридичних осіб за наявності належних повноважень (частина четверта статті 28 ГПК). Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року відповідно до ч. 4 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнитв клопотання прокурора та визначив відповідачем-1 у справі: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт", оскільки вказаний структурний підрозділ не є юридичною особою, а тому не може самостійно бути учасником судової справи (позивачем, відповідачем, третьої особою) та виключив зі складу учасників судового процесу: третю особу на стороні відповідача - 1: Відокремлений структурний підрозділ "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця".

Прокурор 17.09.2013 року надав до суду заяву, в якій просить суд викласти пункт 3 позовних вимог в наступній редакції: "Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд -Метал 2009" звільнити незаконно зайняту частину відкритого майданчика інв. №240480, загальною площею 2258,5 м 2 , Державному підприємству "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт".

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет позову шляхом подання письмової заяви. Суд розцінює вказану заяву, як заяву про зміну предмету позову, а тому не приймає її до розгляду оскільки 03.09.2013 року суд розпочав розгляд справи по суті (протокол судового засідання від 03.09.2013 року).

17.09.2013 року представник позивача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до п. 1 та 2 статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належать державі Україна, тому від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Також, позивач зазначає, що для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності орендарем орендодавцеві подаються документи згідно Переліку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 14.11.2005 № 2975 (чинного у період 2011-2012 роки), серед яких згідно п. 2 згаданого Переліку орендарю необхідно надати довідку балансоутримувача про загальну площу об'єкта оренди із копією плану за поверхами, завіреною балансоутримувачем.

Відокремленим структурним підрозділом «Запорізька механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» державного підприємства «Придніпровська залізниця» надано довідку, згідно якої державне майно - майданчик біля 17-ї під'їзної колії ст. Кривий Ріг Головний, яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, Дніпропетровське шосе,90, ст. Кривий Ріг Головний, має інвентарній номер 0240480, площею 2322,5 кв.м., але за даними ІППС «Етап-оренда» станом на 17.09.2013 діючі договори оренди, укладені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області із суб'єктами господарювання за адресою: місто Кривий Ріг, Довгивц вський район, вулиця Дніпропетровське шосе, 90, ст. Кривий Ріг - Головний не обліковуються.

Тому, Регіональне відділення підтримує позовні вимоги Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області в повному обсязі.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки представника у судові засідання суд не повідомив.

В судовому засіданні 01.10.2013 року позивачу судом було поставлено запитання про те, чи було позивачем здійснено які-небудь дії щодо передачі в оренду спірного об'єкту.

Позивач усно пояснив, що будь-яких дій, направлених на передачу спірного майданчика в оренду відповідачу-2, або будь-яким іншим особам, позивач не здійснював.

Також, у судовому засіданні 01.10.2013 року представник відповідача-1 усно заявив, про те, що спірний майданчик не є нерухомим майном, оскільки його може бути розібрано та перенесено на іншу земельну ділянку.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.10.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011 року між Держаним підприємством „Придніпровська залізниця" (залізниця) в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Метал 2009" (замовник) було укладено договір надання комплексу послуг пов'язаних з прийомом, відправленням, перевезенням автотранспортом та переробкою вантажів № ПР/МЧ-З-11/1393/НЮдч/222, відповідно до пункту 1.1 якого залізниця надає замовнику комплекс послуг пов'язаний з прийомом, відправленням, перевезенням автотранспортом та переробкою вантажів по станції Кривий Ріг Головний, згідно з переліком видів послуг та заявок замовника в період дії договору, а замовник - приймає та оплачує надані послуги (а.с.28).

15.08.2011 року між Держаним підприємством „Придніпровська залізниця" (залізниця) в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Метал 2009" (замовник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № ПР/МЧ-З-11/1393/НЮдч/222 (а.с.30).

Розділом 1 додаткової угоди № 1 до договору встановлено, що сторони дійшли згоди предмет договору доповнити пунктами наступного змісту:

1.3. "Залізниця" надає "Замовнику" частину відкритого майданчика інв. № 240480 для виконання вантажних робіт з великоваговим вантажем, а також для складування ватажу у смузі відведення з участю залізничного рухомого складу та автотранспорту, по станції Кривий Ріг Головний, загальною площею 2 258,5 кв.м., згідно до ст. 9, 12, 58 Статуту залізниць України та Тарифного керівництва № 1, розділ II пункт 32 підпункт 9

таблиці № 5.

1.4. Послуги від імені "Залізниці" надає „Запорізька механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт'' на підставі Заявки „Замовника" за формою, передбаченою

Додатком № 1-0, відповідно плану-схеми, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни від 15.08.2011 року сторони досягли домовленості, що ціна за надання частини відкритого вантажного майданчика (інв. № 240480) для виконання вантажних робіт, і за складування вантажів у смузі відведення з участю залізничного рухомого складу та автотранспорту складає 6 911,01 грн. з ПДВ в місяць (а.с.33).

Криворізька прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернулась до регіонального відділення ФДМ України по Дніпропетровській області із вимогою № 451 від 07.02.2013 року про проведення перевірки законності перебування відкритого майданчика інв. № 240480 в користуванні ТОВ „Трейд-Маркет 2009" (а.с.134).

На підставі вимоги Криворізької прокуратури, фахівцями РВ ФДМ України в Дніпропетровській області проведено перевірку законності перебування відкритого майданчика інв. № 240480 в користуванні ТОВ «Трейд-Метал 2009». За результатами перевірки складено акт про результати перевірки законності перебування відкритого майданчика інв. № 240480 (м. Кривий Ріг, Довгинцівський р-н., вул. Дніпропетровське шосе, 90, ст. Кривий Ріг-Головний, загальною площею 2258,5 кв.м) в користуванні ТОВ «Трейд-Метал 2009» (а.с.119).

В ході проведення даної перевірки встановлено, що майданчик біля 17-ї під'їзної колії ст. Кривий Ріг - Головний є державним нерухомим майном, що перебуває на балансі ВСП «Запорізька механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» ДП «Придніпровська залізниця», має інв. № 240480, загальною площею 2 322,5 м2, залишковою вартістю станом на 01.05.2012р. 158 892,60 грн.

Абз. 4 розділу 2 Акту перевірки встановлено, що на майданчику біля 17 під'їзної колії, покриття якого виконано із залізобетонних плит розміром 2,90 м. х 0,85 м., знаходиться майно ТОВ «Трейд Метал 2009», а саме: побутове приміщення (3,1 м. х 6,7 м.); автомобільні ваги АВ-100-19/2; брухт чорних металів.

Судом встановлено, що ТОВ «Трейд-Метал 2009» використовує вищезазначений майданчик згідно договору від 15.08.11р. № ПР/МЧ-3-11/1393/НЮдч/222 (з врахуванням додаткової угоди № 1) про надання комплексу послуг пов'язаних з прийомом, відправленням, перевезенням автотранспортом та переробкою вантажів постійно.

Зауваження на вказаний Акт відповідачем-1 не надавалось. На майданчику постійно знаходиться майно відповідача-2 - побутове приміщення, автомобільні ваги, металопродукція тощо. Вказаний майданчик відповідач-2 використовує для здійснення своєї господарської діяльності.

Статтею 179 Цивільного кодексу України передбачено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Частинами 1 та 2 статті 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (частина 1 статті 187 Цивільного кодексу України).

Таким чином, майданчик не є рухомою річчю, тому що його неможливо вільно переміщувати у просторі, відповідно він є нерухомим майном, оскільки його неможливо перенести на іншу земельну ділянку не провівши перед цим демонтаж. У разі ж проведення демонтажу (роз'єднання речі на її складові частини), річ у вигляді майданчику перестане існувати. В результаті монтажу цієї конструкції в іншому місці буде створено нову річ.

Відповідно до класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду держаного майна від 15.03.2006 року № 461 нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим буз їх знецінення та зміни їх призначення. Спірний майданчик перебуває у державній власності, що не заперечується жодною зі сторін.

Відповідно до статті 9 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМ України № 457 від 06.04.1998р. вантажні операції виконуються як на станційних складах і майданчиках, що перебувають у віданні залізниць (місця загального користування), так і на приколійних складах і майданчиках та в інших пунктах, які належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності або надані їм залізницею на підставі договору (місця незагального користування).

Згідно з пунктом 12 Статуту залізниць України, залізниці вправі приймати рішення про складування за плату підприємствами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вантажів у смузі відведення, а також надавати дозвіл на примикання під'їзних колій та будівництво тимчасових споруд.

Крім того, пунктом 5 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України та пов'язані з ним послуги Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009р., зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.04.2009р. за № 340, встановлено, що відповідно до статті 60 Статуту залізниць України залізницями затверджуються, зокрема, ставки зборів за складування вантажів у смузі відведення за межами станцій та розмір плати за надання дозволу на примикання під'їзних колій та на будівництво тимчасових споруд.

Пунктом 1.8. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрований Міністерством юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096, встановлено, що відповідно до статті 9 Статуту залізниць України для виконання вантажних операцій залізниця може надавати за договором підприємствам у тимчасове користування підвищені колії, склади, майданчики, розташовані біля станційних та інших, що перебувають на балансі залізниці, колій (місця незагального користування).

Але, вищезазначені норми не суперечать Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та повинні застосовуватись з врахуванням норм цього закону, який є спеціальним.

Відповідач-1 помилково вважає, що застосуванню підлягають виключно норми Статуту залізниць України.

Частинами 1 та 3 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Отже, враховуючи викладене, вбачається намір сторін договору № ПР/МЧ-3-11/1393/НЮдч/222 від 15.08.2011р. (з врахуванням додаткової угоди № 1) на укладання саме договору оренди нерухомого державного майна - частини майданчика ін. № 240480, площею 2258,5 кв.м.

З проведеного аналізу ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України та умов додаткової угоди можна зробити висновок, що між сторонами з приводу надання майданчика у користування стались саме відносини оренди.

Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки майданчик інв. № 240480 є державним майном, і фактично передався в користування одному суб'єкту господарювання - ТОВ «Трейд-Метал 2009», то в даному випадку фактично сторони уклали договір оренди, тому такий договір повинен був укладатись з врахуванням положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 283-287 Господарського кодексу та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Стаття 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» кореспондується зі статтею 287 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 287 Господарського кодексу України, ДП «Придніпровська залізниця» в особі ВСП «Запорізька механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» ДП «Придніпровська залізниця» не може бути орендодавцем державного нерухомого майна, враховуючи, що площа об'єкта складає 2258,5 кв.м. Орендодавцем такого майна має бути Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено порядок укладання договору оренди та передбачено, зокрема обов'язкове надіслання юридичною особою, яка бажає укласти договір оренди, відповідному орендодавцеві (в даному випадку - Регіональному відділенню ФДМ України по Дніпропетровській області, оскільки площа орендованого нерухомого майна перевищує 200 кв.м.) заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначаються ФДМ України.

Проте, заява, проект договору та інші документи на укладання договору оренди від ТОВ «Трейд-Метал 2009» до Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області не надходили.

Отже, передача частини майданчику відбулася на підставі додаткової угоди № 1 від 15.08.2011р. до договору від 15.08.11р. № ПР/МЧ-3-11/1393/НЮдч/222, укладеної без участі Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області, тому додаткову угоду № 1 від 15.08.2011р. до даного договору укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст. 5, 7, 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом, що регулює даний вид правовідносин та є обов'язковим до застосування, а також ст. 287 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи положення вимоги ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, додаткова угода № 1 від 15.08.2011р. до договору № ПР/МЧ-3-11/НЮдч/222 від 15.08.2011р. підлягає визнанню недійсною, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, позовні вимоги щодо та зобов'язання ТОВ "Трейд-Метал 2009" повернути частину відкритого майданчика інв. № 240480, загальною площею 2 258,5 м 2 , відокремленому структурному підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця " за актом приймання-передачі у стані, придатному для використання також підлягають задоволенню.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (частина 3 статті 207 Господарського кодексу України).

Зі змісту додаткової угоди № 1 випливає, що зобов'язання за ним, може бути припинено лише на майбутнє.

Пунктом 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлдено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Щодо стягнення збитків у вигляді недоотриманих грошових коштів у сумі 122 772,22 грн., суд зазначає наступне:

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно з частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Статтею 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом. Фонд державного майна України щодо державного майна, а органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що може бути передано в оренду.

Відповідно до частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач не надав суду жодних доказів того, що ним було здійснено будь-які дії, направлені на передачу спірного майданчика в оренду відповідачу-2, або будь-яким іншим особам, отже, позивач не виконав заходів, спрямованих на одержання доходу. Тому, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача недоотриманих грошових коштів в сумі 122 772,22 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 7 від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік " від 06.12.2012р. № 5515-VI з січня 2013 р. встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 147 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, в дохід державного бюджету України підлягає стягненню з відповідача-1 судовий збір у сумі 1 147,00 грн. та з відповідача-2 судовий збір у сумі 1 147,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною на майбутнє додаткову угоду № 1 від 15.08.2011 року до договору № ПР/МЧ-3-11/НЮдч/222 від 15.08.2011 року, укладеного між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт" ДП "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд -Метал 2009";

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд -Метал 2009" повернути частину відкритого майданчика інв. №240480, загальною площею 2258,5 м 2 , Державному підприємству "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька механізована дистанція вантажно - розвантажувальних робіт", за актом приймання-передачі у стані придатному для використання;

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ідентифікаційний код 01074271) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012, ЄДРПОУ 379892 69, р/рахунок 312 142 067 830 05, код бюджетної класифікації 220 300 01) судовий збір в розмірі 1 147,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Метал 2009" (49020, м. Дніпропетровськ, вул. Звивиста, 22; ідентифікаційний код 36297166) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012, ЄДРПОУ 379892 69, р/рахунок 312 142 067 830 05, код бюджетної класифікації 220 300 01) судовий збір в розмірі 1 147,00 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.10.2013 р.

Суддя Я.С. Золотарьова