Рішення

від 09.09.2013 по справі 910/13386/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/13386/13 09.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ПАТ «Промінвестбанк»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕОН ЛЮКС»

про стягнення 5 024 749,43 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Мельник І.М. - предст. за довір.;

від відповідача: не з»явились

У судовому засіданні 09.09.2013, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ПАТ «Промінвестбанк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕОН ЛЮКС» про стягнення 5 024 749,43 грн. заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2180/2-1 від 09.08.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2013 порушено провадження у справі №910/13386/13, розгляд справи призначено на 19.08.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 09.09.2013.

В судовому засіданні 09.09.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання не з»явились, вимог ухвал суду не виконали, про поважність причин нез»явлення суд не повідомили, заяв, клопотань суду не подали, хоча належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з датою отримання відповідачем - 21.07.2013.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.09.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕОН ЛЮКС» (надалі - відповідач, Позичальник) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-2180/2-1 (надалі-Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору (п.2.1) Банк зобов»язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 700 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, далі кредит або кредитна лінія, а Позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 08.08.2014. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п»ятий робочий день з дня, у якому сталось так перевищення.

Графік доступності ліміту кредитних коштів:

З 09 серпня 2011 ліміт встановлюється в сумі 700 000 000,00 грн.;

З 07 лютого 2012 ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.;

З 08 лютого 2012 ліміт встановлюється в сумі 700 000 000,00 грн.;

З 07 серпня 2012 ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.;

З 08 серпня 2012 ліміт встановлюється в сумі 700 000 000,00 грн.;

З 05 лютого 2013 ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.;

З 06 лютого 2013 ліміт встановлюється в сумі 700 000 000,00 грн.;

З 06 серпня 2013 ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.;

З 07 серпня 2013 ліміт встановлюється в сумі 700 000 000,00 грн.;

З 04 лютого 2014 ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.;

З 05 лютого 2014 ліміт встановлюється в сумі 700 000 000,00 грн.;

З 08 серпня 2014 ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн. (п.2.2 Договору).

Згідно п.2.3 Кредитного договору кредит надається із наступним цільовим призначенням: придбання інвестиційних сертифікатів.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17,0% річних.

Процентна ставка переглядається після повного погашення заборгованості згідно встановленим графіком шляхом підписання додаткової угоди про новий розмір процентної ставки до моменту видачі нового траншу (п.3.2 Кредитного договору).

Договорами про внесення змін до Кредитного договору неодноразово змінювалась ставка відсотків. Остаточна ставка в розмірі 10,35% визначена сторонами згідно Договору №20-2404/2-1 від 05.07.2012 про внесення змін до Кредитного договору про відкриття кредитно лінії №20-2180/2-1 від 09.08.2011.

Відповідно до п.3.3 Кредитного договору у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 17,0% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2 цього Договору.

З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов»язань за Кредитним договором між банком та Позичальником були укладені договори застави інвестиційних сертифікатів №20-2181/3-1 від 09.08.2011 та №20-2227/3-1 від 15.08.2011.

Згідно п.3.1 Кредитного договору кредит надається Позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку, відкритого у позивача шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку. Відкритого у ПАТ Промінвестбанк, безпосередньо на поточний рахунок Позичальника відкритого у ПАТ Промінвестбанк, на підставі подання Позичальником Заяви у письмовому вигляді на отримання кредитних коштів.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальником було подані Банку заяви про надання кредитних коштів №14 від 26.04.2012 на суму 536 901 489,00 грн.; №22 від 25.06.2012 на суму 3 875 858,33 грн.; №25 від 26.07.2012 на суму 5 326 754,04 грн.; №28 від 30.07.2012 на суму 8 679 717,59 грн.; №34 від 29.08.2012 на суму 4 698 835,23 грн.; №35 від 26.09.2012 на суму 4 536 343,56 грн.; №37 від 25.10.2012 на суму 4 743 545.95 грн.; №40 від 28.11.2012 на суму 4 622 706,64 грн.; №3 від 28.02.2013 на суму 13 951 024,42 грн.; №7 від 01.04.2013 на суму 4 928 810,30 грн.; №11 від 30.04.2013 на суму 4 813 109,88 грн.

На виконання умов Кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредит у сумі 597 078 194,94 грн., що підтверджується довідками про рух коштів по рахунках.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Договором №20-1950/2-1 від 05.07.2012 про внесення змін до Кредитного договору встановлено процентну ставку на рівні 10,35% річних.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України визначено. що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти. Якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відсотки за користування нараховуються на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом та сплачуються Позичальником, виходячи з встановленої Банком ставки.

Згідно п.5.3 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у відповідний період прострочення, та нараховується щоденно.

У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку передбаченому п.3.2 Кредитного договору (п.3.4 Кредитного договору).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виникнення ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.2. Кредитного договору відповідач зобов»язався своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених договором, а також суми неустойки.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем взяті на себе зобов»язання за кредитним договором належним чином не виконуються, а саме з 01.05.2013 відповідач перестав сплачувати відсотки за користування кредитом.

За період дії Кредитного договору, з дати укладення Кредитного договору (09.08.2011) по 11.06.2013 за користування кредитними коштами позивачем нараховані проценти в сумі 63 632 417,47 грн. За вказаний період Позичальником були сплачені проценти за користування кредитом у сумі 57 000 408,52 грн.

Станом на 11.06.2013 сума боргу за процентами за користування кредитом становить 5 014 445,77 грн.

Відповідно до п.5.3 Кредитного договору (з урахуванням Договору про внесення змін №20-1950/2-1 від 11.06.2012 до Кредитного договору) встановлена неустойка (пеня), яка сплачується Боржником за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом. Пеня обчислюється щоденно за методом «факт/факт» від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

У відповідності до п.5.3 Кредитного договору позивачем нараховано відповідачу за період з 01.06.2013 по 11.06.2013 пеню в розмірі 10 303,66 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається наявність у відповідача заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 5 014 445,77 грн.

Доказів сплати даної заборгованості по процентам за користування кредитом відповідач не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3 Кредитного договору (з урахуванням Договору про внесення змін №20-1950/2-1 від 11.06.2012 до Кредитного договору) встановлена неустойка (пеня), яка сплачується Боржником за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом. Пеня обчислюється щоденно за методом «факт/факт» від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань за Кредитними договорами в частині сплати процентів за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 10 303,66 грн.

Суд вважає дані суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати процентів за користування кредитом у встановлені договором строки та обсягах і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 5 024 749,43 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕОН ЛЮКС» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код 34619518) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Промінвестбанк) (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код 00039002) 5 014 445,77 грн. (п»ять мільйонів чотирнадцять тисяч чотириста сорок п»ять гривень 77 коп.) - боргу за простроченими процентами за користування кредитом; 10 303,66 грн. (десять тисяч триста три гривні 66 коп.) - пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом; 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 13.09.2013

Суддя М.Є. Літвінова