Постанова

від 01.10.2013 по справі 901/1581/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 901/1581/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Балюкової К.Г.,

Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Соколенко Марина Володимирівна, довіреність № б/н від 16.08.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Еволюшн";

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР";

представник третьої особи, не з'явився, реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції;

представник третьої особи , не з'явився, Гаспринська селищна рада;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шаратов Ю.А.) від 13 серпня 2013 року у справі №901/1581/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Еволюшн" (вул. Калузька, 10, Донецьк, 83003)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР" (вул. Черкасова, 24, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; вул. Єсеніна, 1/12, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції (вул. Садова, 11, Ялта, 98600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гаспринська селищна рада (вул. М. Тамарлі, 6/24, смт Гаспра, Ялта, 98600)

про визнання права власності та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Еволюшн" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР" про визнання права власності на 1/2 частки нерухомого майна, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 19-а, а саме: пункт прокату літ. Д, медпункт - туалет літ. Б, фундамент, бар літ. Ж, навіси літ. И та З, загальною площею 704,7 кв. м. з прилеглими територіями майданчиків, а також про витребування 1/2 частки у вказаному нерухомому майні від відповідача.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2013 року позов задоволено.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС ЕВОЛЮШН" право власності на 1/2 частку нерухомого майна, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 19-а, а саме: пункт прокату літ. Д, медпункт-туалет літ. Б, фундамент, бар літ. Ж, навіси літ. И та З, загальною площею 704,7 кв.м. з прилеглими територіями майданчиків.

Вирішено витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР" та передати товариству з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС ЕВОЛЮШН" 1/2 частку нерухомого майна, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 19-а, а саме: пункт прокату літ. Д, медпункт-туалет літ. Б, фундамент, бар літ. Ж, навіси літ. И та З, загальною площею 704,7 кв.м. з прилеглими територіями майданчиків.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Відповідач стверджує, що рішення прийняте з порушеннями норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач, є добросовісним набувачем, у якого не може бути витребуване спірне майно, а відтак право власності на це майно належить йому.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце були повідомлені належним чином. До початку судового засідання надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа - реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим не забезпечило явку свого представника у судове засідання, про причини неявки суду не повідомило, про місце, день та час розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином.

Третя особа - Гаспринська селищна рада не забезпечила явку свого представника у судове засідання, про місце, день та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належним їм процесуальними правами. Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третіх осіб за наявними документами в матеріалах справи.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01.11.2001 між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та приватним підприємством "Фламінго" укладено договір купівлі продажу (а.с. 26-27). Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору лікувально-оздоровчий комплекс "Марат" (продавець) продав, а приватне підприємство "Фламінго" (покупець) купив будівлі та споруди: пункт прокату літ-Д, медпункт-туалет літ - Б, фундамент, бар літ -Ж, навіси літ - И, З, загальною площею 704,7 кв. м., з прилеглими територіями майданчиків, які знаходяться на пляжі ЛОК "Марат" за адресою: Алупкінське шосе 19-А, смт. Гаспра. На виконання цього договору вказане нерухоме майно було передано ПП "Фламінго" від ЛОК "Марат" відповідно до акту приймання-передачі від 22.11.2001 (а.с. 28-29).

Лікувально-оздоровчий комплекс "Марат" було реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", яке відповідно до пункту 1.1 статуту, перереєстрованому в Реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності 02.04.2002 за номером 04055765100020257, є правонаступником всіх його прав і обов'язків (а.с. 24-25).

Згідно із рішенням засновників від 29.09.2005 приватне підприємство "Фламінго" було перейменоване в приватне підприємство "ТАЛА 2005", що підтверджується статтею першою розділу I нової редакції статуту ПП "ТАЛА 2005", зареєстрованої 30.09.2005 (а.с. 193-194).

24.08.2007 за договором купівлі-продажу будівель та споруд (з відкладальною умовою), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., реєстровий номер 3903, ПП "ТАЛА 2005" продало громадянину Цибульскому Юрію Олександровичу нежитлові будівлі та споруди: літ. Д, медпункт-туалет літ. Б, фундамент, бар літ. Ж, навіси літ. И, З, загальною площею 704,7 кв. м., з прилеглими територіями майданчиків, які знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе 19-А (а.с.30-31). Право власності Цибульского Ю.О. на вказане нерухоме майно було зареєстровано 29.08.2007, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації 29.08.2007 за номером 15733366 (а.с. 32).

12.02.2009 за договором дарування 1/2 частини нерухомості, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О, реєстровий номер 337, Цибульский Ю.О. подарував, а громадянка України Гамрат Ксенія Набіршанівна прийняла в дар нерухомість, що складає 1/2 частину нежитлової будівлі та споруд: пункт прокату літ. Д, медпункт-туалет літ. Б, бар літ. Ж, навіси літ. И, З, фундамент на пляжу, загальною площею 704,7 кв. м., які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе 19-А (а.с. 33-34). Право власності Гамрат К.Н. на вказане нерухоме майно було зареєстровано 18.02.2009, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації 18.02.2009 за номером 2000018 (а.с. 35).

Громадянкою Гамрат К.Н. зазначене нерухоме майно було передано як майновий внесок учасника до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР", що підтверджується підпунктом 5.2 пункту 5 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР", затвердженого протоколом № 1 загальних зборів учасників товариства від 21.09.2012, зареєстрованого 25.09.2012 номер запису 12271020000013688 (а.с. 104-123). Право власності товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР" на вказане нерухоме майно було зареєстровано 23.10.2012, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації 23.10.2012 за номером 35950000, та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.10.2012, виданим виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради (а.с. 208-209).

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2012 у справі № 5006/39/27пн/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2013, договір купівлі продажу б/н від 01.11.2001, укладений між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та приватним підприємством "Фламінго", визнано недійсним (а.с. 36-42, 202-207).

У зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу б/н від 01.11.2001 товариство з обмеженою відповідальністю Едельвейс Еволюшн" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання права власності та витребування у товариства з обмеженою відповідальністю „Хеджер-КР" Ѕ частки нерухомого майна, розташованого за адресою: Ар Крим, м. Ялта, смт Гаспра, вул.. Алупкинське шосе, 19-а, а саме пункт прокату лит. Д, медпункт-туалет лит. Б, фундамент, бар лит. Ж, навеси лит. И та З, загальною площею 704,7 кв.м з прилеглими територіями площадок.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

01.11.2001 між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та приватним підприємством "Фламінго" укладено договір купівлі продажу (а.с. 26-27). Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору лікувально-оздоровчий комплекс "Марат" (продавець) продав, а приватне підприємство "Фламінго" (покупець) купив будівлі та споруди: пункт прокату літ-Д, медпункт-туалет літ - Б, фундамент, бар літ -Ж, навіси літ - И, З, загальною площею 704,7 кв. м., з прилеглими територіями майданчиків, які знаходяться на пляжі ЛОК "Марат" за адресою: Алупкінське шосе 19-А, смт. Гаспра. На виконання цього договору вказане нерухоме майно було передано ПП "Фламінго" від ЛОК "Марат" відповідно до акту приймання-передачі від 22.11.2001 (а.с. 28-29).

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2012 у справі № 5006/39/27пн/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2013, договір купівлі продажу б/н від 01.11.2001, укладений між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та приватним підприємством "Фламінго", визнано недійсним (а.с. 36-42, 202-207).

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Таку ж позицію підтримує Верховний Суд України в постанові від 11.12.2012 № 3-65гс12.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (постанова пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2012 у справі № 5006/39/27пн/2012, встановлено, що у наслідок укладення договору купівлі продажу б/н від 01.11.2001 з перевищенням повноважень директором ЛОК "Марат", майно, яке було відчужено за вказаним правочином, вибуло з володіння поза волею ЛОК "Марат", правонаступником якого є ТОВ "Лікувальний комплекс "Марат".

Відповідно до пункту 1.2 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Еволюшн", зареєстрованого 08.04.2013 за номером 1266130000043269, вказане товариство створено шляхом виділу з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "МАРАТ" (ідентифікаційний код 02650794) з переходом за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків (а.с. 45-46).

Згідно із розподільчим балансом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "МАРАТ" на 26.03.2013, і передавальним актом від 26.03.2013, товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Еволюшн", в особі його засновників Мандзюк І.Ю. та Волкової Л.О., отримало права на нерухоме майно вартістю 175 979,34 грн., яке було відчужено за договором купівлі-продажу б/н від 01.11.2001, визнаним недійсним рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2012 у справі № 5006/39/27пн/2012 (а.с. 47-48).

Отже, вказане майно може бути витребувано у відповідача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного судова колегія вважає законним та обґрунтованим позовні вимоги про визнання права власності та витребування майна.

В апеляційній скарзі оскаржується тільки рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, а тому судова колегія не надає правову оцінку ухвалі про забезпечення позову від 24 травня 2013 року у даній справі.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач є добросовісним набувачем та згідно за ст.. 330 Цивільного кодексу України набуває право власності на це майно, не приймаються судовою колегією з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю „Хеджер-КР" є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбано, не має права її відчужувати, тобто є добросовісним набувачем у силу частини 1 статі 388 ЦК України.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1. було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2. було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3 . вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором, яким у даній справі є договір купівлі-продажу від 15 січня 2010 року, права відчужувати це майно.

Такої позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 17.10.2011, № 3-103гс11.

Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу б/н від 01.11.2001 р визнано у судовому порядку недійсним, то згідно статті 388 Цивільного кодексу України майно може бути витребуване у добросовісного набувача, а саме у товариства з обмеженою відповідальністю „Хеджер-КР".

За наведених обставин колегія судів не знайшла законних підстав для повного або часткового задоволення вимог апеляційної скарги, а тому рішення господарського суду Автономної Республіки Крим слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2013 року у справі №901/1581/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді К.Г. Балюкова

В.В.Сотула

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Еволюшн" (вул. Калузька, 10, Донецьк, 83003)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕДЖЕР-КР" (вул. Черкасова, 24, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; вул. Єсеніна, 1/12, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027)

3. Реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції (вул. Садова, 11, Ялта, 98600)

4. Гаспринська селищна рада (вул. М. Тамарлі, 6/24, смт Гаспра, Ялта, 98600)