Рішення

від 27.09.2013 по справі 910/15044/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15044/13 27.09.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Маринченка Миколи Миколайовича, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак", м. Київ

про стягнення 79 678,70 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Зубенко А.В. - юрисконсульт,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Маринченко Микола Миколайович (далі - ФОП Маринченко М.М.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак" (далі - ТОВ "Люкс Автотрак") про стягнення 74 573,00 грн - основного боргу, 5 105,70 грн - штрафних санкцій за договором суборенди нежитлових приміщень № 02/13 від 01.12.2012.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах, позов просив задовольнити.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо своєчасної сплати заборгованості по суборендній платі за договором суборенди нежитлового приміщення № 02/13 від 01.12.2012.

Так, 01.12.2012 між Фізичною особою-підприємцем Маринченком М.М. (Орендар) та ТОВ "Люкс Автотрак" (Суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 02/13 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого Орендар передав, а Суборендар прийняв в тимчасове, платне користування нежитлове приміщення (склад, далі - Об'єкт оренди) для здійснення діяльності підприємства, відповідно напрямку, на підставі акту прийому-передачі. Об'єкт знаходиться за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 32, загальна площа 299 кв.м (п. 1.4 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору термін суборенди визначається терміном дії договору та починає свій перебіг з моменту прийняття Об'єкту, що орендується, згідно акту прийому-передачі. Суборендар та Орендар мають право розірвати даний Договір, попередивши письмово іншу Сторону договору у термін - за 30 календарних днів (п.п. 2.2, 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір суборендної плати становить 16 833,00 грн на місяць; ціна договірна.

Пунктом 3.2. Договору сторони передбачили, що суборендна плата сплачується Суборендарем не пізніше 30 числа поточного місяця оренди. Порядок та розмір суборендної плати, передбаченої цим Договором, може переглядатись у випадках зміни діючих цін та тарифів (ставок, коефіцієнтів), методик розрахунку, встановлених чинним законодавством, про що Сторонами підписується додаткова угода до даного Договору (п. 3.3 Договору). Розмір суборендної плати може переглядатись Сторонами лише за згодою сторін (п. 3.4 Договору).

Згідно п. 4.1. Договору Суборендар зобов'язався, зокрема, своєчасно сплачувати суборендну плату; після закінчення строку суборенди, повернути Об'єкт Орендарю у стані не гіршому, ніж до взяття його в суборенду.

Пунктом 4.3 визначено, що Орендар зобов'язався, зокрема, передати Суборендарю в тимчасове платне користування Об'єкт в суборенду.

Згідно п. 4.5 Договору у випадку прострочення Суборендарем сплати суборендних платежів більш, ніж на 1 місяць, Орендар має право достроково розірвати даний Договір в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 5.3 Договору суборендна плата, яка перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується відповідно чинного законодавства України, за весь період заборгованості з урахуванням пені не менше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Закінчення терміну дії Договору не звільняє Суборендаря від обов'язків сплати заборгованості, що виникла протягом дії даного Договору в повному обсязі, враховуючи штрафні санкції. Сплата неустойки (пені, штрафу) не звільняє Сторони від виконання своїх обов'язків (п. 5.4 Договору).

Згідно п. 8.3 Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013.

На виконання умов Договору Сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлових приміщень в суборенду до договору № 02/13 від 01.12.2012.

Заборгованість відповідача перед позивачем у даній справі підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема: № ОУ-0000004 від 31.03.2013; № ОУ-0000005 від 30.04.2013; № ОУ-0000006 від 31.05.2013, підписаними обома сторонами, а також виписками ПАТ КБ "Правекс-Банк" по особовому рахунку позивача за березень - травень 2013. Разом з цим сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків від 24.07.2013 за період з січня по травень 2013.

Листом № 25-06.3 від 25.06.2013, у зв'язку зі зменшенням доходів та неспроможністю сплачувати своєчасно орендну плату, відповідач повідомив позивача у справі про розірвання договору оренди будівлі (нежитлового приміщення) № 02/13 від 01.12.2012.

Об'єкт суборенди відповідачем за актом прийому-передачі позивачу не передано, зобов'язання по сплаті суборендної плати за Договором в період з березня 2013 по липень 2013 належним чином не виконувалось, у результаті чого утворилась заборгованість в сумі 74 573,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач боргу не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Крім цього позивач наполягає на сплаті відповідачем за період з березня 2013 по липень 2013 пені в сумі 4 204,69 грн та трьох процентів річних в сумі 901,01 грн.

За своєю правовою природою між сторонами справі укладено договір оренди. Сторони при його укладенні досягли істотних умов договору, а тому згідно вимог ст.ст. 627, 638, 759, 762, 774 Цивільного кодексу України, приписів ст.ст. 180, 181, 283, 284, 286 Господарського кодексу України, він вважається укладеним.

Регулювання договірних правовідносин, пов'язаних з орендою майна у сфері господарювання здійснюється за приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України) та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини третьої ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до частини першої ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно частини першої ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною першою ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до частини першої ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частина четверта ст. 286 ГК України).

Пунктом 3.1. Договору Сторони узгодили розмір суборендної плати, що склала 16 833,00 грн на місяць; ціна договірна. Разом з цим у п. 3.2. Договору Сторони визначили, що суборендна плата сплачується Суборендарем не пізніше 30 числа поточного місяця оренди.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у даній справі підтверджується належними та допустимими доказами (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000004 від 31.03.2013; № ОУ-0000005 від 30.04.2013; № ОУ-0000006 від 31.05.2013; виписки ПАТ КБ "Правекс-Банк" по особовому рахунку позивача; акт звірки взаєморозрахунків від 24.07.2013 за період з січня по травень 2013), доказів наявності акта прийому-передачі об'єкта суборенди позивачу (Орендарю), у зв'язку з розірванням Договору, сторонами не надано, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з березня по липень 2013 в сумі 74 573,00 грн.

Разом з цим позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.03.2013 по 25.07.2013 в сумі 4 204,69 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини другої ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктами 5.3, 5.4 Договору Сторони узгодили, що суборендна плата, яка перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується відповідно чинного законодавства України, за весь період заборгованості з урахуванням пені не менше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Закінчення терміну дії Договору не звільняє Суборендаря від обов'язків сплати заборгованості, що виникла протягом дії даного Договору в повному обсязі, враховуючи штрафні санкції. Сплата неустойки (пені, штрафу) не звільняє Сторони від виконання своїх обов'язків.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак факт прострочення відповідачем сплати заборгованості по орендній платі підтверджено матеріалами справи. Позивачем при розрахунку неустойки враховано положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та нараховано пеню за кожен день прострочення платежу, без перевищення подвійної облікової ставки НБУ, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.03.2013 по 25.07.2013 в сумі 4 204,69 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з цим позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних за весь час прострочення в сумі 901,01 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних за весь час прострочення в сумі 901,01 грн також обґрунтовані та підлягають задоволенню на підставі норм чинного законодавства та згідно розрахунку позивача.

Відповідно до частини першої ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).

Встановлення обставин, які входять до предмету доказування в даній справі та правова оцінка доказів здійснюється судом на підставі ст. 43 ГПК України, відповідно до якої ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено свої позовні вимоги доказами, що підтверджують неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання та наявну перед позивачем заборгованість, а відповідачем, в свою чергу, дані обставини в установленому порядку не спростовано, належних доказів на заперечення обставин, повідомлених позивачем, не надано, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості по орендній платі, пені та трьох процентів річних нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 79 678,70 грн.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак", відповідно до вимог частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.09.2013, згідно частини другої ст. 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 627, 638, 759, 762, 774 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 283, 284, 286 ГК України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, частиною п'ятою ст. 49, ст.ст. 81-1, 82, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Маринченка Миколи Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак" про стягнення основного боргу в сумі 74 573,00 грн, 4 204,69 грн пені, 901,01 грн трьох процентів річних - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Автотрак", 03148, м. Київ, вул. Пшеничена, 9, ідентифікаційний код 34187636, на користь:

- Фізичної особи-підприємця Маринченка Миколи Миколайовича, 02160, м. Київ, просп. Воз'єднання, 7, кв. 17, ідентифікаційний номер 2027813859, основний борг в сумі 74 573,00 грн, 4 204,69 грн пені, 901,01 грн три проценти річних та судовий збір у сумі 1 720, 50 грн, видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 02.10.2013.

Суддя Ю.О. Підченко