Постанова

від 01.10.2013 по справі 904/4209/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 року Справа № 904/4209/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: начальник юридичного відділу Непорада А.Г., довіреність № 1 від 17.01.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2013 року у справі № 904/4209/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелтерської компанії "Дом", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.08.2002р., укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого 15.08.2002р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. за реєстром № 1873, та який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 02.09.2002р. за № 2147.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2013 року у справі № 904/4209/13 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки від 15.08.2002р., укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелторською компанією "Дом", посвідчений 15.08.2002р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. за реєстром № 1873, та який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 02.09.2002р. № 2147.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з обставин добровільної відмови позивача від права користування орендованою земельною ділянкою, якою фактично користується новий власник розташованого на цій земельній ділянці об'єкта нерухомості, та відсутності належних доказів розірвання спірного договору з додержанням вимог ст. 654 ЦК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу. Посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, міська рада просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження розташування на орендованій земельній ділянці нерухомого майна, право власності на яке перейшло від позивача до іншої особи. Істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Разом з тим, за доводами заявника скарги, договір про відчуження нерухомого майна, за умовами якого право власності на нерухоме майно перейшло від позивача до іншої особи, не містить зазначених істотних умов, а місцевий господарський суд всупереч правовим нормам та на підставі неналежних доказів встановив, що нерухоме майно, відчужене позивачем, перебуває на орендованій земельній ділянці з певним кадастровим номером. Окрім того, судом першої інстанції не встановлено, який відсоток нерухомого майна було відчужено позивачем. Також, як стверджує відповідач, норми права щодо переходу права користування земельною ділянкою у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на ній, на які послався місцевий господарський суд при вирішенні спору, набули чинності після виникнення спірних правовідносин, а тому до цих правовідносин не можуть бути застосовані. Як зазначено в апеляційній скарзі, господарський суд безпідставно розірвав спірний договір оренди і тому, що законодавством не передбачена така підстава для дострокового розірвання договору оренди землі як відчуження нерухомого майна, яке розташоване на орендованій земельній ділянці. Відповідач вважає, що право користування земельною ділянкою припиняється шляхом розірвання дійсного договору оренди за взаємною згодою сторін або до договору оренди земельної ділянки вносяться відповідні зміни з моменту укладення договору оренди земельної ділянки з новим власником об'єктів, які були відчужені. Також, за доводами відповідача, приймаючи рішення про розірвання спірного договору, судом порушено виключну компетенцію Дніпропетровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, від імені територіальної громади самостійно розпоряджатися землею.

Дніпропетровська міська рада вбачає підстави для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки спірний договір оренди землі є припиненим, а земельна ділянка, яка передавалась за цим договором позивачу, вилучена та зарахована до земель міста. В підтвердження наведених обставин відповідач посилається на наявне в матеріалах справи рішення Дніпропетровської міської ради відповідного змісту. Разом з тим, як зазначає відповідач, судом першої інстанції клопотання відповідача про припинення провадження у справі неправомірно не прийнято до уваги.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення місцевого господарського суду у даній справі винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у судовому рішенні, в повній мірі відповідають обставинам справи, які були встановлені під час розгляду справи по суті. Позивач зазначає, що незважаючи на перехід права власності на нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, від нього до іншої особи, що зумовлює припинення орендних правовідносин, а також те, що спірну земельну ділянку позивач фактично не використовує, ним до цього часу сплачується орендна плату за землю. Позивач звертався до відповідача з пропозицією про припинення дії договору оренди та його розірвання, однак до цього часу договір з додержанням вимог статті 654 ЦК України не розірвано. Відповідно, позивач вважає безпідставними і твердження відповідача про необхідність припинення провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2013р. апеляційна скарга у даній справі прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.

У судовому засіданні 15.08.2013р. оголошено перерву на 01.10.2013р.

До початку судового засідання, призначеного на 01.10.2013р., від відповідача надійшло письмове клопотання про продовження терміну розгляду справи на 15 днів та про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебування повноважного представника відповідача у відпустці.

У судовому засіданні 01.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено при прийнятті рішення судом першої інстанції, 15.08.2002р. Дніпропетровська міська рада (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який у цю ж дату посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстровано в реєстрі за № 1873, та який зареєстровано за № 2147 від 02.09.2002р. (державна реєстрація), що підтверджується відповідним написом на Договорі, скріпленим підписом начальника Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів Бачева Є.Ю.

За умовами Договору (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0, 0121 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Робоча, 178, для фактичного розміщення нежитлових приміщень, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78115018 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 19.06.2002р. № 298/2 (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду до 19.06.2017 року.

Також, за умовами Договору цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення нежитлових приміщень (п. 4.1.); орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (п.п. 7.1.1., 7.4.4.).

Згідно з положеннями пункту 9.2. Договору право користування земельною ділянкою припиняється шляхом розірвання дійсного договору в таких випадках: за взаємною згодою сторін (підпункт 9.2.1.), за ініціативою орендодавця у випадках, передбачених законодавством та цим договором (підпункт 9.2.2.), одержання орендарем земельної ділянки у власність (підпункт 9.2.3.), примусове вилучення земельної ділянки у порядку, встановленому законами України (підпункт 9.2.4.), ліквідація юридичної особи - орендаря (підпункт 9.2.5.).

28.08.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант" (покупець) уклали договір № 13 купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 178.

Рішенням постійно діючого третейського суду "Гарант", утвореного при Товарній біржі "Дніпропетровська спеціалізована біржа", від 18.12.2008р. у справі № 1812/08-7 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 178, укладений 28 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант", та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант" право власності на нерухоме майно за вказаною адресою, яке складається із: - в житловому будинку літ. А-4 нежитлові приміщення: № VII поз. 1-7 загальною площею 161, 9 кв.м; № 66 поз. 1-19 загальною площею 249, 8 кв.м, ганки літ. а 1 , а 2 , а 34 , приямки літ. а 20 - а 24 .

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21551997 від 14.01.2009р. підтверджується реєстрація права власності на нежитлові приміщення № VII, № 66, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча (Красногвардійський район), буд. 178, на підставі зазначеного вище рішення постійно діючого третейського суду "Гарант" від 18.12.2008р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант".

Посилаючись на продаж об'єктів нерухомого майна, 04.05.2011р., вих. № 26, позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради (на ім'я міського голови) з проханням про вилучення у нього, у тому числі, спірної орендованої земельної ділянки та припинення дії Договору оренди.

14.11.2012р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 205/28 "Про втрату чинності рішення міської ради від 19.06.2002р. № 298/2 "Про передачу земельної ділянки по вул. Робочій, 178 у спільну оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом", код ЄДРПОУ 24248615, по фактичному розміщенню нежитлових приміщень".

Зазначеним рішенням вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом" частку користування земельною ділянкою (код ДЗК 78115018) 7,25% або 0,0121 га по вул. Робочій, 178 та зараховано її до земель міста (п.1); рішення міської ради від 19.06.2002р. № 298/2 "Про передачу земельної ділянки по вул. Робочій, 178 у спільну оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом", код ЄДРПОУ 24248615, по фактичному розміщенню нежитлових приміщень" визнано таким, що втратило чинність, дію спірного договору оренди землі від 02.09.2002р. припинено шляхом його розірвання, а право Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом" на земельну ділянку міська рада вирішила вважати таким, що припинилось (п. 2).

Як вказано безпосередньо в рішенні міської ради, воно прийнято з урахуванням клопотання позивача від 04.05.2011р.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013р. № 85/35 внесені зміни до рішення міської ради від 14.11.2012р. № 205/28, відповідно до яких пункт 1 вказаного рішення викладено у новій редакції:

зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку по вул. Робочій, 178, площею 0, 1665 га (код ДЗК 78115018), за територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради;

вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом" частку користування земельною ділянкою (код ДЗК 78115018) 7, 25% або 0, 0121 га по вул. Робочій, 178 та зарахувати її до земель міста.

16.01.2013р., вих. № 07/д, 14.06.2013р., вих. № 145/13, позивач звертався до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (виконавчого органу міської ради, наділеного відповідною компетенцією, що вбачається також з листів Департаменту від 03.02.2011р. № 7/5-302 (а.с. 18, т. 1), від 05.07.2013р. № 7/8-1007 (а.с. 94, т. 1)), на ім'я міського голови з питання розірвання спірного Договору шляхом укладення відповідної угоди (договору).

Однак, враховуючи ті обставини, що за згодою сторін Договір з додержанням вимог статті 654 ЦК України не був розірваний, позивач і звернувся до суду з відповідною вимогою.

Згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України та статтею 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як передбачають частини перша та третя статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Пунктами "а", "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч. 1 ст. 377 ЦК України).

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 9.2. Договору встановлено, що право користування земельною ділянкою припиняється шляхом розірвання Договору.

Відповідно до статті 144 Конституції України, яка кореспондується з положеннями частини першої ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Позивач добровільно відмовився від права користування (оренди) спірною земельною ділянкою і рішенням Дніпропетровської міської ради від 14.11.2012р. № 205/28 відмова позивача від відповідного права була задоволена.

У в'язку з тим, що фактичне користування спірною земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно (нежитлові приміщення) здійснює його новий власник, позивач, як попередній землекористувач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, місцевий господарський суд, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання спірного Договору оренди земельної ділянки.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на положення статті 654 ЦК України факт прийняття органом місцевого самоврядування рішення про припинення дії Договору оренди шляхом його розірвання у спірних відносинах не свідчить про те, що Договір розірвано у встановленому порядку, а зобов'язання сторін за Договором є припиненими. Рішення міської ради є підставою для укладення договору про розірвання Договору його сторонами у певній, передбаченій статтею 654 ЦК України формі.

Разом з тим, рішення Дніпропетровської міської ради від 14.11.2012р. № 205/28 фактично не виконано, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували розірвання укладеного між сторонами Договору від 15.08.2002р. Відтак, між позивачем та відповідачем існує відповідний спір, порушене право позивача підлягає захисту, а підстави для припинення провадження у справі за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України відсутні.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на відсутність у договорі № 13 купівлі-продажу нерухомого майна таких його істотних умов, як кадастровий номер земельної ділянки, її розмір, оскільки законодавство, що діяло на момент укладення зазначеного договору, не передбачало для договору, за яким набувається право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, відповідних умов, як істотних умов договору.

Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що місцевий господарський суд на підставі неналежних доказів встановив, що нерухоме майно, відчужене позивачем, перебуває саме на орендованій земельній ділянці.

Як вбачається зі змісту пункту 10 договору № 13 купівлі-продажу нерухомого майна, нерухоме майно, щодо якого укладено цей договір, розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Робоча, 178, загальною площею 0, 0121 га, право на яку продавець має на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.06.2002р. № 298/2 та договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. від 15.08.2002р. за реєстровим № 1873. Тобто, земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, що було предметом відчуження, ідентифікована договором купівлі-продажу.

Актом обстеження земельної ділянки № 6/18-0712 від 27.07.2012р., складеним комісією у складі представника Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, представника Комунального підприємства "Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру" Дніпропетровської міської ради та представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелтерської компанії "Дом", встановлено, що на земельній ділянці (код ДЗК 78115018) розташовано чотириповерхову капітальну споруду із частинами входів в підвал, ганками, частинами ганків та приямками. Додатком до акту обстеження є копія плану земельної ділянки та фотографії. Загальна площа земельної ділянки складає 0, 1665 га, а частка користування земельною ділянкою, яка не підлягає окремому відчуженню та виділенню в натурі, у спільному землекористуванні складає 7, 25% або 0, 0121 га, щодо якої і був укладений позивачем та відповідачем спірний Договір.

Враховуючи доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлено, який відсоток нерухомого майна було відчужено позивачем, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі звернення позивача рішенням Дніпропетровської міської ради від 14.11.2012р. № 205/28 з урахування внесених до нього змін рішенням ради від 29.05.2013р. № 85/35 частка користування земельною ділянкою, яку позивач орендував на підставі Договору, повністю вилучена та зарахована до земель міста. Окрім того, з'ясування наведеного питання не має вирішального значення для вирішення спору у даній справі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові Верховного Суду України від 20.08.2013р., прийнятій за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2012р. у справі № 18/5005/12936/2011.

З огляду на наведене вище, суд відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Причини, з яких відповідач просить відкласти розгляд справи, не є поважними причинами неявки його представника у судове засідання. Суд не обмежував відповідача колом певних осіб (представників) щодо явки в судове засідання для належного представництва його інтересів.

Наведене узгоджується з положеннями пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Таким чином, враховуючи зазначене вище, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, припинення провадження у справі та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2013 року у справі № 904/4209/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2013 року у справі № 904/4209/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 07.10.2013р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко