Ухвала

від 26.12.2006 по справі 2/438ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/438ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

26.12.2006 року                                                Справа № 2/438ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                  Лазненко Л.Л.

суддів                                                            Бородіної Л.І.

                                                                      Перлова Д.Ю.

секретар

судового засідання                                 Михайличенко Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                                        повноважний та компетентний                                         представник не прибув;

від відповідача:                                         Мажар З.В, юрисконсульт,

                                                                      довіреність № 477 від 21.12.2005;

                                                                      Бабенко Г.В., юрисконсульт,

                                                                      довіреність № 479 від 21.12.2005;

розглянув у відкритому

судовому засіданні матеріали

апеляційної скарги                              Луганського обласного відділення Фонду                               соціального захисту інвалідів, м.Луганськ

на постанову          

господарського суду                                 Луганської області

від                                                             30.10.2006

у справі                                                   № 2/438ад (суддя Седляр О.О.)

за позовом                                                    Луганського обласного відділення Фонду                               соціального захисту інвалідів, м.Луганськ

до відповідача                                         Відкритого акціонерного товариства                               "Луганськгаз" в особі філії                                                   "Луганськміжрайгаз", м.Луганськ

про                                                             стягнення 51035 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

          Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів заявлений до господарського суду Луганської області позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Луганськгаз” в особі філії „Луганськміжрайгаз”, м.Луганськ 51035 грн. 00 коп. несплачених штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2002 році.

Постановою господарського суду Луганської області від 30.10.2006 по справі № 2/438ад (суддя Седляр О.О.) у позові відмовлено, враховуючи визначений ст.250 Господарського кодексу України строк для застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та недотримання позивачем у справі встановленого цією статтею строку  для застосування штрафних санкцій відповідно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Судом першої інстанції зазначено невиконання відповідачем у справі передбаченого діючим законодавством з питання соціальної захищеності інвалідів обов”язку по забезпеченню на підприємстві певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, однак у позові відмовлено, приймаючи до уваги фактичне звернення позивача з позовом у справі 30.08.2006 року, коли виявлено порушення відповідачем відповідного законодавства ще 09.08.2004, що вбачається з матеріалів справи.

Позивач у справі не погодився з таким висновком господарського суду Луганської області, подав до апеляційної інстанції заяву № 03-01/5659 від 01.11.2006 по справі № 2/438ад про апеляційне оскарження, а потім апеляційну скаргу № 03-01/6062 від 22.11.2006 по справі № 2/438ад, у якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 30.10.2006         № 2/438ад і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

За доводами апеляційної скарги, на думку скаржника, судом неправильно застосовано та були порушені норми матеріального та процесуального права, розгляд справи не ґрунтувався на всебічному, повному та об'єктивному розгляді.

Запереченням на апеляційну скаргу №13/1935 від 07.12.2006 відповідач вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.11.2006 по справі № 2/438ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 30.10.2006 у справі                № 2/438ад, призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією,  Бородіна Л.І. –суддя,  Перлов Д.Ю. –суддя.

Ухвалою судової колегії від 27.11.2006 відкрито апеляційне провадження по справі № 2/438ад  та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 07.12.2006 закінчена підготовка справи № 2/438ад до апеляційного розгляду  та справа призначена до розгляду.

Заявник апеляційної скарги не прибув у судове засідання апеляційної інстанції, письмово заявив клопотання суду другої інстанції про розгляд апеляційної скарги в адміністративній справі №2/438ад без участі його представника, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення №2733231 від 30.11.2006).

Судова колегія визнала можливим задовольнити клопотання позивача та розглядати апеляційну скаргу по справі без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає оскаржену постанову по справі прийнятою правомірно, з того відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги по справі з наступних обставин.

Як встановлено судом першої інстанції, що знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги по адміністративній справі №2/438ад на підприємстві відповідача не працевлаштовано у 2002 році 10 інвалідів. За розрахунком позивача, складеним згідно Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, підприємство відповідача мало перерахувати 51035 грн. 00 коп. штрафних санкцій за 10 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2002 рік, що не спростовано відповідачем у справі.

Відповідачем інформований Луганський міський центр зайнятості про те, що на підприємстві існують вакантні місця, але не зазначено про можливість використання праці інваліда, що підтверджується матеріалами справи. Луганським міським управлінням праці та соціального захисту населення за листом від 15.08.2005 №1257 повідомлено, що відповідач не інформував позивача про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2002 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, які мали вноситись до колективного договору, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У пункті 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Таким чином, відповідно до ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  в редакції закону від 14.10.1994 №204/94-ВР працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Приписом цієї ж норми у редакції Закону від 05.07.2001 №2606- III встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Тобто працевлаштування може здійснюватись органами працевлаштування інвалідів, визначеними у ст.18. Закону, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами №3-ПН „Звіт про наявності вільних робочих місць (вакантних  посад) та потребу в працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 №244, звіт за формою №3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості щомісячно; а у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до ст.5 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення”, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами:...14-інваліди. Отже, звіти за формою державної звітності            №3-ПН мають містити вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів –протягом звітного періоду.

Докази виконання наведених приписів з питання складання документів звітності про наявність вільних робочих місць для інвалідів і потреби в працівниках відповідачем суду не надані, а також не доведені суду обставини вжиття в 2002 році відповідних заходів, обумовлених діючим законодавством, щодо забезпечення певної кількості робочих місць для використання праці інвалідів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позов у справі заявлений обгрунтовано, але задоволенню не підлягає, враховуючи таке:

-          дату пред'явлення позову по справі –30.08.2006;

-          обізнаність позивача по справі (дату виявлення порушення відповідачем) –09.08.2004 що підтверджується матеріалами справи (а.с.34);

-          звітний період у справі 2002 рік;

-          приписи ст.250 Господарського кодексу України щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій, до кола яких відносяться штрафні санкції, визначені ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;

-          встановлений ст.250 Господарського кодексу України термін застосування такої штрафної санкції –протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом;

-          обов'язок суду перевіряти чи не закінчилися строки їх застосування, що визначено статтею 250 Господарського кодексу України, а також при розгляді спорів про не звернення позивача з клопотанням щодо поновлення цього строку, про застосування до суб'єктів господарювання майнових санкцій за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності виходити з того, що ці санкції незалежно від їх назви (штрафні, фінансові, економічні тощо) відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки такі санкції є конфіскаційними, то згідно з ст.41 Конституції України вони можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, застосуванням норми статті 250 Господарського кодексу України та вважає, що з такого правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Таким чином, оскаржена постанова по справі прийнята з законних підстав, при повному та всебічному дослідженні обставин у справі, а доводи за апеляційною скаргою судова колегія вважає безпідставними.

Питання щодо судових витрат не вирішується оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.

У судовому засіданні 26.12.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ № 03-01/6062 від 22.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 30.10.2006 у справі № 2/438ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 30.10.2006 у справі  № 2/438ад (суддя Седляр О.О.) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                                Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              Д.Ю.Перлов